вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" жовтня 2021 р. Справа№ 01/5026/1159/2011
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Верховця А.А.
суддів: Доманської М.Л.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Брунько А.І.
за участю представників:
від АТ "Державний експортно-імпортний банк України": Мосійчук Я.І. (довіреність №0024701/401-21 від 05.01.2021);
ліквідатор ТОВ "Черкаська продовольча компанія арбітражний керуючий Демчан О.І. (посв. № 1773 від 02.12.2015)
розглядаючи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021
у справі № 01/5026/1159/2011 (суддя Васянович А.В.)
за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про забезпечення позову
у справі
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія", м. Черкаси
про визнання банкрутом,
В провадженні Господарського суду Черкаської області знаходиться справа за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" про визнання банкрутом.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2018 припинено процедуру санації ТОВ "Черкаська продовольча компанія". Припинено повноваження керуючого санацією Пирога І.Г. Визнано ТОВ "Черкаська продовольча компанія" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.05.2021 призначено ліквідатором ТОВ "Черкаська продовольча компанія" арбітражного керуючого Демчана О.І.
06 серпня 2021 року від Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" до Господарського суду Черкаської області надійшла заява про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви в межах справи про банкрутство про зобов'язання ліквідатора виключити із складу виставленого на продаж лоту майно банкрута, що не може бути відчужено окремо від нерухомого майна та не виставляти на продаж таке майно окремо від нерухомого майна, приналежність якого воно являється.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі № 01/5026/1159/2011 заяву Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі № 01/5026/1159/2011, якою залишено заяву АТ "Укрексімбанк" про забезпечення позову без задоволення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ "Укрексімбанк" про забезпечення позову.
Ключовими аргументами апеляційної скарги є:
- вказаний в заяві захід забезпечення позову за своїм змістом не є тотожним задоволенню позовних вимог, викладених у позові;
- судом першої інстанції під час постановлення ухвали було порушено норму ч.1 ст.140 ГПК України щодо строку розгляду заяви про забезпечення позову;
- обраний АТ "Укрексімбанк" захід забезпечення позову запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод виконання рішення суду в разі задоволення позову та спрямований виключно на забезпечення можливості реального виконання судового рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Доманська М.Л., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2021 у справі № 01/5026/1159/2011 відкрито апеляційне провадження; апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" призначено до розгляду на 28.09.2021; роз'яснено сторонам право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
24.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду (електронною поштою) від ліквідатора ТОВ "Черкаська продовольча компанія" надійшло клопотання про проведення судового засідання 28.09.2021 без його участі, з огляду на ситуацію, яка склалася у країні із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі № 01/5026/1159/2011 до 12.10.2021. Викликано для участі в судовому засіданні ліквідатора ТОВ "Черкаська продовольча компанія". Визнано явку арбітражного керуючого Демчана О.І. в судове засідання обов'язковою для надання пояснень у справі.
11.10.2021 до суду апеляційної інстанції від АТ «Альфа-Банк» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів, яке мотивоване тим що апеляційна скарга АТ «Укрексімбанк» в даній справі стосується майна боржника ТОВ "Черкаська продовольча компанія", його прав та обов'язків, як боржника перед кредиторами, інтереси яких представляє комітет кредиторів, до складу якого входить АТ «Альфа-Банк» та є головою комітету кредиторів.
У зв'язку із перебуванням з 11.10.2021 по 12.10.2021 судді Сотнікова С.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити розгляд справи у визначеному складі неможливо.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Верховець А.А., судді - Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі № 01/5026/1159/2011.
В судове засідання 12.10.2021 з'явився представник скаржника АТ "Державний експортно-імпортний банк України" Мосійчук Я.І. та ліквідатор ТОВ "Черкаська продовольча компанія" арбітражний керуючий Демчан О.І.
Колегія поставила на обговорення заяву АТ «Альфа-Банк» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів.
Представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" підтримала заяву АТ «Альфа-Банк» про вступ у справу в якості третьої особи.
Ліквідатор ТОВ "Черкаська продовольча компанія" арбітражний керуючий Демчан О.І. не заперечував проти задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» про вступ у справу в якості третьої особи.
По виходу з нарадчої кімнати апеляційний суд відхилив заяву АТ «Альфа-Банк» про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, як необґрунтоване, оскільки не довів чим порушуються його законні права та інтереси.
За приписами частини 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частини 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. При цьому зазначення на якій стороні (позивача чи відповідача) може вступити у справу третя особа залежить від того, з якою зі сторін у неї існує правовий зв'язок.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ «Альфа-Банк» оскільки не вбачає, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки кредитора АТ «Альфа-Банк» в контексті розгляду заяви АТ "Державний експортно - імпортний банк України" про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви в межах справи про банкрутство про зобов'язання ліквідатора виключити із складу виставленого на продаж лоту майно банкрута, що не може бути відчужено окремо від нерухомого майна та не виставляти на продаж таке майно окремо від нерухомого майна, приналежність якого воно являється.
Учасники провадження не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 12.10.2021 представник АТ "Державний експортно-імпортний банк України" вимоги апеляційної скарги підтримала, просила скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі №01/5026/1159/2011, якою залишено заяву АТ «Укрексімбанк» про забезпечення позову без задоволення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву банку про забезпечення позову.
Ліквідатор ТОВ "Черкаська продовольча компанія" арбітражний керуючий Демчан О.І. в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
12.10.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування поданої заяви позивач вказував, що на сайті електронної торгової системи Прозорро.Продажі оприлюднено інформацію про аукціон, що відбудеться 09 серпня 2021 року (ідентифікатор аукціону: UА-РS-2021-07-19-000037-11), з продажу майна ТОВ "Черкаська продовольча компанія", яке сформовано у лот 24350064-1 та вказано, що до його складу увійшло "рухоме майно 191 позиція (обладнання, офісна техніка, холодильне обладнання, мебель для офісу, промислове обладнання, мережі водопровідні, каналізаційні системи, резервуари, трансформаторні підстанції, інші основні засоби банкрута)", місце розташування якого "Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 122/1, вул. Ярославська, 11, вул. Гоголя, 258", в тому числі:
"62) 103000083 Сєті водопроводи і внутрі колб. З- да";
"63) 103000085 Сєті водопроводи і внутрі колб. З- да 1";
"88) 103000108 Теплові мережі";
"89) 103000109 Теплові мережі зовнішні";
"90) 104100043 Частотний перетворювач";
"103) 109100458 Узел обліку природного газу";
"107) 103000086 Сєті водопровідні внутрішні з-да ППС 1";
"108) 103000087 Сєті водопровідні внутрішні з-да ППС 2";
"110) 103000012 Внутріплощадочна мережа";
"111) 103000013 Водогінні мережі";
"112) 103000040 Каналізаційні сеті";
"113) 103000056 Наружні мережі водопровода консе.";
"117) 103000089 Мережі водопровод.наружні на терит.";
"118) 103000090 Мережі водо каналізаційні ЗМП";
"119) 103000091 Мережі каиалізац. наружні";
"122) 103000111 Трубопровод технологи.";
"125) 103000049 Лінії кабельні підземні";
"126) 103000055 Наруж.ел.сєті и сєті освітлення";
"127) 103000071 Підстанція трансформаторна";
"128) 103000075 Распредпункт РП-23";
"129) 103000119 Електр.пит.сеті холод.";
"130) 103000120 Електричні сєті внутрі ЗМП".
Позивач вказував, що відчуження вищевказаних внутрішніх та зовнішніх інженерних мереж (водогінних, теплових, каналізаційних, електричних) та відокремлення їх від нерухомого майна призведе до:
- пошкодження самого нерухомого майна (його стін та внутрішнього перекриття);
- втрати первісних технічних та технологічних якостей об'єкта нерухомого майна, первісних функціональних (споживчих) характеристик;
- неможливості експлуатації нерухомого майна внаслідок втрати первісних технічних та технологічних якостей об'єкта нерухомого майна, первісних функціональних (споживчих) характеристик;
- знецінення об'єктів нерухомості внаслідок втрати первісних технічних та технологічних якостей об'єкта нерухомого майна, первісних функціональних (споживчих) характеристик та неможливості експлуатації нерухомого майна.
В свою чергу, незабезпечення позову, на думку позивача, на даному етапі унеможливить:
- виконання рішення у даній справі про задоволення позову, оскільки виконання в майбутньому судового рішення, у випадку задоволення позову, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде на момент набрання законної сили таким рішенням наявне у ліквідаційній масі ТОВ "Черкаська продовольча компанія" майно, що наразі виставлене на продаж у складі лоту 24350064-1;
- ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів АТ "Укрексімбанк", оскільки враховуючи предмет позову, а також те, що вчинення правочину за наслідками проведення аукціону з продажу лоту 24350064-1 унеможливить отримання АТ "Укрексімбанк" захисту своїх порушених прав та інтересів в обраний спосіб, так як з вчиненням такого правочину переможець торгів набуде безперешкодної можливості подальшого продажу майна, реалізація якого зумовить необхідність понесення додаткових витрат для відновлення в подальшому порушених прав, у тому числі обумовленими необхідністю звернення з новими позовами до суду, а у разі настання незворотних наслідків у вигляді втрати технічних та технологічних якостей об'єктів нерухомого майна ТОВ "Черкаська продовольча компанія" (за наслідками відокремлення інженерних мереж від нерухомого майна), взагалі унеможливить поновлення порушених прав АТ "Укрексімбанк".
Позивач у своїй заяві просив суд шляхом вжиття заходів забезпечення позову заборони ліквідатору та Державному підприємству "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" здійснювати заходи з реалізації/відчуження майна, а в самому позові позивач просив суд зобов'язати ліквідатора виключити із складу лоту та не виставляти на продаж майно ТОВ "Черкаська продовольча компанія".
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Виходячи зі змісту ст.137 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Зазначена норма пов'язує вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, оскільки забезпечення застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Аналогічні висновки щодо застосування статей 73, 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 910/11650/18.
Водночас, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18, від 17.10.2018 у справі №183/5864/17-ц.
Предметом позову є зобов'язання ліквідатора банкрута вчинити дії (виключити частину майна зі складу лота) та зобов'язання ліквідатора утриматися від вчинення дій (не продавати частину рухомого майна окремо від нерухомого майна).
Заявник просив забезпечити позов забороною відповідачам вчиняти певні дії (п.2 ч.1 ст.137 ГПК України), а саме вчиняти дії спрямовані на відчуження частини рухомого майна, яка є складовою лоту.
У своїй основі запропонований захід забезпечення вимог дійсно може частково забезпечувати предмет вимог (перешкодити реалізації спірного майна у складі лоту), однак у даному конкретному випадку він не може бути застосований, оскільки Заявник у заяві фактично вимагає суд оцінити певні обставини (а саме співпадання місця розташування спірного майна із місцем розташування предмета іпотеки за Іпотечним договором) і визнати спірне майно частиною іпотечного майна, невід'ємною частиною нежитлової будівлі, яка не може бути відчужена окремо від об'єкта нерухомого майна, а також визнати порушення норм Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов'язку отримання згоди на відчуження заставного майна від заставодержателя чи від суду тобто фактично вирішити спір по суті на його користь.
Припущення заявника, що майно, яке є у відповідачів на момент пред'явлення позову до них, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення не є достатньо обґрунтованим.
Крім того вимога "зобов'язати ліквідатора виключити із складу лоту спірне майно" визначально є неправомірною, оскільки склад лоту вже визначений за погодженням з комітетом.
Аналізуючи доводи, викладені у заяві, додані до неї докази та вищевказані норми чинного законодавства місцевий суд прийшов до правильного висновку.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що 09 серпня 2021 року до суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла позовна заява до арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та ТОВ "Черкаська продовольча компанія" про зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича виключити із складу лоту майно ТОВ "Черкаська продовольча компанія" та про зобов'язання ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича не виставляти на продаж окремо від нерухомого майна, майно ТОВ "Черкаська продовольча компанія", що являється приналежністю нерухомого майна.
Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Водночас судом встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 05 серпня 2021 року зі справи №925/1026/21 аналогічну за своїм змістом заяву банку про забезпечення майбутнього позову до арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича та ТОВ "Черкаська продовольча компанія" залишено без задоволення.
Дана ухвала суду набрала законної сили 05 серпня 2021 року.
Разом з тим, частиною 11 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Тобто, фактично позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, які по суті за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.
Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що відповідач у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія"- знаходиться в ліквідаційній процедурі (справа про банкрутство № 01/5026/1159/2011).
Суд зазначає, що ліквідація банкрута - судова процедура, яка вводиться у випадку підтвердження неоплатності боржника і відсутності застосування заходів спрямованих запобіганню визнання боржника банкрутом.
Введення ліквідаційної процедури є завершенням господарської діяльності боржника у справі про банкрутство. Тому основним завданням даної процедури є максимально ефективна реалізація активів банкрута і задоволення вимог кредиторів. Центральною фігурою ліквідаційної процедури являється ліквідатор банкрута.
Ліквідатор банкрута - особа, яка виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута стає керівником банкрута, займається реалізацією майна банкрута, може подавати до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та виконує інші повноваження, які зокрема закріплені в ст. 61 КУзПБ.
Особливістю у реалізації повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі є обов'язок здійснити повноту дій, спрямовану на виявлення та повернення активів боржника (ч. 1 ст. 65 КУзПБ).
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, якщо між ліквідатором та комітетом кредиторів є непорозуміння, арбітражний керуючий втратив довіру комітету кредиторів або його діяльністю комітет не задоволений, законодавець надав право комітету кредиторів звертатися до суду із клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від повноважень в порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства в справі про банкрутство.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що місцевим господарським судом вірно враховано та застосовано норми Закону при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення суду першої інстанції є таким, що вимогам закону відповідає.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.
У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі № 01/5026/1159/2011 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.08.2021 у справі № 01/5026/1159/2011 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 01/5026/1159/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного суду в порядку, передбаченому ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 КзПБ.
Повний текст постанови складено 13.10.2021.
Головуючий суддя А.А. Верховець
Судді М.Л. Доманська
В.О. Пантелієнко