36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.05.2010 Справа № 3/40
По позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбонтранссервіс”,01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38 літ. “Б”
До відповідача Відкрите акціонерне товариство “Кременчуцький завод технічного вуглецю”, 39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 4
Про укладення договору №2010/11 оперативної оренди майна на умовах орендодавця-позивача (переддоговірний спір)
С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна
Представники:
від позивача - відсутні (див. протокол судового засідання)
від відповідача - Пшеничний О.Л. (див. протокол судового засідання)
Рішення прийняте після перерви, оголошеної в судовому засіданні 16.04.2010 року в порядку ст. 77 ГПК України в реагування на клопотання представника відповідача щодо надання додаткових документальних доказів, необхідних для вирішення спору по суті, про що зафіксовано в протоколі судового засідання.
Суть спору: Розглядається позовна заява ( переддоговірний спір)Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбонтранссервіс”, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький завод технічного вуглецю ”, м. Кременчук про затвердження умов договору від 01.02.2010р. №2010/11 оперативної оренди майна на запропонованих позивачем умовах без врахування протоколу розбіжностей відповідача, з якими був підписаний останній.
Відповідач в відзиві на позов, спростовуючи доводи позивача, наполягає на своїй редакції спірних п. 5.1 та п. 5.2 договору від 01.02.2010р. №2010/11, яка викладена в протоколі розбіжностей від 03.02.2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача ( позивачем подана письмова заява за №025, вх. №05299д від 16.04.2010р., про розгляд справи без представника останнього), дослідивши надані сторонами докази, суд -
Сторони знаходилися в договірних відносинах щодо оперативної оренди майна -152 вагонів -хоперів моделі 25-4046 за переліком, приведеному в додатку №1 до договору №2007/11 від 02.08.2007р. Цю обставину підтверджує і відповідач в відзиві на позов.
По закінченню строку дії зазначеного договору оренди, позивач - ТОВ «Карбонтранссервіс»( він же орендодавець) запропонував новий договір оренди, направивши відповідачу -ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»(орендар) проект Договору №2010/11 від 01.02.2010р. оперативної оренди майна ( далі -Договір №2010/11), відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування152 вагони -хопери моделі 25-4046 за переліком, приведеним в додатку №1 до договору, строк дії договору -31.03.2010р.
Орендар-відповідач, отримавши проект Договору №2010/11, підписав його з протоколом розбіжностей та повернув орендодавцю-позивачу в порядку ч. 4 ст. 181 ГК України.
За протоколом розбіжностей, що датується 03.02.2010р., ВАТ «КЗТВ»(орендар) запропонував змінити:
(1) редакцію п. 5.1 Договору №2010/11, а саме: запропонував свій розмір орендної плати за одиницю орендованого майна в 4 615, 26 грн. , в т.ч. ПДВ -769, 21 грн., замість запропонованої орендодавцем - 7 320,00 грн., в т.ч. ПДВ -1 220, 00 грн.;
(2) редакцію п. 5.2 Договору №2010/11, а саме: запропонував свій розмір загальної суми орендної плати за все Орендоване майно в 701 520, 00 грн., в т.ч. ПДВ -116 920, 00 грн., замість запропонованої орендодавцем - 1 112 640,00 грн., в т.ч. ПДВ -185 440, 00 грн.
В досудовому порядку, як того вимагає ч. 5 ст.181 Господарського кодексу України, зазначені розбіжності сторони не врегулювали, а тому маючи погодження (що підтвердив в відзиві контрагент-ВАТ) щодо розгляду спору в цій частині в суді, ТОВ «Карбонтранссервіс»звернувся з цим позов до ГСПО.
Таким чином, предметом спору за даним позовом є переддоговірний спір щодо узгодження суттєвої умови договору оренди (найму) -сума орендної сплати без затвердження якої Договір №2010/11, щодо інших умов якого сторони досягли згоди, не може бути розцінений як укладений.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводами ТОВ «Карбонтранссервіс», як орендодавця (за текстом позовної заяви) є: (1) запропонований за протоколом розбіжностей орендарем розмір орендної плати не є розумним та справедливим, (2) збільшення розміру орендної плати викликане, насамперед, негативними наслідками економічної кризи, (3) зменшення курсу гривні до іноземної валюти, зокрема, до долару США.
За змістом наведеного вище, доводи орендодавця-позивача є декларативними та не підтвердженими документально щодо обґрунтованості запропонованого розміру орендної плати за п. 5.1 та п. 5.2 Договору №2010/11. На вимогу суду (п. 4 ухвали про порушення провадження у справі від 31.03.2010р.) щодо документального обґрунтування запропонованого розміру орендної плати позивач не відреагував.
Дійсно, позивач, відповідно до чинного законодавства України, має право передавати обліковане в додатку №1 до Договору №2010/11 майно в оренду, користування тощо, вчиняти інші дії, що не суперечать чинному законодавству України, є вільним в виборі контрагентів, встановлення умов договору тощо.
В той же час посилання позивача на вплив економічної кризи не є доводом в законодавчому полі. Крім того, відповідач-наймач, який змушений, у відповідності до вартості оренди, запропонованої позивачем, сплачувати більші кошти, буде поставлений в гірші порівняно з іншими суб'єктами господарювання, як і самим орендодавцем, умови, що потягне за собою погіршення його економічного становища.
Відповідно до чинного законодавства України, зокрема, ст. 32 Закону Україні «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року N 679-ХІУ єдиним засобом платежу в Україні є гривня. Цьому кореспондує і ст. 533 ЦК України, за якою грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998р. за № 1998 «Про удосконалення порядку формування цін»передбачено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Можливість же врахування під час формування вільних цін еквівалента в іноземній валюті зазначеною постановою передбачено лише в частині імпортної складової структури ціни на продукцію, у структурі собівартості якої є частка імпорту. Відносини сторін за спірним договором не охоплюються останнім.
Таким чином, формування орендної плати з боку орендодавця в запропонованому розмірі, виходячи із зростання курсу долара США до гривні, є необґрунтованим.
Враховуючи зазначене та Додаткову угоду №1 від 19.03.2010р. до Договору №2010/11, підписану сторонами щодо продовження строку дії договору до 30.06.2010р., суд дійшов висновку про можливість затвердження спірної позиції за п. 5.1 та п. 5.2 Договору №2010/11 від 01.02.2010р. в редакції протоколу розбіжностей, запропонованих орендарем -ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю».
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України,
суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Затвердити:
- п. 5.1 Договору №2010/11 оперативної оренди майна від 01.02.2010р., укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбонтранссервіс” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38 літ. “Б”) та Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький завод технічного вуглецю” ( 39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 4), в редакції протоколу розбіжностей від 03.02.2010р., а саме: «Розмір орендної плати складає 4 615, 26 ( чотири тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 26 коп., у т.ч. ПДВ -769,21 грн.».;
- п. 5.2 Договору №2010/11 оперативної оренди майна від 01.02.2010р., укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю “Карбонтранссервіс” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38 літ. “Б”) та Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцький завод технічного вуглецю” ( 39609, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 4) в редакції протоколу розбіжностей від 03.02.2010р., а саме: «Загальна сума орендної плати за все Орендоване майно складає 701 520,00 ( сімсот одна тисяча п'ятсот двадцять) грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ -116 920,00 грн.».
3. Копію цього рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.
Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після
закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного
подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили
після розгляду справи апеляційною інстанцією.