вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" жовтня 2021 р. Справа № 911/2970/21
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Державної екологічної інспекції Столичного округу
до Комунального підприємства “Калитянський”
про стягнення 168 745,19 гривень
встановив:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Столичного округу до Комунального підприємства “Калитянський” про стягнення 168 745,19 гривень збитків.
В обгрунтування вказаного позову позивач вказав, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу, діючою на підставі Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України №259 від 27.11.2018, виявлено порушення законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, а саме: відповідачем у період з 02.07.2018 по 20.03.2019 спожито 166 440 м.куб. води за відсутності дозвільних документів, а тому позивачем розраховано належні до сплати відповідачем збитки за формулою: Зсам = 5хWхТар (грн.), де:
W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м.куб.;
Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар'єрних та дренажних вод - грн/100 м. куб.
Водночас при вказаному вище розрахунку позивачем використано, зокрема, показник рентної плати згідно п. 255.5.2. ст. 255 Податкового кодексу України - 67,59 грн/100 м.куб., та згідно ст. 255.7 Податкового кодексу України - коефіцієнт 0,3, що застосовується до ставок рентної плати житлово-комунальними підприємствами.
Водночас разом із позовною заявою Державною екологічною інспекцією Столичного округу подано письмові уточнення до позовної заяви, згідно яких позивач просить, зокрема, викласти прохальну частину позовної заяви в такій редакції: стягнути з Комунального підприємства “Калитянський” суму збитків в розмірі 168 745,19 грн, з них:
- 50% від суми, що становить 84 372,59 грн на розподільчий рахунок Калитянської селищної територіальної громади, код класифікації доходів бюджету - 24062100 «Грошові стягнення за щкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»;
- 30% від суми, що становить суму в розмірі 50 623,56 грн на користь спеціального фонду Державного бюджету України;
- 20% від суми, що становить 33 749,04 грн на користь спеціального фонду Київського обласного бюджету.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до пп. 3, 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
У відповідності до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Втім позовна заява Державної екологічної інспекції Столичного округу не містить пояснень стосовно доказів, із відповідним їх долученням до позовної заяви, на підтвердження викладених у позові обставин встановлення повноважень інспекції щодо проведення перевірки порушення законодавства у сфері охорони навколишнього середовища на підставі Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України №259 від 27.11.2018.
Водночас позивачем не зазначено про наявність/відсутність у нього відповідних доказів, зокрема Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України №259 від 27.11.2018, та/або неможливість їх подання разом з позовною заявою.
Суд звертає увагу позивача на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов'язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
До того ж всупереч наведеним вище вимогам закону позовна заява Державної екологічної інспекції Столичного округу не містить правових підстав позову в частині:
- можливості включення у формулу розрахунку збитків коефіцієнта 0,3, що застосовується до ставок рентної плати житлово-комунальними підприємствами згідно ст. 255.7 Податкового кодексу України;
- можливості стягнення заявленої до стягнення суми збитків на розподільчий рахунок Калитянської селищної територіальної громади, на користь спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду Київського обласного бюджету із відповідним відсотковим розподілом коштів.
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на необхідності надання пояснень щодо ідентифікуючих даних спеціальних фондів Державного бюджету України та Київського обласного бюджету, на користь яких позивач просить стягнути кошти.
Поряд з тим приписами ст. ст. 1, 4, ч.ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Однак, заявляючи вимоги про стягнення коштів, зокрема, на користь Калитянської селищної територіальної громади позивач не зазначив процесуального статусу Калитянської селищної територіальної громади.
З огляду на вказане вище суд звертає увагу позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, згідно якої:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі;
- правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача;
- позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.
Згідно ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 170 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 та ч. 1 ст. 58 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За загальним правилом самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Якщо до поданої заяви (скарги), клопотання не додано документів, які б підтверджували повноваження особи представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) на момент подання заяви (скарги), і такі документи відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити прізвище, ім'я, по батькові, дату обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи та уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, а також дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, наведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Водночас процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду у разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви.
З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно, зокрема, до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі надання до позовної заяви/заяви/скарги доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, однак за наявності у суду сумніву у їх достовірності, достатності та належності, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків.
Вказана вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №910/21107/20.
Так, письмові уточнення до позовної заяви від імені Державної екологічної інспекції Столичного округу підписано Слободян Юлією, тоді як слідує з відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно вказаної інспекції, в частині осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, визначено осіб, уповноважених вчиняти дії від імені юридичної особи, зокрема зазначено повноваження Слободян Юлії Олександрівни - вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень.
Однак вказані вище відомості не дозволяють встановити наявність у Слободян Юлії повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у тому числі наявність у зазначеної особи права підписувати позовну заяву та/або клопотання, заяви, утому числі щодо уточнення позовних вимог, від імені Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Державної екологічної інспекції Столичного округу без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Державної екологічної інспекції Столичного округу без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень із зазначенням:
1) правових підстав позову в частині можливості включення у формулу розрахунку збитків коефіцієнта 0,3, що застосовується до ставок рентної плати житлово-комунальними підприємствами згідно ст. 255.7 Податкового кодексу України;
2) правових підстав позову в частині можливості стягнення заявленої до стягнення суми збитків на розподільчий рахунок Калитянської селищної територіальної громади, на користь спеціального фонду Державного бюджету України та спеціального фонду Київського обласного бюджету із відповідним відсотковим розподілом коштів;
3) ідентифікуючих даних спеціальних фондів Державного бюджету України та Київського обласного бюджету, на користь яких позивач просить стягнути кошти;
- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження викладених у позові обставин встановлення повноважень інспекції щодо проведення перевірки порушення законодавства у сфері охорони навколишнього середовища на підставі Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України №259 від 27.11.2018або пояснень про наявність/відсутність у позивача зазначених доказів, зокрема Положення, затвердженого наказом Держекоінспекції України №259 від 27.11.2018, та/або неможливості їх подання разом з позовною заявою;
- письмових пояснень щодо процесуального статусу Калитянської селищної територіальної громади;
- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів, що підтверджують обставини наявності у Слободян Юлії повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва в суді відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), у тому числі наявність у зазначеної особи права підписувати позовну заяву та/або клопотання, заяви, утому числі щодо уточнення позовних вимог, від імені Державної екологічної інспекції Столичного округу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема