Справа № 636/1682/21 Провадження 2/636/1245/21
19.10.2021 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Золотоверхої О. О.
за участю секретаря судового засідання Синицина О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказував, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 20.03.2001.
В спірному будинку окрім позивача, зареєстрований ОСОБА_2 , який з моменту реєстрації - 14.06.2017 в будинку не мешкав, його особистих речей в будинку немає, оплату за нараховані на нього комунальні платежі він не здійснює.
В теперішній час, через реєстрацію відповідача у спірному домоволодінні позивач позбавлений можливості розпорядитися своїм майном на власний розсуд, та змушений сплачувати комунальні платежі за відповідача, також має складності із оформленням субсидій, тощо.
Посилаючись на зазначене, позивач просив суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житлом.
На судове засідання позивач не з'явився, до його початку подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягав.
Відповідач на судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, в зв'язку із чим, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України). Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності на підставі договору дарування від 20.03.2001 позивачу, ОСОБА_1 (а.с. 4).
З довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 12.04.2021 №02-02-20/414 (а.с. 5), вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані позивач, його дочка, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
З наданого позивачем акту від 07.04.2021 за підписом селищного голови та сусідів вбачається, що ОСОБА_2 у спірному домоволодінні не проживає з дня реєстрації - 14.06.2017 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 191 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до Закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідач факту не проживання у спірному домоволодінні з червня 2017 року не оспорював, доказів вчинення йому перешкод у користуванні житлом до суду не надав, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7,12,13,81,263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Чугуївського міського суду Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених ЦПК України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами ЦПК України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне судове рішення складене 21.10.2021.
Суддя О. О. Золотоверха