Справа № 643/18339/21
Провадження № 1-кс/643/4513/21
21 жовтня 2021 року слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12019220000001518 від 20.10.2019,-
До Московського районного суду м. Харкова 21.10.2021 надійшло клопотання ОСОБА_2 , у якому останній просить скасувати арешт, накладений 23.10.2019 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова в рамках кримінального провадження №12019220000001518 від 20.10.2019, на автомобіль VOLKSWAGEN POLO VIN НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що його слід повернути, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. Також, до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Вивчивши клопотання, слідчий суддя зазначає, що заявником до клопотання не надано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2019 про арешт майна, на яку послається заявник у своєму клопотанні, не надано інші докази, якими заявник обгрунтовує свої доводи, викладені у клопотанні, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити правову підставу та мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та вирішити питання про наявність правових підстав для скасування арешту майна.
Окрім того, будь яких доказів щодо того, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано до заяви також не додано, та клопотання в цій частині не обгрунтовано.
Слід зазначити, що положенням кримінального процесуального законодавства України не врегульовано питання повернення заяви про скасування арешту майна.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог закону, повертає його особі, яка звернулася з цим клопотанням.
Беручи до уваги, що заява про зняття арешту з майна подана без додержання вимог ст. 171-174 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що таку заяву слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 9, 170-175 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12019220000001518 від 20.10.2019 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1