36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.05.2010 р. Справа №25/47
за позовом Закритого акціонерного товариства будівельно-монтажне управління №2 "Полтаванафтогазбуд" , вул. Ст. Кондратенко, 6, м. Полтава, 36009
до Миргородського підприємства технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" , вул. Незалежності, 7, м. Миргород, Полтавська область, 37600
третя особа Краснолуцька сільську раду Гадяцького району Полтавської області с. Красна Лука, Гадяцький район, Полтавська область, 27315).
про визнання права власності на нерухоме майно
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача: Філенко Л.О. довіреність №106 від 06.04.2010р.
від відповідача: Панченко О.О. довіреність №6 від 10.03.2010р.
від третьої особи: Живогляд А. І., дов. № 02-29/94 від 12.05.2010 р.
Обставини справи: Розглядається позовна заява в якій позивач просить суд:
визнати право власності на різницю площ, згідно технічного паспорта виготовленого Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" на нежитлові будівлі та споруди виробничої бази, які знаходяться в м. Гадяч, вул.Леніна,78Б і складають:
- збільшити площу будівлі АII на 8,6 м2, всього загальною площею 269,2 м2;
- збільшити площу будівлі А II на 4,0 м2, всього загальною площею 251,4 м2;
- збільшити площу будівлі А II на 1,5 м2, всього загальною площею 249,6 м2;
- збільшити площу будівлі Б І на 0,1 м2, всього загальною площею 8,2 м2;
- збільшити площу будівлі Г І на 5,4 м2, всього загальною площею 150,4 м2;
- збільшити площу будівлі ДІ на 7,1 м2, всього загальною площею 172,3 м2;
- збільшити площу будівлі Ж II на 30,1м2, всього загальною площею 377,4м2;
- збільшити площу будівлі ЖII на 10,1м2, всього загальною площею 74,1 м2;
- збільшити площу будівлі К І на 0,2 м2, всього загальною площею 140,2 м2;
- збільшити площу будівлі ЛІ на 1,0 м2, всього загальною площею 272,7 м2.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що з його боку законні права та інтереси позивача ніяким чином не порушуються. Одночасно, відповідач зазначає, що він є неналежним відповідачем по справі у зв'язку з відсутністю оспорювання ним будь-яких прав позивача на спірне майно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
В 1989 р. головою виконавчого комітету Гадяцької Ради депутатів трудящихся Полтавської області було видано будівельно-монтажному управлінню №2 тресту "Укрсхіднафтогазбуд" державний акт на безстрахове і безплатне користування 1,5 гектарів землі, в межах згідно з планом землекористування.
29 червня 1997 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України в Полтавській області (Продавець) і головою правління Копитовим В.Г. (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №87. Відповідно до п. 11 Договору Продавець продав, а покупець купив відповідно до умов, що зазначені в цьому договорі, державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства будівельно-монтажного управління №2 "Полтаванафтогазбуд" яке знаходиться за адресою: м. Гадяч Полтавської області.
23.06.2006року було укладено договір між Гадяцькою районною державною адміністрацією в особі голови районної державної адміністрації Гулей Ірини Володимирівни, що діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації (Орендодавець) з одного боку та ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд" в особі голови правління М.М.Борщова (Орендар), що діє на підставі Статуту, про передачу в строкове платне користування земельної ділянки 1,7967 га не сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Краснолуцької сільської Ради Гадяцького району, Полтавської області.
Згідно з п.3 Договору оренди земельної ділянки на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать Орендарю на підставі власності.
Відповідно до бухгалтерського обліку основних засобів нерухомого майна нежитлових будівель та інших споруд (виробнича база) знаходиться на балансі ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд".
Як вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2006 року Колективне підприємство Полтавського бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" виготовило технічний паспорт на житлові приміщення та інші споруди виробничої дільниці, а саме: А2-адмінбудівля; Б1- бокси; В1-1, В-1,В2-1-столярний цех; Г-1, Г1-1, Г2-1, Г-2-РБУ; Д-1- операторська; Є-1 - склад ГСМ; Ж-1-цех ізоляції труб; 3-1-пилорама; І-1 - вбиральня; К-1 -склад; Л-1 - прохідна; М-1 - навіс; Н - навіс; О-навіс; П- навіс; № 1 -ворота; № 2,3 - огорожа; №4 - колодязь.
Як зазначає позивач, з 1994 року первинні документи після переходу з державної власності виробничої бази в м. Гадяч, вул. Леніна 78б у власність ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд" після 10 річного зберігання, 30.06.2006р. були знищені на підставі Типового переліку документів, затвердженого Наказом головного архітектурного управління при KM України № 11а від 31.03.1997року.
В зв'язку з відсутністю повного переліку первинних документів на виробничу базу м. Гадяч КП "Інвентаризатор" відмовив позивачу в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, в зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до господарського суду з позовом про визанання права власності на нерухоме майно.
23.01.2007 року господарським судом Полтавської області було прийнято рішення про визнання права власності на нерухоме майно за ЗАТ БМУ-2 "Полтаванафтогазбуд" (копія рішення в матеріалах справи).
Як вказує позивач, 21 січня 2010 року він звернувся до Миргородського підприємства технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" для реєстрації та отримання витягу на право власності виробничої бази в м. Гадяч, вул. Леніна 78 б, але йому було відмовлено в зв'язку з тим, що заміри при виготовленні КП "Інвентаризатор" м. Полтава, по яким прийнято рішення господарським судом Полтавської області не співпадають із замірами площ будівель та споруд в технічному паспорті, виготовленому Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз.
Таким чином, позивач просить суд визнати право власності на різницю площ згідно технічного паспорту, виготовленого Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного:
Згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичною особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.
Відповідно до ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути і визнання права.
Як зазначено в ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду, що відповідач порушує чи оспорює його право власності на спірні об'єкти нерухомості.
Крім того, слід зазначити, що вимоги до Миргородського підприємства технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" не підлягають задоволенню, оскільки підприємство не є належним відповідачем за позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення.
Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Тобто, бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, тому воно не може бути відповідачем за позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Таким чином, позивачем невірно визначено відповідача за вимогою про визнання права власності на нерухоме майно.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Суддя Босий В.П.