36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.05.2010р. Справа № 14/35
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Закритого акціонерного товариства "Цивільбуд", вул. Кагамлика, 35-а, м. Полтава, 36008
про стягнення 40594,36 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, підприємець
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 35000,00 гривень, що утворилась внаслідок неналежного виконання умов договору про надання послуг від 02.02.2009 р., а також заява про уточнення позовних вимог до суми 40594,36 гривень, з яких сума основного боргу складає 35000,00 гривень, збитки від інфляції в сумі 4305,00 гривень та 3% річних в сумі 1289,36 гривень.
Строк вирішення спору був продовжений на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України на 1 (один) місяць ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 16.04.2010 р.
В судове засідання 11.05.2010 р. від позивача поступила заява про уточнення позовних вимог (Доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості) від 06.04.2010 р. (вхід. № 06430д від 11.05.2010 р. канцелярії суду) до суми 40594,36 гривень, з яких сума основного боргу складає 35000,00 гривень, збитки від інфляції в сумі 4305,00 гривень та 3% річних в сумі 1289,36 гривень. Суд вказану заяву прийняв, розглянув по суті та задовольнив, залучивши її до матеріалів справи.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (Доповнення до позовної заяви про стягнення заборгованості).
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 02 лютого 2009 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава (надалі Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Цивільбуд", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір про надання послуг (надалі Договір).
Відповідно до статті 1 вказаного Договору його предметом є:
- пункт 1.1. - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (Позивач у справі) зобов'язується надати Замовнику (Відповідач у справі) консультаційні послуги з правових питань, складання правових документів та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та спеціальних судах України;
- пункт 1.2. - надання консультацій і роз'яснень з юридичних питань, які стосуються державної реєстрації господарських товариств в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб суб'єктів господарської діяльності;
- пункт 1.3. - складання заяв, договорів, установчих документів та інших документів правового характеру;
- пункт 1.4. - надання консультацій з питань регулювання та захисту авторських прав;
- пункт 1.5. - послуги, що надаються на абонентській основі.
Згідно з п. 4.1. Договору Замовник (Відповідач у справі) доручає, а Виконавець (Позивач у справі) виконує роботи по захисту інтересів Замовника, які випливають із результатів проведеної планової виїзної перевірки ЗАТ "Цивільбуд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства представниками ДПІ в м. Полтаві та ДПА в області.
Відповідно до п. 2.2.1. початком виконання робіт визначається з моменту набрання цим Договором чинності. В той же час, відповідно до п. 2.2.2. Договору закінчення робіт з консультування, складання правових та інших документів, представництва в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та спеціальних судах України визначається моментом підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.
15.02.2009 р. між сторонами був підписаний акт виконаних робіт, вартість яких склала 15000,00 гривень. 06.03.2009 р. між сторонами було підписано акт виконаних робіт № 2, вартість робіт по якому склала 20000,00 гривень.
Відповідно до п. 5.1. Договору Замовник (Відповідач у справі) здійснює оплату за цим Договором в безготівковому порядку платіжним дорученням на поточний рахунок Виконавця (Позивача у справі) та готівковому, шляхом внесення грошових коштів безпосередньо до каси Виконавця. Оплата робіт, передбачених цим Договором, здійснюється як авансовими платежами з послідуючим підтвердженням виконаних робіт актами виконаних робіт протягом 3 днів після виконання поетапно робіт, передбачених цим Договором.
Взяті на себе за Договором зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі, належним чином та у визначені строки. В порушення взятих на себе за Договром зобов'язань Відповідач за виконані Позивачем роботи з останнім не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 35000,00 гривень, яку і просить стягнути на свою користь останній.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 35000,00 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу суму збитків від інфляції в сумі 4305,00 гривень та 3% річних в сумі 1289,36 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги позивача в цій частині підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу в розмірі 35000,00 гривень, збитки від інфляції в сумі 4305,00 гривень та 3% річних в сумі 1289,36 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 405,94 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Цивільбуд", вул. Кагамлика, 35-в, м. Полтава, 36000 (код 01270598) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в ПФ ВАТ "Укрексімбанк", м. Полтава, МФО НОМЕР_3, код НОМЕР_1) суму боргу в розмірі 35000,00 гривень, збитки від інфляції в сумі 4305,00 гривень, 3% річних в сумі 1289,36 гривень, суму державного мита в розмірі 405,94 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.