ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.09.2021Справа № 910/7071/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. І.Франка буд.5, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" (вул. Миколи Ушакова, 1-д, оф.161, Київ, 03179, код ЄДРПОУ 31092950)
про стягнення 432 366, 21 грн,
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" про стягнення 432 366, 21 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №1414430-01 від 21.03.2019 на постачання теплової енергії щодо оплати за отриману теплову енергію в період з березня 2019 по лютий 2021, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення з відповідача 387 552, 25 грн заборгованості, 26 977, 47 грн інфляційних втрат, 14 945, 75 грн 3% річних та 2 892, 74 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 року вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
01.06.2021 до відділу діловодства суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 14.07.2021.
У судовому засіданні 14.07.2021 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 11.08.2021.
30.07.2021 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що розрахунки оплати за теплову енергію здійснювалися позивачем без урахування встановленого відповідачем приладу обліку, про що було відомо позивачу, крім того починаючи з останнього опалювального сезону 2019 року позивачем акти приймання-передавання товарної продукції до відповідача не надходили, послугами позивача з постачання теплової енергії відповідач не користувався, при цьому за відсутності приладів обліку при розрахунку за теплову енергію має використовуватись розрахунковий метод, наведений у додатку №1 до договору.
06.08.2021 до відділу діловодства суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідачем не направлялось звернення щодо встановлення та прийняття вузла комерційного обліку, будь-яких звернень від відповідача щодо відокремлення від ЦО та припинення дії договору від 21.03.2019 позивачу не надходило.
У судовому засіданні 11.08.2021 представником відповідача подано заперечення, де зазначено, що обґрунтування позивача стосовно розрахунку спожитої відповідачем теплової енергії суперечать умовам договору та принципу забезпечення захисту прав та інтересів споживачів.
У судовому засіданні 11.08.2021 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 02.09.2021.
Судове засідання, призначене на 02.09.2021 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 призначено розгляд справи по суті на 23.09.2021.
У судовому засіданні 23.09.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
21.03.2019 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач; теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" (далі - відповідач, абонент) укладено договір №1414430-01 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах, передбачених цим договором (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - правил), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Абонент, згідно з п. 2.3.1. договору, зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (2.3.2. договору).
Додатком №1 до договору сторони встановили, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 37, 8 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням ?Q = 0,0193 Гкал/годину, в тому числі на опалення Qo = 0, 0193 Гкал/годину.
Згідно з пунктом 4 додатку №1 до договору дата зняття абонентом показників приладів обліку - 25 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, 58 не пізніше 28 числа звітного місяця.
При відсутності звіту у встановлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Відповідно до п. 1 Тарифів на теплову енергію (додаток №3 до договору) розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для КП "Київтеплоенрего" (без урахування ПДВ): для потреб опалення - 1511, 40 грн/Гкал.
Згідно з п. 2 порядку розрахунків за теплову енергію (додаток №4 до договору) абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
Умовами пункту 6.3 договору сторони встановили, що абонент несе відповідальність, зокрема за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в Додатку №4 до договору (п.п. 6.3.6. договору), виконання правил, нормативних актів з питань користування, взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України (п.п. 6.3.7. договору).
Пунктом додатку №4 до договору передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, буд. №58 - облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період; - акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент» повертає в ЦОК); - акт виконаних робіт.
Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України (п .7 додатку №4 до договору).
Цей договір набуває чинності з 18.10.2018 та діє до 15.04.2020 (п. 8.1. договору).
Припинення дії договору не звільняє абонента від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п. 8.3. договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п. 8.4. договору).
Сторонами не оспорювалася правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої в статті 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, цей договір поставки є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
В силу приписів частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила), розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Так, на виконання умов договору позивачем протягом періоду з березня 2019 року по лютий 2021 року включно здійснювалося постачання теплової енергії, що підтверджується довідкою про нарахування за теплову енергію Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" за договором №1414430-01, копіями корінців нарядів на включення та відключення об'єктів теплоспоживання, обліковими картками за період з березня 2019 по лютий 2021, а також звітами про добові параметри теплопостачання.
При цьому судом враховано, що питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості доказів у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17, від 12.10.2018 у справі №910/30728/15, від 03.09.2020 у справі № 910/17662/19).
Тоді як відповідач свого обов'язку з оплати наданих послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивачем нараховано борг, який становить 387 552, 25 грн.
Згідно з п. 2 порядку розрахунків за теплову енергію (додаток №4 до договору) абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту умов договору з додатками, строк виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на момент розгляду справи настав.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку щодо оплати наданих за договором послуг не виконав.
Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Разом з цим суд бере до уваги доводи відповідача щодо неврахування під час розрахунку за спожиту теплову енергію показань приладу обліку, встановленого відповідачем.
Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначені Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
За приписами пункту 10 ст. 3 Закону України вказаного закону вузли комерційного обліку приймаються оператором зовнішніх інженерних мереж на обслуговування протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором звернення від власника (співвласників).
В свою чергу, пунктом 8 "Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2018 № 206 (далі - Порядок), передбачено, що на вимогу власника (співвласників) будівлі оператор зовнішніх інженерних мереж встановлює вузол комерційного обліку, придбаний власником (співвласниками).
Для встановлення оператором зовнішніх інженерних мереж вузла (вузлів) комерційного обліку, придбаного(их) власником (співвласниками) будівлі самостійно, власник (співвласники) будівлі повідомляє(ють) письмово оператора зовнішніх інженерних мереж про тип засобу вимірювальної техніки вузла комерційного обліку, перелік та характеристики складових частин вузла комерційного обліку, відомості про уповноваженого представника власників (співвласників) будівлі, засоби зв'язку з ним та надає(ють) копію супровідної документації до засобу вимірювальної техніки.
Протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення оператор зовнішніх інженерних мереж повідомляє дату огляду місця встановлення вузла комерційного обліку.
Після огляду місця встановлення вузла комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж та власник (співвласники) будівлі визначають дату встановлення вузла комерційного обліку, про що складають протокол узгодження умов встановлення. У разі виявлення невідповідності вузла комерційного обліку (його складових) характеристикам, зазначеним у повідомленні про намір встановити вузол (вузли) комерційного обліку, зокрема невідповідності засобу вимірювальної техніки вузла комерційного обліку вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163, у тому числі щодо класу точності, оператор зовнішніх інженерних мереж має право відмовити в установленні такого вузла комерційного обліку.
Відповідно до п. 9 Порядку власник (співвласники) будівлі може(уть) самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку, про що письмово повідомляє(ють) оператора зовнішніх інженерних мереж.
У разі повідомлення власником (співвласниками) будівлі оператора зовнішніх інженерних мереж про намір самостійно обладнати будівлю вузлом комерційного обліку оператор зовнішніх інженерних мереж не перешкоджає власнику (співвласникам) будівлі в оснащенні її вузлом комерційного обліку.
В той же час, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів звернення до позивача, як оператора зовнішніх інженерних мереж, щодо встановлення та прийняття на обслуговування вузла комерційного обліку, що, в свою чергу, надає підстави позивачу здійснювати розрахунок обсягів фактично спожитої теплової енергії відповідно до теплового навантаження, визначеного сторонами у договорі.
Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд встановив, що такий здійснювався позивачем на підставі показань будинкового засобу обліку теплової енергії, при цьому позивачем було враховано теплове навантаження, визначене у договорі (0,0193 Гкал/годину), середньомісячну температуру зовнішнього повітря та кількість годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді, що відповідає Правилам користування тепловою енергією та умовам договору, в тому числі додатку №1 до нього.
Відповідач, же заперечуючи проти задоволення позову, не спростував належними і допустимими доказами, що сума існуюча сума заборгованості перед позивачем є іншою ніж та, яка запропонована до стягнення, не надав ні власного контррозрахунку, ні доказів погашення заборгованості.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 387 552, 25 грн основного боргу.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Пунктом 7 додатку №4 до договору сторони погодили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) теплопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків за спожиту теплову енергію, позивачем нараховано пеню в розмірі 2 892, 74 грн за загальний період з 01.02.2020 по 28.02.2021 включно.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховані 3% річних в сумі 14 945, 75 грн та інфляційні втрати у розмірі 26 977, 47 грн за період з 01.04.2019 по 01.02.2021 включно.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем належних та допустимих доказів, які спростувують позовні вимоги не не надано, контррозрахунку суми позовних вимог не наведено, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбуд" (вул. Миколи Ушакова, 1-д, оф.161, Київ, 03179, код ЄДРПОУ 31092950) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (пл. І.Франка буд.5, Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40538421) основну заборгованість у сумі 387 550 (триста вісімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн 25 коп., інфляційні втрати у розмірі 26 977 (двадцять шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн 47 коп., 3% річних у розмірі 14 945 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 75 коп., пеню у розмірі 2 892 (дві тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн 74 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 6 485 (шість тисяч чотириста вісімдесят п'ять) грн 49 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2021
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА