вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" серпня 2021 р. Справа№ 911/459/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Пашкіної С.А.
Майданевича А.Г.
за участі секретаря судового засідання Яценко І.В.
представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 31.08.2021
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021
у справі № 911/459/20 (суддя - Горбасенко П.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр»
про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2020 за нововиявленими обставинами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр"
до 1. Державного підприємства "Сетам"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Труд"
3. Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича
про визнання торгів з реалізації частки в статутному капіталі недійсними змін до установчих документів юридичної особи,
Короткий зміст позовних вимог
19.02.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" (далі - ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр"/позивач/заявник) до Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про визнання недійсними результатів торгів згідно протоколу № 463706 (реєстраційний номер лота: 381718) про проведення електронних торгів, які відбулися 31.01.2020 року, з продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр", розмір 30,8 %, Київська область, Васильківський р-н, с. Плесецьке, Гранкар'єр.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що електронні торги, реєстраційний номер лота 381718 відбулися з порушенням чинного законодавства, оскільки з торгів приватним виконавцем Говоровим В.П. реалізовано майно, якого не існувало, бо на момент продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" частка останнього становила 0,15 %, про що було відомо приватному виконавцю 15.11.2019.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2020 у справі № 911/459/20, залишеним без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" до Державного підприємства "Сетам", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Труд" та Приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про визнання торгів з реалізації частки в статутному капіталі недійсними відмовлено повністю.
22.03.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2020 в означеній справі за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначив, що у справі № 910/5971/20 постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2020 та, зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020, яким скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.10.2019 № 13561050017003028 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, проведену державним реєстратором Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Сімоником Ярославом Івановичем щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр».
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/459/20 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2020 у справі № 911/459/20 за нововиявленими обставинами відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що врахування обставин визнання незаконними та скасування наказів Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020 та № 1008/5 від 18.03.2020 не має наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у цій справі, у зв'язку із чим останні не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
До Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 по справі № 911/459/20 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр". Просить апеляційний суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/459/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2020 у справі № 911/459/20 за нововиявленими обставинами.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, безпідставно дійшов висновку, що врахування обставин визнання незаконним та скасування наказів Міністерства юстиції України №330/5 від 31.01.2020 та №1008/5 від 18.03.2020 не має наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у цій справі, у зв'язку із чим останні не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, оскільки вказані обставини є істотними для справи та такими, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/459/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (судді-доповідач) Ткаченко Б.О., судді Шапран В.В., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисецький гранітний кар'єр" відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Пашкіна С.А., Шапран В.В. на 10.06.2021.
01.06.2021 від Державного підприємства «СЕТАМ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 року у справі №911/459/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, розглянути справу у відсутності представника ДП «СЕТАМ».
Від представника відповідача - приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з розглядом Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 по справі № 910/5971/20, судове засідання у якій призначено на 14.07.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021 розгляд справи відкладено на 22.06.2021.
22.06.2021 року засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 року призначено розгляд справи на 20.07.2021 року.
20.07.2021 року від представника відповідача - приватного виконавця Говорова Павла Володимировича, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з розглядом Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 по справі № 910/5971/20, судове засідання у якій призначено на 21.07.2021.
У судове засідання 20.07.2021 не з'явились представники учасників справи, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 року розгляд справи № 911/459/20 відкладено на 31.08.2021.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, у зв'язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Пашкіна С.А., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 року справу № 911/459/20 прийнято до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Пашкіна С.А., Майданевич А.Г.
Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)
Представник ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2020 у справі №911/459/20 за нововиявленими обставинами.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, за доводами заявника саме наказ Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020 є основною підставою заперечень відповідачів у справі № 911/459/20, тоді як дослідження вказаного наказу перебуває поза межами предмета спору в цій справі, а тому судом не могло бути надано правової оцінки цьому наказу.
Крім того, заявник зазначав, що в справі № 910/5971/20 встановлено, що частка ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" у розмірі 30,8%, хоч і перебувала у власності позивача, однак зі спливом річного строку, встановленого законом для її відплатного відчуження втратила ознаки оборотоздатності, а тому не могла бути об'єктом арешту та/чи примусової реалізації.
Також, заявник зазначав, що рішення загальних зборів ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" 11.05.2019, оформлене протоколом № 1/19 від 10.05.2019, про зменшення статутного капіталу ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр", у судовому порядку не оскаржено та чинне станом на дату винесення рішення в справі, а тому на момент проведення торгів частка ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр" у статутному капіталі становила 0,15%.
Поряд з тим, як зазначено заявником, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 910/5966/20, зокрема, визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 1008/5 від 18.03.2020, яким своєю чергою скасовано реєстраційну дію № 13561070018003028 щодо реєстрації за ОСОБА_1 94,4% частки статутного капіталу ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр».
Враховуючи зазначене, на думку заявника, вказані обставини є нововиявленими, існували під час розгляду справи № 911/459/20, про які не було відомо ані суду, ані учасникам справи, та які мають істотне значення для справи.
Водночас за доводами заявника наведені судом касаційної інстанції висновки в означеній справі стосовно неможливості здійснення будь-якого законного переходу права власності, зокрема на частку в статутному капіталі, від одних осіб до інших, з огляду на перебування під арештом рухомого та нерухомого майна ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр", не відповідають дійсності оскільки ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2019 у справі № 21/1501-10, зокрема, визнано незаконною та скасовано постанову приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про відкриття виконавчого провадження ВП №57871535 від 06.12.2018; визнано незаконними та скасовано постанови приватного виконавця Говорова Павла Володимировича про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження ВП №57871535 від 11.01.2019 та про арешт майна боржника ВП №57871535 від 20.06.2019, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Крім того, заявник зауважив, що все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Плисецький гранітний кар'єр", про яке зазначено судом касаційної інстанції в даній справі, не перебувало під арештом з 07.12.2018.
До того ж, на думку заявника, висновки Верховного Суду в даній справі стосовно зменшення розміру частки, яка належить товариству не означає знищення цього майна, таке майно перерозподіляється між існуючими учасниками товариства пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, не відповідають фактичним обставинам справи, чинному законодавству та практиці ЄСПЛ.
Заявником зауважено, що приймаючи рішення в означеній справі Господарським судом Київської області не застосовано висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 920/622/18 від 06.09.2019, № 910/605/18 від 13.11.2018, № 911/2218/18 від 10.10.2019, стосовно того, що державна реєстрація не є моментом переходу права власності на частку у статутному капіталі товариства, тоді як правовстановлюючим документом права на частку у статутному капіталі є протокол загальних зборів учасників товариства, який засвідчує момент переходу права власності на частку.
Також, заявником вказано на те, що зазначаючи про відсутність підстав у втручання володіння переможцем торгів майном обраним позивачем способом, судами невірно застосовано положення статтей 15, 16 Цивільного кодексу України та не застосовано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 904/6248/19.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до частин 2, 5 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Нововиявлені обставини за своєю правовою природою є матеріально-правовими фактами, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
З системного аналізу вказаних вище процесуальних приписів слідує, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:
- по-перше, їх існування на час розгляду справи;
- по-друге, те, що ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;
- по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Дана правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16, від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16 та від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
Згідно із частиною 4 статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
При цьому є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно з нормами ГПК України.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Дана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, у постановах Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 916/1228/18, від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16 та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі належного виконання учасником вимог процесуального закону.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15, від 10.03.2020 у справі № 910/10784/18.
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Тобто, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та надаючи оцінку визначеним заявником обставинам як нововиявленим, суд не може вийти за межі тих обставин та фактів, які встановив, якими керувався та які поклав суд в основу рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, і у тому разі, якщо ці обставини та факти, виходячи зі спірного питання (предмету спору) та за наявних у справі доказів, мали б бути враховані, встановлені та оцінені судом.
А тому суд, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не може керуватись та враховувати факти (обставини), що згідно з наявними у справі доказами хоча і мали місце у спірних правовідносинах, однак не були встановлені та покладені судом в основу судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.
Крім того, слід звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної в пункті 8.2 постанови від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, відповідно до якої процедура перегляду рішень за нововиявленими обставинами передбачає певні процесуальні обмеження, які полягають у тому, що суд переглядає раніше прийняте рішення в межах, в яких нововиявлені обставини впливають на його суть, про що вірно вказав суд першої інстанції.
В даній ситуації, заявник під нововиявленими обставинами вбачає обставини скасування постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 910/5971/20 наказу Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020 та скасування рішенням Господарського суду міста Києва від 03.03.2021 у справі 910/5966/20 наказу Міністерства юстиції України № 1008/5 від 18.03.2020, оскільки такі обставини мають істотне значення та підтверджують правомірність і законність зменшення статутного капіталу та частки ТОВ «Плисецький Гранітний кар'єр» до 0,15%, що своєю чергою підтверджує доводи позивача, що станом на момент реалізації останньої на електронних торгах (31.01.2020) частки 30,8% не існувало.
Таким чином, станом на день ухвалення рішення в цій справі (31.07.2020) рішення про скасування вказаних вище наказів не були ухвалені, отже законність наказів Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020 та № 1008/5 від 18.03.2020 на дату ухвалення рішення Господарським судом Київської області в справі № 911/459/20 презюмувалася.
Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що під час розгляду справи № 911/459/20 учасникам справи було відомо і як про існування наказів Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020 та № 1008/5 від 18.03.2020, так і про відкриття проваджень у справах № 910/5971/20 та № 910/5966/20.
Разом з тим заявник не зазначив, яким чином зазначені ним обставини, які на його думку, є нововиявленими в цій справі, могли вплинути на результат розгляду справи з огляду на висновок Касаційного господарського суду, висловлений у постанові від 03.02.2021 у справі № 911/459/20, що жодних прав і законних інтересів ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» оспорюваними торгами не порушено.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що врахування обставин визнання незаконними та скасування наказів Міністерства юстиції України № 330/5 від 31.01.2020 та № 1008/5 від 18.03.2020 не має наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте у цій справі, у зв'язку із чим останні не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Крім того, слід критично віднестися до посилання заявника на висновок у постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 910/5971/20 стосовно необоротоздатності частки у статутному капіталі ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр», як на нововиявлені обставини, оскільки викладені у цій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), їх оцінка у цій справі та правові підстави рішення суду, не є нововиявленими обставинами у розумінні положень ст. 320 ГПК України, про що також вірно вказав суд першої інстанції.
Доводи заявника стосовно неправильності та невідповідності висновків Господарського суду Київської області та Верховного Суду у зазначеній справі її фактичним обставинам, у розрізі підстав поданої заяви, не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Тоді як вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 910/17944/15.
До того ж, слід зауважити, що не вважаються нововиявленими обставинами зміна або викладення іншої (протилежної) правової позиції суду у подібних правовідносинах в інших справах.
Крім того, відповідно до рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації" щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції) слід зазначити про таке: "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
З огляду викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «Плисецький гранітний кар'єр» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в цій справі, прийнявши до уваги, що останній зазначає про неправильне застосування норм матеріального і процесуального права судами при ухваленні судових рішень, однак не враховує при цьому вимог ст. 320 ГПК України та принципу res iudicata, про що також вірно вказав суд першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 3, 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плисецький гранітний кар'єр» у справі №911/459/20 на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 09.04.2021 у справі № 911/459/20 - залишити без змін.
2. Матеріали справи № 911/459/20 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у строки та порядку, визначеному ст..ст. 287, 288 ГПК України.
В зв'язку з перебуванням суддів Пашкіної С.А., Майданевича А.Г. та Ткаченка Б.О. у відпустках, повна постанова складена та підписана суддями 11.10.2021.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді С.А. Пашкіна
А.Г. Майданевич