Справа №345/3493/21
Провадження № 2/345/1063/2021
21.10.2021 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Миговича О.М.
секретаря - Бабійчук Л.В.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівська міська рада, як орган опіки та піклування про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька, суд -
Позивач звернулася до суду із вищенаведеним позовом.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі, який 26.02.2018 року розірвано.
Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Малолітні діти після розірвання шлюбу залишилися проживати з матір'ю ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу, відповідач почав проживати окремо, не виявляв турботи до дітей, не брав жодної участі у їх життя, не давав коштів для дітей.
24.11.2015 року Коростишівським районним судом Житомирської області, постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття.
13.07.2016 року Коростишівським районним судом Житомирської області, постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь дочки ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 жодного разу не сплатив аліменти на доньок та не виявив бажання зустрітись з ними. З моменту розлучення і по цей час, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей, не провідує доньок, не цікавиться здоров'ям дітей.
Позивачка має намір, можливість та бажання їздити з дочками за кордон в туристичних цілях та з метою оздоровлення і відпочинку. Позивачка має намір забезпечити повноцінний відпочинок дочкам за кордоном, задля підвищення рівня світогляду, покращення стану здоров'я, фізичного, духовного та морального розвитку.
Позивачка намагалась знайти контакти відповідача, щоб отримати письмову, нотаріальну посвідчену згоду батька на виїзд дітей за кордон, але зв'язок з ним повністю втрачено.
Оскільки у позивачки не має згоди від батька дітей на виїзд за кордон, тому змушена звернутися до суду з вказаним позовом.
Представник позивачки подав заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує, просить його задоволити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.56, 60, 61). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник Коростишівської міської ради, як органу опіки та піклування в судове засідання не з'явився.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який 26.02.2018 року розірвано.
Від шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю і знаходяться на її вихованні та утриманні (а.с. 11,12).
24.11.2015 року Коростишівським районним судом Житомирської області, постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття.
13.07.2016 року Коростишівським районним судом Житомирської області, постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь дочки ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено положеннями ст.7 СК України, згідно яких жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї; дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.1 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті.
Водночас спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, може бути вирішений органом опіки та піклування чи судом (ст.158, 159 СК України).
Зазначеними нормами СК України, Конвенції про права дитини, усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року) закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв'язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Приписи ч.1 ст.33 Конституції України гарантують кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
14 липня 2016 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», вилучивши з нього норми, що регулювали питання виїзду дитини за кордон, у тому числі можливість виїзду на підставі рішення суду в разі відсутності згоди одного з батьків.
Водночас, відповідно до ст.313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Проаналізувавши вищевказані положення національного законодавства та норми міжнародного права, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року по справі №712/10623/17 сформулювала правову позицію, згідно якої з огляду на приписи ст.124 Конституції України, ст.15 ЦК України при наявності до того підстав дозвіл за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі судового рішення.
Разом з тим, після надання вказаного правового висновку 28 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», яким було внесено зміни до ст.157 СК України, що регламентують вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
На виконання внесених змін до ч.5 ст.157 СК України постановою Кабінету Міністрів України №619 від 22 серпня 2018 року також були внесені відповідні зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року.
Так, відповідно до п.3, 4 вказаної оновленої постанови Уряду виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків здійснюється:
без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків.
Відтак, аналіз зазначених змін до чинного законодавства вказує на те, що з 28 серпня 2018 року тимчасовий виїзд за кордон дитини, яка не досягла 16-річного віку, без згоди другого з батьків можливий без ухвалення відповідного судового рішення в разі існування рішення про позбавлення батьківських прав одного із батьків.
Представником позивачки ОСОБА_6 було долучено копію додатку до Рішення №279 від 31.08.2021 року (Висновок) Коростишівської міської ради виконавчий комітету щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - (а.с.50, 51-53).
Судом також встановлено, що рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.09.2021 року, відповідача ОСОБА_2 , позбавлено батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення суду набуло законної сили 11.10.2021 року - (а.с.66-69).
В силу приписів п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995р. (із змінами та доповненнями) на даний час у позивачки не існує перешкод для виїзду з малолітньою дочкою за межі України без згоди відповідача, тобто дане питання ОСОБА_1 не позбавлена можливості вирішити у позасудовому порядку, а жодних доказів порушення, невизнання чи оспорювання її та дочок прав позивачка суду не надала. Інших обставин для надання дозволу на тимчасовий виїзд її дочок за кордон без згоди батька саме на підставі рішення суду позивачка не навела.
Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позову про надання дозволу на виїзд малолітніх дітей за кордон без згоди батька.
Керуючись ст.ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівська міська рада, як орган опіки та піклування про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 дній з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Головуючий: