36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
27.04.2010р. Справа № 14/101
за первісним позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом: 1. Ліквідатор Дочірнього підприємства ВАТ "Павлівське" Агрофірми ім. Шевченко ОСОБА_3, АДРЕСА_2
2. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", вул. Шевченка, 7, м. Полтава, 36008
про стягнення 21329,01 гривень
та за зустрічною позовною заявою Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
третя особа 1. Ліквідатор Дочірнього підприємства ВАТ "Павлівське" Агрофірми ім. Шевченко ОСОБА_3, АДРЕСА_2
2. Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", вул. Шевченка, 7, м. Полтава, 36008
про визнання договору суборенди від 15.05.2008 р. недійсним
Суддя Іваницький О.Т.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): представник не з'явився
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): ОСОБА_4, дов. б/н від 22.06.2009 р.
від третіх осіб: 1. ОСОБА_5; ОСОБА_6, ліквідатор
2. представник не з'явився
Суть спору: розглядається первісна позовна заява про стягнення суми боргу з урахуванням штрафних санкцій в сумі 21329,01 гривень за неналежне виконання умов договору суборенди нежитлових приміщень від 15.05.2008 р., з яких сума основного боргу складає 20000,00 гривень, збитки від інфляції 1116,31 гривень та 3% річних в сумі 212,70 гривень, а також зустрічна позовна заява про визнання договору суборенди від 15.05.2008 р. недійсним.
В судовому засіданні 23.07.2009 р. від представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом КП "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", надійшло клопотання в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали та докази в підтвердження заявлених вимог та викладених заперечень по суті предмету спору. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув по суті та задовольнив, залучивши його до матеріалів справи.
21.07.2009 р. за вхід. № 2701 канцелярії суджу поступила зустрічна позовна заява Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, с. Супрунівка до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Полтава про визнання договору суборенди недійсним. Зустрічна позовна заява була прийнята судом до спільного розгляду разом із первісним позовом.
23.07.2009 р. за вхід. № 09356 канцелярії суду від третьої особи - КП "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", м. Полтава - поступив відзив на позовну заяву, який прийнятий судом до розгляду та залучений до матеріалів справи.
11.08.2009 р. за вхід. № 010119 канцелярії суду від третьої особи - АФ ім. Шевченка - ДП ВАТ "Павлівське", с. Щербані - надійшов відзив на позовну заяву, № 326 від 10.08.2009 р. який прийнятий судом до розгляду та залучений до матеріалів справи.
У відзиві на зустрічну позовну заяву від 11.08.2009 р. (вхід. № 010125 від 11.08.2009 р. канцелярії суду) позивач по первісному позову (відповідач по зустрічному) проти заявлених позовних вимог по зустрічному позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні.
Ухвалою від 11.08.2009 р. провадження у справі було зупинено за клопотанням ВАТ "Павлівське" від 11.08.2009 р. (вхід. № 010158 від 11.08.2009 р. канцелярії суду) до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз експертизи оригіналу договору оренди майна від 14.03.2003 р., який був укладений між СПД ф/о ОСОБА_1 та ВАТ "Павлівське".
Повідомленням № 7403/7404 від 27.01.2010 р. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи документу - оригіналу договору оренди майна від 14.03.2003 р., який був укладений між СПД ф/о ОСОБА_1 та ВАТ "Павлівське".
Ухвалою суду від 03.02.2010 р. провадження у справі було поновлено і призначено справу до розгляду.
04.03.2010 р. ВАТ "Павлівське" було заявлено клопотання про надання можливості витребувати та подати суду додаткові документи. Клопотання було задоволено, але у призначений судом термін витребувані платіжні доручення суду не надані, проте їх відсутність не заважає розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами
Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним, надалі по тексту рішення -Позивач) представник в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним, надалі по тексту рішення -Відповідач) надав додаткові пояснення та наполягає на задоволенні зустрічного позову.
Представники третьої особи ВАТ "Павлівське" в судовому засіданні виклали свої доводи та заперечення по суті предмету спору по первісному та зустрічному позовам.
Представник КП "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району" заявою № 117 від 09.03.2010 р. (вхід. № 03344 від 11.03.2010 р. канцелярії суду) просить суд розглядати справу без участі представника. Вказана заява судом задоволена та залучена до матеріалів справи.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 27.04.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 05.05.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між Позивачем і Відповідачем 15.05.2008 р. було укладено договір суборенди, предметом якого, згідно з п. 1.1., є частина нежитлового приміщення, яке знаходиться у с. Гора, вул. Фермерська, загальною площею 400 м2. В такій же інтерпретації це майно зазначене переданим згідно акту прийому-передачі від 15.05.2009 р. Інших ознак приміщення, яке б відрізняло його від подібних, не наведено.
Відповідно до частини 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця.
Позивачем наданий договір оренди від 14.08.2003 р., укладеного між ним і ВАТ "Павлівське" похідним від якого, на твердження Позивача, є спірний договір суборенди. За актом прийому-передачі від 14 серпня 2003 р. до цього договору оренди Позивачу передані нежитлові приміщення, кожне з яких має індивідуальні ознаки - назву і конкретну адресу розташування.
Суд, проаналізувавши акти прийому-передачі по договору оренди і по договору суборенди встановив, що по договору суборенди передане майно, яке неможливо ототожнити з будь-якою будівлею із перелічених в акті до договору оренди. Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що договір суборенди від 15.05.2008 р. суперечить статті 760 ЦК України, згідно якої предметом найма є річ, яка визначена індивідуальними ознаками та статті 284 ГК України, котра передбачає, що визначення об'єкту оренди і його вартість є істотною умовою договору оренди. З огляду на ч. 3 статті 774 ЦК України, за якою до договору піднайму застосовуються положення про договір найму, слідує, що спірний договір суборенди вищезазначеним актам не відповідає.
За статтею 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Дослідивши і оцінивши матеріали справи у їх сукупності - технічна документація на спірні будівлі, надана КП "Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району", відзив з доповненнями і додатками, судові рішення та ухвали, які тим чи іншим чином стосуються предмету розгляду даної справи чи її сторін, - суд вважає, що Позивач не надав переконливих доказів, що майно в оренду передано йому особою, яка відповідає положенням ст. 761 ЦК України.
При цьому судом, з врахуванням положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнято до уваги те, що до наданого Позивачем договору оренди від 14.08.2003 р., суд ставиться критично, у зв'язку з тим, що Розпорядник майна ВАТ "Павлівське" - арбітражний керуючий Макаричев В.В. згоди на укладення цього договору не надавав (лист від 23.02.2009 р. № 23/02), печатка на договорі (з літерою "Д") є дублікатом і недійсною з 26.03.2003 р., а особа, яка його підписала від імені орендодавця, є нелегітимною (рішення господарського суду Полтавської області у справі № 18/66 від 26.06.2007 р.), адреси приміщень, що вказані в акті приймання-передачі від 14.08.2003 р. були присвоєні цим будівлям лише 29.12.2008 р. (рішення Щербанівської сільради від 29.12.2008 р.).
З наведеного суд приходить до висновку, що у Позивача не виникло прав наймача спірного майна, а, отже він не набув і права передання майна в піднайм (суборенду).
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до статті 217 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про суперечність договору суборенди від 15.05.2008 р. законодавчим актам, у зв'язку з чим зустрічний позов про визнання цього договору недійсним підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що згідно статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, виходячи з чого вимоги по первісному позову підлягають відхиленню в повному обсязі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
На підставі викладеного, матеріалів справи та пояснень представників сторін суд приходить до висновку про відмову в задоволенні первісного позову в повному обсязі та про задоволення зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 85,00 гривень та 315,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 27, 32-34, 36, 38, 43, 44-45, 49, 60, ч. 4 ст. 69, ст. 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в задоволенні первісного позову в повному обсязі.
2. Зустрічний позов задовольнити.
3. Визнати недійсним договір суборенди нежилих приміщень., що був укладений 15.05.2008 р. у с. Щербані між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 і Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_2) витрати по сплаті державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 315,00 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
05.05.2010 р.