Ухвала від 13.10.2021 по справі 910/15043/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

13.10.2021Справа № 910/15043/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,17, поверх2, офіс 8, ідентифікаційний номер 42248258)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757)

про банкрутство

Суддя Д.В.Мандичев

Секретар судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від заявника- Сокиран І.В., Луценко Р.О.

від боржника- Святецький Д.В.

вільний слухач- Максименко Т.М.

вільний слухач- Чуйко А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2021 № 910/15043/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.

27.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи від ініціюючого кредитора.

01.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

06.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, що відбулось 06.10.2021, судом оголошено перерву до 13.10.2021.

12.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МСС «ТІДІСІ-Дальнобой» про зупинення провадження у справі.

13.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» на заяву про зупинення провадження у справі.

13.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» по справі, відповідно до яких останній заперечував проти заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У судове засідання, призначене на 13.10.2021 з'явилися представники заявника та боржника.

Судом відхилено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МСС «ТІДІСІ-Дальнобой» про зупинення провадження у справі з підстав того, що заявник не є учасником провадження у справі про банкрутство у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак не наділений правом на подання таких заяв.

Крім того, суд зазначає, що ч. 17 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справі про банкрутство юридичної особи не підлягає зупиненню.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зареєстровано за адресою: 02094, м. Київ, вул. Пожарського,3 з присвоєнням ідентифікаційного коду 30160757.

За твердженнями Заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» наявна заборгованість у розмірі 175 335 018,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», заявником подано суду копію попереднього Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Градісон» від 03.06.2019, додаткову угоду №1 від 10.06.2019 року, претензії, платіжні доручення.

За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне.

03.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (продавець) укладено попередній договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон», за умовами якого продавець зобов'язується придбати та у подальшому відчужити (продати) покупцю шляхом укладення основного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон» (далі - Товариство), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 40,00 %.

Згідно з пунктом 1.3.1 попереднього договору розмір частки, що планується набути продавцем: 60 000 000,00 грн., що становить 40,00 % статутного капіталу Товариства.

У подальшому, 10.06.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до попереднього договору, відповідно до умов якої розмір частки, що планується набути продавцем, складає 140 000 000,00 грн., що становить 93,33 % статутного капіталу Товариства

Пунктом 3.1 попереднього договору (в редакції додаткової угоди) визначено, що продавець згодний буде продати, а покупець згодний буде купити частку у статутному капіталі Товариства за 142 179 258,00 грн. (далі - вартість частки).

Відповідно до пункту 3.2 попереднього договору (в редакції додаткової угоди) за домовленістю сторін вартість частки сплачується покупцем наступним чином: 50,00% сплачується покупцем з моменту підписання попереднього договору та в строк до 01.08.2019, решта вартості частки сплачується покупцем в строк до 31.12.2020 року.

За умовами пункту 1.4 попереднього договору продавець зобов'язується протягом 90 календарних днів стати учасником Товариства, набути у власність частку та укласти з покупцем основний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства.

Вартість частки може сплачуватися окремими траншами. Покупець на власний розсуд визначає порядок оплати вартості частки та розмір кожного окремого траншу (пункт 3.3 попереднього договору).

Згідно з пунктом 5.3 попереднього договору, якщо договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі не буде укладено протягом строку, встановленого в п. 1.4. даного договору, з вини продавця, то продавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку повернути покупцю суму оплачених коштів, отриману за даним договором, та сплатити покупцю штраф в 5 % від суми, що була отримана продавцем за даним договором.

На підтвердження виконання умов попереднього договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» за період з 24.06.2019 по 23.10.2020 перераховувалися на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» грошові кошти в загальній сумі, за твердженнями заявника, в розмірі 134 150 543,45 грн.

З огляду на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» своїх зобов'язань за попереднім договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» зверталося до продавця з претензіями від 30.10.2019 № 30/10, від 05.02.2020 № 05/02, від 31.08.2020 № 31/08, від 29.10.2020 № 29/10, в яких просило погасити заборгованість та сплатити штраф.

Відповідно до частин 1-3 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Як слідує з умов попереднього договору від 03.06.2019 (з урахуванням додаткової угоди № 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зобов'язалося протягом 90 календарних днів стати учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон», набути у власність частку в статутному капіталі цього товариства в розмірі 140 000 000,00 грн., що становить 93,33 % статутного капіталу, та укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» основний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон».

При цьому, відповідне зобов'язання щодо набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» частки у власність та укладення основного договору мало бути виконано протягом 90 календарних днів, тобто до 01.09.2019 включно.

Утім, із наданих до суду документів слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» договірне зобов'язання з набуття у власність частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон» до 01.09.2019 включно не виконало, основний договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» не укладений.

Ураховуючи те, що в установлені попереднім договором від 03.06.2019 строки основний договір не був укладений між сторонами з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», останнє мало повернути покупцю суму оплачених коштів протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку.

Судом встановлено, що на виконання умов попереднього договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» станом на 29.08.2019 грошові кошти в сумі 132 607 422,33 грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень.

Разом із цим, у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор зазначив, що станом на 02.09.2019 сума сплачених ним на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» грошових коштів становить 127 762 422,33 грн.

У той же час, за приписами статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З огляду на те, що ініціюючий кредитор визначає розмір сплачених ним грошових коштів за попереднім договором від 03.06.2019 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» станом на 02.09.2019 у сумі 127 762 422,33 грн., на яку нараховує відповідні штрафні санкції та компенсаційні виплати, суд з урахуванням принципу диспозитивності господарського судочинства, приймає до розгляду суму грошової вимоги саме у визначеному заявником розмірі.

Одночасно, суд наголошує на тому, що за наявними в матеріалах справи доказами, останнє платіжне доручення в 2019 році за попереднім договором від 03.06.2019 датовано 29.08.2019. Надалі, заявником долучені до матеріалів справи платіжні доручення від 13.08.2020 по 23.10.2020 на загальну суму 14 416 835,67 грн.

Інших доказів щодо перерахування ініціюючим кредитором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» грошових коштів за попереднім договором від 03.06.2019 матеріали справи не містять.

Проте, щодо утвореної за попереднім договором від 03.06.2019 за період з 13.08.2020 по 23.10.2020 заборгованості на суму 14 416 835,67 грн. суд зауважує на наступному.

17.10.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" №728-ІХ від 18.06.2020, відповідно до якого "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1-2, а саме установлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, та протягом 90 днів з дня скасування карантину: не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 12 березня 2020 року.

Відтак, поскільки борг, який заявлено ініціюючим кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» у сумі 14 416 835,67 грн. виник після 12.03.2020, суд позбавлений можливості включити цю суму до складу грошових вимог та відкрити провадження у справі про банкрутство в цій частині.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку відмовити ініціюючому кредитору у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на суму 14 416 835,67 грн.

У той же час, вимоги ініціюючого кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» у сумі 127 762 422,33 грн. є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Пунктом 5.3 попереднього договору сторони погодили, що в разі не укладення основного договору протягом встановленого строку з вини продавця, останній зобов'язаний сплатити покупцю штраф у 5 % від суми, що була отримана продавцем за даним договором.

За арифметичним перерахунком суду, нарахований ініціюючим кредитором штраф у розмірі 5 % від визначеної ним станом на 02.09.2019 сплаченої суми грошових коштів у розмірі 127 762 422,33 грн., є вірно розрахованим та становить 6 388 121,12 грн.

Крім того, ініціюючим кредитором нараховані на суму боргу 127 762 422,33 грн. за період з 02.09.2019 по 14.09.2021 також 16 617 663,90 грн. інфляційних втрат та 7 802 258,61 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок компенсаційних виплат, суд дійшов висновку, що останні підлягають визнанню в заявленому розмірі.

При цьому, оскільки судом відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство в частині грошових вимог у розмірі 14 416 835,67 грн., нараховані на цю суму інфляційні втрати в розмірі 1 239 624,88 грн., три проценти річних у розмірі 387 250,52 грн. та штраф у сумі 720 841,78 грн. також не підлягають включенню до складу вимог, що слугують підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, вищеописаними обставинами справі підтверджується обґрунтованість тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» про невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» грошових зобов'язань у сумі 158 570 465,96 грн.

У поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржник не заперечував проти заборгованості, яка виникла на підставі попереднього Договору купівлі -продажу від 03.06.2019 року та зазначив про наявність значного обсягу нерухомого майна, ринкова вартість якого повністю покриває заборгованість останнього перед ініціюючим кредитором, але фактична можливість погасити наявну заборгованість з майна ускладнюється наявністю значної кількості спорів з заставо одержувачами даного майна, що не дає боржникові розрахуватись з усіма кредиторами.

З даного приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України, силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Оскільки все майно Боржника перебуває у заставі, то за рахунок його виключно заставодержатель має право задовольнити свої вимоги.

Крім того, у поданому відзиві Боржник клопотав про зменшення штрафних санкцій в порядку ст. 551 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з нормами статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 ЦК України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань.

Приписами п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Звертаючись із зданою заявою ініціюючий кредитор заявив вимоги з урахуванням штрафу у розмірі 5% від суми, що була отримана Боржником за попереднім Договором.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну виконання зобов'язання штрафу, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до статті 193 ГК України господарські санкції, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, суд вважає, що вимоги ініціюючого кредитора в цій частині є обґрунтованими.

Щодо заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

На обґрунтування поданих заперечень Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» наголосило на тому, що між ініціюючим кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» існує спір про право, оскільки в межах справи № 910/16514/21 розглядаються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про: визнання удаваними попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон» від 03.06.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»; визнання удаваним договору поруки від 10.06.2019 за попереднім договором від 03.06.2019, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Курганський Бройлер»; визнання відсутнім права вимоги грошових коштів на суму 142 179 258,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський Бройлер» на підставі попереднього договору від 03.06.2019 та договору поруки від 10.06.2019.

Розглянувши подані заперечення, суд вважає за необхідне наголосити на наступному.

Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.

Методом встановлення наявності чи відсутності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ можливо виявити лише після пред'явлення заяви до суду і здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.

При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов'язано з особливостями позовного провадження, як то пред'явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 20.05.2021 у справі № 924/1277/20.

У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов'язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19).

Таким чином, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 11.08.2021 у справі № 908/2570/20.

Як слідує з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» пояснень щодо наявності спору про право, вирішення останнього здійснюється в межах справи № 910/16514/21, де розглядаються вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» щодо визнання удаваними попереднього договору від 03.06.2019 та укладеного до нього договору поруки від 10.06.2019, а також щодо визнання відсутнім права вимоги грошових коштів на суму 142 179 258,00 грн. ініціюючого кредитора до боржника на підставі вказаних договорів.

Водночас, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» на те, що за положеннями статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу.

Відтак, визнання договору удаваним не має безумовним наслідком недійсність цього правочину, оскільки в такому випадку правовідносини між сторонами будуть регулюватися відповідними положеннями законодавства, в залежності від того, який правочин насправді вчинено.

Поряд із цим, суд наголошує на тому, що звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» з позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (боржника) та ініціюючого кредитора щодо оспорення вимог останнього не є спором про право в розумінні частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Суть спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, полягає в тому, що саме на час підготовчого засідання (тобто до відкриття провадження у справі) існує спір, який не був предметом судового розгляду, між ініціюючим кредитором та боржником щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Натомість, суб'єктний склад сторін у межах справи № 910/16514/21 свідчить про те, що спір у вказаній справі виник між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал», як позивачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», як відповідачами.

Тобто, із наведеного слідує, що між ініціюючим кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» щодо вимог, які є підставою для звернення кредитора з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, відсутній спір про право.

Таким чином, судом встановлена відсутність неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання, що слугувало підставою для подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ураховуючи викладене, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» не доведено наявності спору про право, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

13.10.2021 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наразі, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» про визнання боржника банкрутом, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадженняу справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сердюк Марину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015), заяву про участь якого долучено до матеріалів заяви про відкриття провадженян у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Сердюк М.М. здійснювала управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» арбітражноу керуючу Сердюк Марину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв'язку з викладеним вище, суд встановлює розпорядниці майна боржника арбітражній керуючій Сердюк М.М. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757).

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,17, поверх2, офіс 8, ідентифікаційний номер 42248258) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) у розмірі 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції).

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757).

5. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) текст якого додається.

6. Призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) арбітражну керуючу Сердюк Марину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015).

7. Встановити оплату послуг арбітражної керуючої Сердюк М.М. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 03.12.2021 (включно) для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 06.12.21 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 5.

11. Зобов'язати розпорядника майна у строк до 13.12.2021 провести інвентаризацію майна боржника.

12. Зобов'язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

13. Копію ухвали надіслати боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації для відома та внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 20.10.2021

Суддя Д.В. Мандичев