36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.05.2010 р. Справа №20/37
за позовом Головного управління юстиції у Полтавській області, м.Полтава
до 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000", м.Полтава
2. Відділу державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції, с. Велика Багачка
про визнання недійсним договорів
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: Сластьоненко П.В., дов. № 11-04/892 від 05.02.10р.
від відповідачів: 1. Демченко О.А., дов. № 05/10 від 05.01.10р.
2. Караван Ю.В., посв. № 000171, начальник
від прокуратури: не з"явився
Розглядається позовна заява про визнання недійсними договорів укладених державною виконавчою службою у Великобагачанському районі, відділом державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції та ТОВ "Антарес 2000". Позивач - Головне управління юстиції у Полтавській області просить суд визнати недійсними договори, а саме: договір про забезпечення безпеки підприємства від 02.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 03.08.05 б/н;. договір про забезпечення безпеки підприємства від 04.08.05 б/н;. договір про забезпечення безпеки підприємства від 05.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 06.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 07.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 08.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 18.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 28.08.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 17.09.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.10.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.11.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.12.05 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.01.06 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.02.06 б/й; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.03.06 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.04.06 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.05.06 б/н; договір про забезпечення безпеки підприємства від 01.06.06 б/н.
В обґрунтування позову позивач зазначає наступне.
28.01.10 до Головного управління юстиції у Полтавській області подано копію ухвали Господарського суду Полтавської області від 24.12.09, якою замінено по справі 5/553 державну виконавчу службу у Великобагачанському районі правонаступником - відділом державної виконавчої служби Великобагачанського районного управління юстиції в особі Головного управління юстиції у Полтавській області.
По зазначеній справі рішенням господарського суду Полтавської області від 26.06.08 частково задоволено позов ТОВ "Антарес 2000" до державної виконавчої служби у Великобагачанському районі про стягнення коштів в розмірі 214 363,83 грн.
Підставою для часткового задоволення позову стало невиконання державною виконавчою службою зобов'язань по договорах укладених з ТОВ «Антарес 2000».
Позивач вважає, що договори укладені з ТОВ «Антарес 2000»підлягають визнанню недійсними.
Так, позивач зазначає, що орган ДВС та ТОВ «Антарес 2000»безпідставно уклали угоди по охороні майна, оскільки були укладені договори про відповідальне зберігання арештованого майна з ТОВ «Укрспецторг - П», який і повинен забезпечити охорону цього майна.
При цьому, позивач посилається на статті 4, 10, 215, 203, 942 Цивільного кодексу України.
Позивач також вказує, що відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур.
Відповідач - 1 - ТОВ "Антарес - 2000" у відзиві на позовну заяву ( від 06.04.10р. № 31) та у письмових поясненнях від 18.05.10р.проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що оспорювані договори були предметом розгляду при вирішенні спору про стягнення грошових коштів по справі №5/553.
Відповідач - 2 - ВДВС Великобагачанського районного управління юстиції у відзиві на позов покладається при вирішенні спору на розсуд суду.
В порядку ст. 29 ГПК України листом від 16.04.10 р. повідомлено господарський суд про вступ прокурора у справу.
В судовому засіданні 20.05.10р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд , встановив:
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Обгрунтовуючи свою заінтересованість позивач посилається на те, що відповідно до ст.ст. 21, 22, 51 Бюджетного кодексу України, наказу Державного казначейства України від 25.05.04 N 89 «Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету», розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.06 N 296-р «Про вдосконалення структури розпорядників бюджетних коштів», Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі - Головне управління юстиції у Полтавській області є розпорядником коштів структурного підрозділу управління - ВДВС Великобагачанського РУЮ, який хоч і є самостійною юридичною особою, але не має власних рахунків та коштів для здійснення своєї діяльності, в тому числі з мстою виконання зобов'язань по договорах укладених з ТОВ «Антарес 2000»та судового рішення прийнятого за наслідком їх невиконання, а отже, укладення спірних договорів та їх виконання стосується прав та обов'язків Головного управління юстиції, як розпорядника коштів відділу ДВС.
При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сам по собі факт наявності у позивача статусу розпорядника коштів структурного підрозділу управління - ВДВС Великобагачанського РУЮ не свідчить про порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів позивача.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє (роз'яснення президії ВАСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).
З огляду на зміст оспорюваних угод, вони можуть бути припинені лише на майбутнє.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За даних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити повністю.
Суддя Киричук О.А.