ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2021Справа № 910/11860/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ"
до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ"
про стягнення 30323,68 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" про стягнення 30323,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №453/19-Т/О від 03.05.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 30323,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 дану позовну заяву залишено без руху.
10.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.08.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/11860/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
30.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач зазначив, що станом на момент ДТП строк експлуатації пошкодженого автомобіля "Nissan Leaf" державний номерний знак НОМЕР_2 перевищував строк встановлений пунктом 7.38 Методики, у зв'язку із чим відповідач звернувся до аварійного комісара для надання консультації. Відповідно до консультації №67-D/86/3 від 01.04.2021 фізичний знос пошкодженого автомобіля "Nissan Leaf" становив 0,561 та згідно із ремонтної калькуляції № ЦВ/20/1099 від 17.05.2021 року вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 30598,82 грн. Таким чином, відповідач, за вирахуванням франшизи, сплатив на користь позивача страхове відшкодування у сумі 28598,82 грн. Оскільки страхове відшкодування сплачене на корить позивача у повному обсязі відповідач проти позовних вимог позивача про стягнення частини страхового відшкодування у сумі 30323,68 грн заперечує.
11.10.2021 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
12.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
20.10.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Згідно із матеріалів справи, 09.02.2020 в. м.Одеса на вул. Водопровідній, 16 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Nissan Leaf" державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно із постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 у справі №523/2887/20 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія автомобіля "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту вих.№2557 від 28.02.2020 про визначення вартості матеріального збитку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Nissan Leaf" державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 97158,55 грн.
Згідно із рахунку-фактури №20-026 від 13.02.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Leaf" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 60627,50 грн.
Позивачем у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту №453/19-Т/О від 03.05.2019 здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №006.01030220-1 від 02.03.2020 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 58922,50 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 58922,50 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №12656514 від 04.03.2020.
Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2472564 (термін дії з 16.10.2019 по 15.10.2020).
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 2000,00 грн.
Згідно із платіжним дорученням №17277 від 27.05.2021 відповідач на користь позивача здійснив часткову оплату у сумі 28598,82 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що сума невідшкодованого відповідачем на користь позивача страхового відшкодування становить 30323,68 грн (58922,50 грн (сума страхового відшкодування сплачена позивачем) - 28598,82 грн (часткова оплата страхового відшкодування). У зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 30323,68 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Матеріалами справи, зокрема постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 у справі №523/2887/20, підтверджено вину водія транспортного засобу "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 09.02.2020.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України "Про страхування" встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2472564 (термін дії з 16.10.2019 по 15.10.2020).
Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Audi A4", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Судом встановлено, що відповідно до рахунку ремонтної організації №20-026 від 13.02.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Leaf" державний номерний знак НОМЕР_2 становить 60627,50 грн.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:
С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.
У пункті 1.6. Методики роз'яснено, що строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що станом на момент ДТП строк експлуатації пошкодженого автомобіля "Nissan Leaf" державний номерний знак НОМЕР_2 перевищував строк встановлений пунктом 7.38 Методики, у зв'язку із чим відповідач звернувся до аварійного комісара для надання консультації.
Відповідно до консультації №67-D/86/3 від 01.04.2021, наданої на замовлення відповідача коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля "Nissan Leaf" становив 0,561. Згідно із ремонтної калькуляції № ЦВ/20/1099 від 17.05.2021 вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу становить 30598,82 грн.
Згідно із консультацією №67-D/86/3 від 01.04.2021 термін експлуатації транспортного засобу визначено 7,5 років (з 01.10.2013 по 01.04.2021(дату оцінки)).
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Nissan Leaf", державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2013.
Згідно із інформацією з Інтернет ресурсу carinfo.kiev.ua щодо перевірки VIN для "Nissan Leaf" 1N4AZ0CP0DC420872, яка є у вільному доступі за посиланням https://carinfo.kiev.ua/cars/vin/nissan/vin_check?su=9xbeb3qhxb3m, датою випуску автомобіля "Nissan Leaf", державний номерний знак НОМЕР_2 зазначено жовтень 2013 року.
Отже, на момент ДТП (09.02.2020) та на момент оцінки (12.02.2020) строк експлуатації автомобіля "Nissan Leaf", державний номерний знак НОМЕР_2 становив 6 років та 4 місяці, тобто не перевищував 7 років.
За таких обставин, при визначені вартості відновлювального ремонту коефіцієнт фізичного зносу, згідно з п. 7.38 Методики, не визначається.
В пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин матеріали справи не містять.
Надана відповідачем у матеріали справи консультація №67-D/86/3 від 01.04.2021 складена без огляду пошкодженого транспортного засобу, у той час як у відповідності до п.5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 передбачено, що визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
З огляду на наведене, Консультація №67-D/86/3 від 01.04.2021 не приймається судом до уваги як належний доказ.
Враховуючи вищевикладене, викладені у відзиві заперечення відповідача судом відхиляються.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 58922,50 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №12656514 від 04.03.2020.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Nissan Leaf", державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля також підтверджений матеріалами справи.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/2472564 передбачено, що франшиза становить 2000,00 грн.
Згідно із розрахунком наведеним у позові позивачем не здійснено вирахування франшизи у сумі 2000,00 грн.
За встановлених обставин, з огляду на часткову оплату відповідачем страхового відшкодування у сумі 28598,82 грн, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 28323,68 грн (58922,50 грн - 28598,82 грн - 2000,00 грн).
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог суд задовольняє частково позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ".
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129-130, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія "АЛЬФА-ГАРАНТ" (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 154, ідентифікаційний код 33908322) відшкодування витрат у сумі 28323,68 грн та судовий збір у сумі 2119,93 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 21.10.2021.
Суддя С. О. Турчин