Справа № 344/14432/21
Провадження № 3/344/6146/21
18 жовтня 2021року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП суду не відомий за ч.1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин
Так, 07 вересня 2021 року близько 14 год. 22 хв. ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «ЕПЛ», що по вулиці Галицька, 99 у місті Івано-Франківськ таємно викрала з полиці магазину шампунь «Pantene pro-vi» ємкістю 40 мл., вартість якого становить 74,50 грн., крем «Nivea» ємкістю 250 мл., вартість якого становить 82,00 грн. та крем «Nivea Soft» ємкістю 400 мл., вартість якого становить 55,00 грн. на загальну суму 211,50 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 51 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні дала пояснення, які підтверджують обставини, що відповідають опису подій зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, вказала, що була свідком вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення, оскільки працює у вказаному у протоколі магазині продавцем - консультантом. Також вказала, що як тільки вона побачила, що ОСОБА_1 викрадає товар у магазині у якому вона працює то відразу викликала працівників поліції та зачинила магазин для того, щоб остання не покинула місце події у невідомому напрямку, на що ОСОБА_1 відреагувала агресивно, поводила себе зухвало, а також вживала у її сторону нецензурну лайку та погрожувала їй фізичною розправою. Вказала, що по приїзду працівників поліції на ОСОБА_1 складено даний адміністративний протокол, а також адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП, де вона є потерпілою. Тому просить суд врахувати поведінку ОСОБА_1 та призначити їй максимально тяжке стягнення передбачене санкцією даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч.1 ст. 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак ОСОБА_1 будучи повідомлена про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не подала. Суд зазначає, що у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП до останньої судом застосовано привід, однак згідно рапорта поліцейського, постанова про привід не виконана.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу серії ВАБ № 223822 від 07.09.2021 року про ознайомлення з місцем розгляду справи, а також повідомлення шляхом направлення на адресу зазначену у протоколі судових повісток та складання відповідних телефонограм, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останньої у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з цього приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористалася та у судове засіданні не з'явилася. На думку суду у даній справі покладення відповідальності за викрадення чужого майна та виконання зазначених у статті 1 КУпАП завдань цього кодексу мають привілегійоване становище в порівнянні з вимогами ч.2 ст. 268 КУпАП, якою встановлена обов'язкова участь особи яка притягається до адміністративної відповідальності та приходить до переконання про можливість проведення розгляду справи без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності, який не позбавлений можливості, в разі не згоди з прийнятим судом рішенням оскаржити його в апеляційному порядку.
Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам.
Зважаючи на вказані обставини суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка викрала чуже майно.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст. 51 КУпАП, за якою складено протокол.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 51 КУпАП, повністю доведена, а саме:
даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 223822 від 07.09.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 таємно викрала з полиці магазину «ЕПЛ» товар, загальна вартість якого становить 211,50 грн.;
відношенням представника магазину «ЕПЛ», щодо розрахунку вартості викраденого товару;
поясненнями свідка ОСОБА_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 таємно викрала з полиці магазину «ЕПЛ» товар, загальна вартість якого становить 211,50 грн. та при її викритті до приїзду працівників поліції поводила себе зухвало та погрожувала їй фізичною розправою;
а також іншими матеріалами у їх сукупності.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.
Відповідно до статті 22 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення з метою забезпечення виконання вимог ст.1 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст. 51 КУпАП, у вигляді адміністративного арешту строком на п'ять діб. Суд обираючи зазначений вид адміністративного стягнення враховує поведінку ОСОБА_1 , яка після вчинення правопорушення поводила себе зухвало та погрожувала продавцю магазину (свідку ОСОБА_2 ) фізичною розправою, а також те, що особі яка притягається до адміністративної відповідальності відомо, що на розгляду у Івано-Франківському міському суду перебуває дана адміністративна справа, однак ОСОБА_1 демонструє байдужість та уникає відповідальності, як і при вчиненні нею даного адміністративного, а тому суд приходить до переконання про неможливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного інших пепредбачених санкцією даної статті стягнень у зв'язку з його м'ягкістю.
Крім того, суд покладає на ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн., який згідно ст.40-1 КУпАП підлягає стягненню в дохід держави.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 51, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5 (п'ять) діб.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя В.В.Тринчук