ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
19.10.2021Справа № 910/16730/21
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши
заяву Фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни
про забезпечення позову
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни
до Фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича
про стягнення 392 694, 19 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Слюсарчук Наталія Володимирівна (далі - ФОП Слюсарчук Н.В. , позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича (далі - ФОП Дригайло В.М. , відповідач) про стягнення коштів за договором поставки № 09/09-01 від 09.09.2019 р. в сумі 392 694, 19 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови вказаного договору в частині своєчасної поставки обумовленого сторонами товару, внаслідок чого у ФОП Дригайла В.М. виник обов'язок повернути позивачу сплачену вартість непоставленого товару, а також нарахованих на неї штрафних санкцій та матеріальних втрат.
Разом із позовом ФОП Слюсарчук Н.В. подала заяву про забезпечення позову, в якій заявниця просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти в межах суми 392 694, 19 грн., що містяться на банківському рахунку ФОП Дригайла В.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299;
- накладення арешту на транспортний засіб (автомобіль) Мазда 6, 2013 року випуску, дата державної реєстрації 13.08.2020 р., що належить ФОП Дригайлу В.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не здійснив поставки товару та уникає обов'язку з виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним сторонами договором, що свідчить про недобросовісність постачальника та викликає обґрунтовані сумніви у належному виконанні рішення по справі, яке буде прийняте за результатами розгляду даного позову, або виконання рішення суду буде утрудненим.
Розглянувши подану заяву щодо вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши надані матеріали та докази, суддя приходить до висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ст. 136, 137 ГПК України).
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Згідно з п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р.).
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
При цьому умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо).
Так, на забезпечення позову ФОП Слюсарчук Н.В. просить накласти арешт на грошові кошти та рухоме майно боржника (відповідача). Проте, слід зазначити, що заявниця не надала суду будь-яких доказів того, що ФОП Дригайло В.М. вчиняє дії, внаслідок яких кошти та майно відповідача можуть зменшитись або зникнути.
У той же час, дії відповідача, пов'язані з невиконанням своїх обов'язків перед ФОП Слюсарчук Н.В. за договором поставки, та втрата коштів позивачем, про що вказувала заявниця у позові, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі у майбутньому та не є підставою, передбаченою законом, для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, суд вважає, що доводи заявниці про утруднення чи неможливість виконання судового рішення у майбутньому є необґрунтованими, безпідставними та недоведеними.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ФОП Слюсарчук Н.В. про забезпечення позову.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.
Суддя Головіна К.І.