Справа № 953/18426/21
н/п 1-кс/953/9305/21
"29" вересня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження №12021220000001431 від 25.09.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження №12021220000001431 від 25.09.2021 про накладення арешту на автомобіль «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (мобільний телефон № НОМЕР_2 ) та заборонити будь-яке його відчуження, продаж, зміну його частин та агрегатів, а також будь-якої експлуатації.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 24.09.2021 близько 19.30 годині на під'їзній дорозі до КНП «Харківська міська клінічна лікарня № 31» ХМР в районі буд. № 4 по проспекту Любові Малої, зі сторони під'їзду до травмпункту хірургії кісті мало місце наїзду автомобілем «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження.
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 в ході огляду місця події 24.09.2021 вилучив транспортний засіб, а саме: «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 та помістив їх на спеціальний майдан зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107. Даний транспортний засіб є майном що відповідає критеріям п.1 ч.2 ст.167 КПК України, тобто є знаряддям вчинення злочину та зберіг на собі сліди правопорушення, а також який необхідні для проведення відповідних судових експертиз.
Згідно відповіді з «Інформаційно пошукової системи національної поліції України» (ІПНП) , транспортний засіб - автомобіль «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, транспортний «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення і зберіг на собі його сліди, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, зазначений транспортний засіб як речовий доказ необхідний експертній установі для проведення низки авто-технічних експертиз з метою з'ясування технічного стану транспортного засобу, встановлення механізму дорожньо-транспортної події та дій її учасників. За таких обставин, на даний час виникла необхідність у арешті транспортного засобу «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 шляхом надання можливості слідчому та прокурору зберігати вилучений транспортний засіб на спеціальному майдані зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання просив задовольнити. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Власник майна у судове засідання не викликався на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, та як вбачається зі змісту витягу з ЄРДР №12021220000001431, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному 12.09.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021220000001431 від 25.09.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Згідно протоколу огляду місця ДТП від 04.09.2021, слідчим було виявлено та вилучено автомобіль «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 , та поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107. Власником вказаного автомобіля є ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 25.09.2021 року, автомобіль «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021220000001431 від 25.09.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, стороною обвинувачення дотримані процесуальні строки, передбачені ст. 171 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження №12021220000001431 від 25.09.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб - автомобіль «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження, продажу, зміни його частин та агрегатів, а також будь-якої експлуатації.
Зберігання автомобіля «Mitsubishi Lancer» р.н. НОМЕР_1 , згідно п. 20 постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, доручити працівникам майданчика тимчасового утримання транспортних засобів при ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1