36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.03.2010р. Справа №14/8
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. Академіка Глушкова, 1, пав. 60, м. Київ, 03680
до Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод", вул. Леніна, 124, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300
про стягнення 59242,88 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
від позивача: Мельниченко О.В., дов. б/н від 01.07.2009 року
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу товару № 117-08-09П від 21.08.2009 року в сумі 134906,23 грн., з яких 112000,00 грн. сума основного боргу, пеня - 188,71 грн., 30% річних - 275,52 грн., індекс інфляції - 112,00 грн., штраф - 22400,00 грн., адвокатські витрати у розмірі - 4900,00 грн. та заява про уточнення позовних вимог № 1090 від 10.03..2010 р. до суми 59242,88 гривень, з яких сума основного боргу 37000,00 грн., пеня в сумі 138,16 грн., 30% річних 201,72 грн., збитки від інфляції в сумі 603,00 грн., штраф в сумі 16400,00 грн. та 4900,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Позивачем до початку судового засідання була подана заява про уточнення позовних вимог № 1090 від 10.03.2010 р. (вхід. № 03387д від 12.03.2010 р. канцелярії суду) до суми 59242,88 гривень, з яких сума основного боргу 37000,00 грн., пеня в сумі 138,16 грн., 30% річних 201,72 грн., збитки від інфляції в сумі 603,00 грн., штраф в сумі 16400,00 грн. та 4900,00 грн. витрат на послуги адвоката. Суд вказану заяву прийняв, розглянув, задовольнив та залучив її до матеріалів справи.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 1090 від 10.03.2010 р.
Представник відповідача в судовому засіданні виклав свої доводи та заперечення по суті заявлених позовних вимог. Відзив на позовну заяву відповідачем наданий не був. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 21 серпня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Великобагачанський комбікормовий завод", смт. Велика Багачка (надалі Відповідач) був укладений Договір № 117-08-09П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу (надалі Договір). Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу насіння.
Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент Товару, його кількість, терміни оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначаються додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід'ємною частиною Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування. кількості і ціни Товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.
Згідно з п. 2.2. Договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного Договору, є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Товар може передаватися покупцю партіями.
Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить до Покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом Покупцем Товару (п. 4.6. Договору).
Відповідно до зазначених вище пунктів Договору, додатку № 1 до нього та видаткових накладних Відповідачу Позивачем було поставлено Товар на суму 160000,00 гривень. Факт поставки та отримання Товару підтверджується видатковою накладною № РН-ПО00269 від 22.08.2009 р. на суму 160000,00 гривень та довіреністю № 65від 21.08.2009 р.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 5.3. Договору оплата Товару проводиться наступним чином: 30% від вартості Товару сплачується Покупцем в строк до 25.08.2009 р., а наступні 70% - в строк до 01.12.2009 р..
Взяті на себе за Договором зобов'язання Позивач виконав в повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого Товару від Відповідача Позивачу не надходило.
Відповідач в порядку п. 6.1. Договору взяв на себе зобов'язання перед Позивачем провести оплату Товару в строк та на умовах, визначених в п. 5 Договору.
В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався з Позивачем за поставлений Товар на суму 123000,00 гривень, що підтверджується: банківською випискою від 21.08.2009 р. на суму 48000,00 гривень; банківською випискою від 02.12.2009 р. на суму 30000,00 гривень; банківською випискою від 17.12.2009 р. на суму 15000,00 гривень та банківською випискою від 28.12.2009 р. на суму 30000,00 гривень.
Таким чином, на момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 37000,00 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Крім того, згідно з п. 8.2. Договору за прострочення виконання зобов'язань Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення. Відповідно до п. 8.3. Договору сторони, відповідно до статті 259 ЦК України, домовились про те, що строки позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшуються до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Також сторони, відповідно до п. 6 статті 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.
Позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 138,16 гривень, 30% річних в сумі 201,72 гривень та збитки від інфляції в сумі 603,00 гривень.
Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого Товару, що становить 16400,00 гривень.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до приписів статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Абзац 1 ч. 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із положеннями статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до положень статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.
Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.
Стягнення цих відсотків передбачено, зокрема, п. 67 Положення про поставки продукції та п. 57 Положення про поставки товарів.
Згідно із статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач зазначає, що відповідно до договору № 336/12/09 від 08.12.2009 року про надання правової допомоги працівник ТОВ "Незалежна юридична компанія" Бонтлаб Василь Васильович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення суми боргу, пені та штрафних санкцій за невиконання зобов'язань, а також відшкодування адвокатських витрат і в майбутньому безпосередню буде брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов'язаних зі стягненням з ПП "Великобагачанський комбікормовий завод" боргу, пені та штрафних санкцій за Договором № 117-08-09П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 21.08.2009 року.
Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ "Незалежна юридична компанія" є адвокатська діяльність, про що свідчить КВЕД 74.11.1., зазначений в довідці ЄДРПОУ товариства.
Витрати, які поніс Позивач, сплативши за юридичні послуги в розмірі 4900,00 гривень згідно договору № 336/12/09 від 08.12.2009 року ТОВ "Незалежна юридична компанія", є адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України, а згідно ст.49 ГПК стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати. Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням № 2932 від 10.12.2009 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Проте вищенаведене спростовується наступним.
Суд, згідно поданих і досліджених в судовому процесі доказів, встановив, що Бонтлаб В.В. є працівником товариства - Позивача у справі. Згідно наказу № 5 (по особовому складу) від 08.01.2008 р. генерального директора ТОВ "Незалежна юридична компанія" вбачається, що Бонтлаб Василь Васильович прийнятий на посаду заступника генерального директора - директора департаменту корпоративного права за сумісництвом з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 08.01.2008 р. на підставі заяви Бонтлаб В.В. від 08.01.2008 р. Крім світлокопії наказу Позивачем не подано в якості доказу жодних матеріалів, які б підтверджував, що Бонтлаб В.В. дійсно працює за сумісництвом. В доведення і обґрунтування обставин, на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог щодо стягнення адвокатських витрат 4900,00 грн., ним не подано доказів, які б підтверджували, що Бонтлаб В.В., як адвокат, відповідно до умов пунктів 1.1 - 1.3 договору № 336/12/09 від 08.12.2009 року про надання правової допомоги надавав юридичні послуги за цим договором, виконував юридичні роботи, вказані в актах прийому-передачі документів (матеріалів) від 08.12.2009 р. та акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 28.12.2009 р. (вказані акти підписані генеральним директором товариств від замовника Цимбал А.В. та від виконавця генеральним директором Грищенко О.М.. Також Позивачем не подано для огляду в судовому процесі його трудової книжки та належним чином засвідченої її копії для залучення до матеріалів справи, докази нарахування та оплати його праці в цьому товаристві, інші докази відповідно до положень статей 32-34, 36 ГПК України.
В тексті копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24.04.2008 р. та посвідчені адвоката (без реєстраційного номеру та дати) Бонтлаб Василя Васильовича вбачається, що він має право займатися адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 19-4-19 від 24 квітня 2008 р.
В платіжному доручені № 2932 від 10.12.2009 р. вказано, що платник ТОВ "Тридента Агро", код 25591321 через банк платника АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, код банку 0003222313, дебет рахунок № 26004010042965 сплатив одержувачу ТОВ "Незалежна юридична компанія", код 35571320 через банк одержувача АБ "ІНГ банк Україна" у м. Києві, код банку 000300539 - 3200 грн. на кредит рахунок 26006003112000, призначення платежу: оплата за надання юридичних послуг згідно договору № 336/12/09 від 08.12.2009 р., у т.ч. ПДВ 816,67 грн.
Таким чином позивач не довів суду, що виконавець - адвокат Бонтлаб В.В., виконав саме вищенаведені юридичні роботи за договором № 336/12/09 від 08.12.2009 р. і на його рахунок здійснена оплата за надання юридичних послуг саме за цим договором.
В контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи можуть здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Згідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам -фізичним чи юридичним особам.
Оскільки за договором № 336/12/09 від 08.12.2009 року юридичні послуги надавались юридичною особою -ТОВ "Незалежна юридична компанія", а не особисто адвокатом Бонтлаб В.В. вимоги в частині стягнення 4900,00 грн. адвокатських витрат задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач не зміг довести відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження Позивача, які були викладені останнім у позовній заяві, уточненнях позовних вимог та письмових поясненнях по суті предмету спору.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 37000,00 гривень, пеню в сумі 138,16 гривень, 30% річних в сумі 201,72 гривень, збитки від інфляції в сумі 603,00 гривень та штраф в сумі 16400,00 гривень.
Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 75000,00 гривень припинити. Відмовити в частині стягнення суми витрат на послуги адвоката в розмірі 4900,00 гривень за недоведеністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що при частковому задоволені позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 594,60 гривень та 103,64 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 75000,00 гривень припинити.
3. Відмовити в частині стягнення суми витрат на послуги адвоката в розмірі 4900,00 гривень.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Великобагачанський комбікормовий завод", вул. Леніна, 124, смт. Велика Багачка, Полтавська область, 38300 (п/р 26007054525294 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 32738656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Академіка Глушкова, 1, пав. № 60, м. Київ, 03680 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП-Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) суму основного боргу в розмірі 37000,00 гривень, пеню в сумі 138,16 гривень, 30% річних в сумі 201,72 гривень, збитки від інфляції в сумі 603,00 гривень, штраф в сумі 16400,00 гривень, суму державного мита 594,60 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103,64 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.