Справа №345/4038/21
Провадження № 3/345/1118/2021
19.10.2021 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., розглянувши матеріали, що надійшли з ГУ ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , ФОП, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, громадянина України, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст. 164 КУпАП, -
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії № 929 від 07.09.2021, в якому зазначено, що ОСОБА_1 вчинив проведення господарської діяльності без отримання ліцензії на отримання виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно за закону, а саме: реалізація тютюнових виробів без наявності ліцензії, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що адміністративне правопорушення він не вчиняв, а ліцензія на здійснення реалізації тютюнових виробів у нього наявна та долучив її до матеріалів справи. Також зазначив, що у період, коли дія попередньої ліцензії закінчилася, а нову через існуючі у зв"язку з пандемією коронавірусу обмеження, в тому числі у доступі до відповідних дозвільних установ, він ще не отримав, торгівлю тютюновими виробами він не здійснював. Остання реалізація була 08.04.2020, а тоді відновлено продаж з дня отримання нової ліцензії з 23.04.2020.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступне.
Диспозицією ч. 1 ст. ст. 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди),
Так, відповідно до ст.ст. 3 ГК України господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Судом встановлено, що викладена у протоколі № 926 від 07.09.2021 фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх обставин правопорушення, що фактично позбавляє особу, щодо якої складено протокол, можливості ефективно захищатися від пред'явленого обвинувачення (порушено право на захист) і робить неможливим об'єктивний розгляд справи.
Так, згідно з положеннями ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення
Відповідно норм діючого законодавства, обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна чітко знати і розуміти суть обвинувачення.
Проте, у порушення вказаних приписів закону, суть обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення № 926 від 07.09.2021 року викладена, фактично, лише як дублювання змісту диспозиції ч. 1 ст. 164 КУпАП (а.с. 2).
Формулювання обвинувачення у викладеній в протоколі формі не відображає конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення: кому і в якій кількості було реалізовані тютюнові вироби, прізвище та адрес цих осіб, або свідків, які могли б підтвердити ці обставини, відсутні докази систематичного здійснення господарської діяльності, кількість зафіксованих фактів торгівлі тютюновими виробами тощо, що свідчить про неконкретність висунутого обвинувачення.
Відсутність конкретного обвинувачення позбавляє зробити будь-які категоричні висновки щодо обставин події, об'єктивного визначити кваліфікацію діянь та встановити наявність чи відсутність в діях особи, що притягують до адміністративної відповідальності законність інкримінованого їй складу адміністративного правопорушення.
Суд не вправі самостійно змінювати фабулу обвинувачення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді;.
Отже, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення (у даному конкретному випадку головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС в Івано-Франківській області.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних, які дозволяють встановити вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Водночас в Акті (довідці) № 090575 від 07.09.2021 у відповідності до якої встановлено факт адміністративного правопорушення та яка долучена до матеріалів справи зазначено про наявність ліцензії від 23.04.2021 № 091603112020210118 на право здійсненню роздрібної торгівлі тютюновими виробами з 23.04.2021 до 23.04.2022 (а.с. 3 на звороті)
Окрім цього, вказані в протоколі обставини щодо реалізації 07.09.2021 о 13.20 год. у крамниці «Мальвіна» м. Калуш тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії спростовуються доданими до матеріалів справи ОСОБА_1 ліцензіями суб'єкта господарювання ФОМ ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами з терміном дії з 08.04.2019 до 08.04.2021, 23.04.2021 до 23.04.2022 із зазначенням адреси місця торгівлі: крамниця « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Коновальця, 9, м. Калуш.
Відповідно вказані документи спростовують твердження обвинувачення про відсутність дозвільних документів.
Також у акті йдеться про виявлені порушення роздрібної торгівлі тютюновими виробами 08.04.2020, коли строк ліцензії, на думку перевіряючого органу, закінчився, однак, у протоколі про адміністративне правопорушення № 929 від 07.09.2021 у змісті виявленого правопорушення не вказано саме цієї конкретної дати, а суд, як уже зазначено вище, не має повноважень змінювати фабулу обвинувачення. Більше того, як уже також зазначено вище та вбачається з долученої копії ліцензії, вона була дійсна з 08.04.2019 до 08.04.2020. У своїх постановах ВСУ неодноразово цитує наукову літературу та зазначає, що дата закінчення поєднана з прийменником “до“ - прийменникова конструкція в українській мові, що прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
Крім того, ВСУ у постановах від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та від 25.04.2018 у справі № 815/4720/16 проводить аналогію з Європейською конвенцією про обчислення строків від 16.05.1972 (далі - Конвенція). За змістом ст. 2 цієї Конвенції термін «dies ad quem» означає день, у який строк спливає. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції, якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo.
Тобто ВСУ проводить аналогію між «dies ad quem» і «до», тому вважає, що при поєднанні прийменника «до» з календарною датою, така дата входить до строку.
Таким чином суд приходить до висновку, що 08.04.2020 - це останній день дії ліцензії, а відповідно реалізація тютюнових виробів в цей день не є порушенням в розумінні ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, з огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що пред'явлене обвинувачення є неконкретним. Крім того, долучені копії ліцензій свідчать про здійснення діяльності відповідно до вимог закону, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Тому суддя приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7,9,164,247,283-287 КУпАП, суддя
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративне правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Суддя: