36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.05.2010 р. Справа №9/31
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 28000, АДРЕСА_1
до 1. Скибівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, Полтавська область, Чутівський район, с. Скибівка, вул. Кірова, 10;
2. ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про визнання недійсним договору
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
Розглядається позов про визнання недійсною угоди № 14 від 11.08.2008р. на проведення досліджень судовим експертом автотоварознавцем транспортних засобів, встановлення технічного стану, та визначення залишкової або ринкової вартості.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с. 54-56).
Позивач повідомив, що він не зможе бути присутнім в засіданні господарського суду Полтавської області 18.05.2010р., оскільки 18.05.2010р. в господарському суді Кіровоградської області відбудеться розгляд справи № 14/83 порушеної за позовом Скибівської сільської ради до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 14904,84 грн.
Відповідачі відзивів на позови не надали, в зв'язку з цим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
11.05.2010р. від відповідача -судового автоексперта ОСОБА_2 надійшло пояснення, в якому він повідомив, що експертизу аварійного легкового автомобіля ЗАЗ-110307 було проведено 23.07.2008р. з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є учасниками дорожньо-транспортної пригоди. Експертний висновок виконано 11.08.2008р.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Позивач просить визнати недійсною угоду № 14 укладену 11.08.2008р. між відповідачами по справі -Скибівською сільською радою Чутівського району Полтавської області та судовим автоекспертом ОСОБА_2. Позивач вважає, що при укладенні даної угоди сторонами не були дотримані істотні умови договору на проведення оцінки майна, які визначені ст. 11 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, зокрема, в угоді № 14 від 11.08.2008р. не зазначено майно, що підлягає оцінці, не зазначені права та обов'язки сторін договору, умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання та не зазначено порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів. Крім цього, на думку позивача сторонами угоди було порушено послідовність оцінки майна, яка визначена в п. 51 Національного стандарту № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав” затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003р. № 1440. Позивач вважає, що експертом порушено п. 2.2 спірної угоди яким встановлено, що експерт не раніше десятиденного терміну з дня підписання договору виготовляє та подає замовнику висновок автотоварознавчої експертизи. Висновок автотоварознавчої експертизи складено експертом 11.08.2008р., тобто в день укладення спірної угоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України згідно якої "зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -та на ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України згідно якої "підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу".
Від відповідача -судового автоексперта ОСОБА_2 надійшло пояснення (а.с. 57), в якому він повідомив, що експертизу аварійного легкового автомобіля ЗАЗ-110307 було проведено 23.07.2008р. з участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є учасниками дорожньо-транспортної пригоди. Експертний висновок виконано 11.08.2008р.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного:
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Позивач не є стороною угоди від 11.08.2008р. на проведення досліджень судовим експертом автотоварознавцем транспортних засобів, встановлення технічного стану, та визначення залишкової або ринкової вартості, тому порушення його права не вбачається, оскільки саме укладення такої угоди між відповідачами не може порушувати ніяких прав позивача, а наявність підстав для стягнення суми, яка може бути стягнута з позивача з врахуванням проведеної на виконання спірної угоди експертизи є предметом дослідження в іншій справі і відповідно до ст. ст. 43, 42 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України. В зв"язку з цим посилання позивача на те, що розмір відшкодування шкоди (вартості ремонту автомобіля) визначений у висновку автотоварознавчої експертизи суб"єктивно, без наведення достатніх доказів та правових підстав і з порушенням умов угоди № 14 від 11.08.2008р. не може бути враховане при вирішенні даного спору. Отже, угода не порушує права позивача, що підтверджує і сам позивач в обґрунтуванні позовних вимог від 14.03.2010р. зазначаючи, що реальне порушення прав позивача сталося не під час укладення чи виконання оспорюваної угоди, а при порушенні провадження у справі про відшкодування шкоди.
Виходячи з викладеного, звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання недійсною угоди від 11.08.2008р. на проведення досліджень судовим експертом автотоварознавцем транспортних засобів, встановлення технічного стану, та визначення залишкової або ринкової вартості є необґрунтованим оскільки угода не порушує права позивача.
В зв'язку з викладеним позов задоволенню не підлягає.
Згідно пункту 21 статі 54 ГПК України позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб"єкта підприємницької діяльності. Згідно статі 36 ГПК України письмові докази (документи) подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Позивачем до позовної заяви додана незасвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію і на вимогу суду позивач не надав належно засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача, зазначену в переліку додатків до позовної заяви, яка вимагалася від нього судом в ухвалах від 02.03.2010р. та від 23.03.2010р. (а.с. 25, 35). Про наявність поважних причин невиконання вищезазначених ухвал суду позивач суду не повідомив.
Враховуючи те, що позивач неодноразово ухилявся від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, суд вважає за необхідне застосувати до позивача відповідальність передбачену ч. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та стягти з позивача штраф в сумі 500 грн. в доход Державного бюджету.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Відмовити в позові повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (28000, АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України 500 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на позивача.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Тимошенко К.В.