Справа № 344/15151/21
Провадження № 1-кс/344/5981/21
20 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області зі скаргою про скасування постанови дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження від 23.06.2021 року, якою закрито кримінальне провадження № 12020090010001558 від 17.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Крім того, скаржник просила поновити строк на оскарження даної постанови про закриття кримінального провадження, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку.
В судове засідання скаржник не з'явилася, про дату та час судових засідань повідомлялася належним чином.
Дізнавачем на адресу суду надано матеріали кримінального провадження № 12020090010001558 від 17.06.2020 року.
Відповідно до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Проаналізувавши викладені у скарзі пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги та ознайомившись зі змістом постанови про закриття кримінального провадження, а також матеріалами кримінального провадження № 12020090010001558, вважаю за необхідне зазначити наступне.
Статтею 22 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - «КПК України») передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
При цьому чинний КПК України не встановлює вичерпного переліку дій, які є обов'язковими до вчинення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення.
При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, та, передусім, враховуючи закріплені статтею 2 КПК України завдання кримінального судочинства, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення в рамках відповідного кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя звертає особливу увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження № 12020090010001558 від 17.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження від 23.06.2021 року, кримінальне провадження № 12020090010001558 від 17.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Вважаючи вищевказану постанову про закриття кримінального провадження незаконною, ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з даною скаргою про скасування цієї постанови.
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з пунктом 3 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 не пропущено строк звернення до слідчого судді з даною скаргою, оскільки копію оскаржуваної постанови отримано нею 20.09.2021 року.
Доказів на підтвердження того, що дану постанову про закриття кримінального провадження було отримано ОСОБА_3 раніше, матеріали кримінального провадження не містять.
Таким чином, строк звернення до суду не пропущено, а тому підстави для його поновлення відсутні.
Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставами для закриття кримінального провадження став висновок слідчого про те, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України відсутній, оскільки в ході досудового розслідування, окрім показів потерпілої, інших доказів щодо заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 не встановлено, що повністю підтверджується показаннями свідків. Органом досудового розслідування було проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, свідків та очевидців, а також проведено всі необхідні у даному провадженні експертизи.
З матеріалів кримінального провадження № 12020090010001558 слідчим суддею встановлено, що в ході його досудового розслідування дізнавачем було вчинено наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії:
допитано потерпілу ОСОБА_3 ,
призначено судово-медичну експертизу та отримано її висновок,
призначено додаткову судово-медичну експертизу та отримано її висновок,
направлено відповідні запити до медичного закладу про надання документів,
отримано від потерпілої її амбулаторну картку для проведення експертизи,
допитано в якості свідків ОСОБА_6 (сусідка по будинку), ОСОБА_4 (особа, на яку безпосередньо вказувала потерпіла, як ту, що завдала тілесних ушкоджень), ОСОБА_7 (сусідка по будинку), ОСОБА_5 (особа, на яку безпосередньо вказувала потерпіла, як ту, що завдала тілесних ушкоджень), ОСОБА_8 (внучка ОСОБА_3 ),
надано доручення працівникам Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області провести поквартирний обхід будинку АДРЕСА_1 з приводу спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, та встановлення свідків, очевидців по вищевказаному факту та допит їх в якості свідків,
отримано рапорти з приводу виконання доручення, за змістом яких встановлено, що оперативними працівниками проводився по квартирний обхід будинку АДРЕСА_1 , однак мешканці будинку відмовились надавати будь-які свідчення з даного приводу, оскільки з даного приводу їм нічого не відомо, в усній формі повідомили, що особи, на яких вказує потерпіла, не могли заподіяти потерпілій тілесні ушкодження, в подальшому висловилися про те, щоб їх з даного приводу більше не турбувати.
Проаналізувавши вищевказану інформацію, дізнавач дійшов висновку про відсутність в діях осіб, на яких вказала потерпіла, складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя також вважає за необхідне звернути увагу на те, що в поданій до суду скарзі ОСОБА_3 покликається на недостатність зібраних слідчим в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження доказів та недостатність вчиненого обсягу процесуальних дій, оскільки, на думку ОСОБА_3 , для усунення суперечностей між показами потерпілої та свідків необхідно було провести одночасний допит цих осіб, а також слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, яка відбулася 24.05.2020 року.
В той же час, слідчий суддя зауважує, що враховуючи об'єм доказової бази, яка міститься в матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає процесуальних підстав для вчинення у рамках даного досудового розслідування вищезазначених скаржником слідчих дій, оскільки відповідно до процесуального закону слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
У даному кримінальному провадженні наявність складу кримінального правопорушення випливає виключно з пояснень потерпілої ОСОБА_3 , в той же час зі змісту всіх інших доказів, зібраних на даному досудовому розслідуванні, такого факту не встановлено.
Таким чином, проведення одночасного допиту та слідчого експерименту, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, не матиме значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя при розгляді даної скарги враховує те, що на досудовому розслідуванні кримінального провадження органом досудового розслідування проведено дії щодо встановлення будь-яких свідків та очевидців події, і таких не встановлено.
Опитані оперативними працівниками сусіди будинку, в якому, зі слів потерпілої, мала місце подія кримінального правопорушення, її очевидцями не були.
Інші докази, які б підтверджували факт завдання потерпілій тілесних ушкоджень конкретними особами, в матеріалах кримінального провадження відсутні, і на даному етапі можливості щодо їх здобуття вичерпані.
Особи, щодо яких потерпілою подана заява про вчинення кримінального правопорушення, зі слів опитаних сусідів, за місцем проживання характеризуються позитивно.
Слідчий суддя не заперечує того факту, що за результатами судово-медичної експертизи на тілі ОСОБА_3 було виявлено певні тілесні ушкодження, однак доказів на підтвердження того, що цих тілесних ушкоджень було завдано їй саме тими особами, на яких вказано у заяві про злочин, не здобуто.
Відповідно до статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Проаналізувавши викладені у скарзі пояснення скаржниці, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що в рамках даного кримінального провадження дізнавачем було вжито всіх процесуальних заходів, здобуто всі можливі докази, які могли бути досліджені в цьому провадженні.
Інших належних доказів стороною скаржника слідчому судді не наведено та не надано.
При цьому, відповідно до ч.1-2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Факту подання потерпілою ОСОБА_3 будь-яких клопотань щодо ініціювання проведення слідчих чи процесуальних дій в рамках кримінального провадження № 12020090010001558, які не вирішені дізнавачем, слідчим суддею не встановлено.
Відтак, слідчий суддя погоджується з викладеним у оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження висновком дізнавача про наявність правових підстав для закриття даного кримінального провадження.
Відповідно до частини 2 статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно з частиною 3 статтею 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Зважаючи на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження, у зв'язку з чим вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали суду складено та підписано 21 жовтня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1