Справа № 2а-548/10
22 червня 2010 року. Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді- Гречаного В.А.,
при секретаря- Петренко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, третя особа - Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, зобов'язання відповідача нарахувати та виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу,-
Позивачка звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області (згодом суд залучив до участі у даній справі в якості третьої особи Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області - а.с. 16) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, стягнення недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги, зобов'язання відповідача нарахувати та виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV від 18.11.2004 року позивачка є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 даного Закону, з 01.01.2006 року позивачці повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але у 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалась, оскільки Верховною Радою України були прийняті Закони «Про державний бюджет України на 2006 рік» і «Про державний бюджет України на 2007 рік», які призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Як вказано в позовній заяві, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007, визнав положення п. 12. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року - 366 грн., з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн. Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, як особі, яка має статус дитини війни. Дані зміни визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Також в позовній заяві позивачка вказала, що про факт порушення її прав позивачці стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідних рішень Конституційного Суду України.
В зв'язку з цим, у позовній заяві позивачка просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області нарахувати на користь позивачки недоплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну державну допомогу за 2006-2007 роки, а з 01.01.2008 року перераховувати та виплачувати позивачці щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов. Від відповідача надійшли заяви про розгляд справи у відсутності свого представника (а.с. 27, 36). Представник Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області вважає позов необґрунтованим.
Підтримуючи позов, позивачка послалась на обставини, викладені у позовній заяві, уточнила свої вимоги, і просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області нарахувати на користь позивачки недоплачену їй як дитині війни щомісячну соціальну державну допомогу за 2006-2007 роки, а з 01.01.2008 року по даний час перераховувати та виплачувати позивачці щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В своїх письмових поясненнях відповідач вказав, що мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неможливо застосовувати для розрахунку підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки частина 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з зазначеним Законом. Порушене позивачкою питання стосується також виплат, передбачених іншими законами України, але не можуть розраховуватись із розміру, визначеному ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і розрахунок виплат до 01.01.2006 року проводився відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Мінімальний розмір пенсії за віком має визначатись виключно законами України (ст.. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії). В зв'язку з цим, відповідач зазначає, що пенсія ОСОБА_1 своєчасно перераховувалась відповідно до діючого пенсійного законодавства (а.с. 34).
В своїх письмових запереченнях проти позову відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області вказав, що звернувшись до суду з зазначеним позовом у березні 2010 року, позивачка не дотрималась річного строку звернення до адміністративного суду щодо стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії за період з 01.01.2006 року по 01.01.2008 року, що є порушенням ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки цей річний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а рішення Конституційного Суду України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, на яке посилається позивачка, було опубліковане у «Віснику Конституційного Суду України» № 4 від 07.11.2007 року та в ряді інших періодичних видань. Тому відповідач наполягає, що пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно яких на 2007 рік було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», і встановлено, що виплата цього підвищення проводиться у 2007 році лише особам, які є інвалідами у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Але в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено величину мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення дітям війни, і визначення терміну мінімальний розмір пенсії за віком надано лише в ст. 28 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але розмір мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неможливо застосовувати виходячи із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вартісна величина вказаного терміну застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки цим Законом. Питання визначення величини мінімальної пенсії за віком особам, яким встановлено статус «дитини війни», повинно вирішуватись у законодавчому порядку шляхом внесення Верховною Радою України відповідних змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», при цьому надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Після прийняття рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року питання призначення та виплати підвищення пенсій дітям війни залишилось невирішеним, оскільки не було прийнято відповідного законодавчого акту для внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким актом з'явився Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.01.2008 року, яким були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік. З 01.01.2008 року дітям війни відповідний перерахунок пенсії проведено і встановлено вказане підвищення в розмірі 47 грн. з 01.01.2008 року, 48 грн. 10 коп. з 01.04.2008 року, 48 грн. 20 коп. з 01.07.2008 року, 49 грн. 80 коп. з 01.10.2008 року. Щодо розрахунку вказаних підвищень до 01.01.2008 року за нормами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції відповідного законодавчого акту прийнято так і не було, тому для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час у відповідача не було законних підстав. Крім того, відповідач вважає, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не визначила, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо через територіальні управління, і основним завданням Фонду є ефективне використання коштів Пенсійного Фонду і законодавством визначений вичерпний перелік напрямів використання цих коштів, які повинні використовуватися виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В своїх запереченнях відповідач просить відмовити позивачці у задоволенні позову у повному обсязі (а.с. 38-39).
Представник третьої особи вважає позов необґрунтованим, оскільки нарахування та виплата щомісячної соціальної державної допомоги дітям війни проводиться органами Пенсійного фонду України і до повноважень державного казначейства це не входить.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «дитини війни» (а.с. 8), та управлінням Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області позивачці сплачується пенсія та надбавка дітям війни, розмір яких періодично змінювався (а.с. 35, 40-41).
Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», (в редакції, що діяла протягом 2006-2007 років) передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (із змінами, внесеними 19.01.2006 року), встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але протягом 2006 року Кабінет Міністрів України не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», тобто встановлені законодавством умови підвищення до пенсії у 2006 році не настали. Тому вимоги позивачки стосовно неправомірності відмови відповідача виплатити позивачці щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2006 році і зобов'язання відповідача нарахувати позивачці недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за 2006 рік є необґрунтованими.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року (ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням положень п. 12 ст. 71 цього ж Закону). Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. В зв'язку з цим, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право позивачки на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому у період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року (до прийняття 28.12.2007 року Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України») відповідач необґрунтовано недоплачував позивачці щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема було встановлено, що «дітям війни» виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), зміни щодо розміру підвищення до пенсії «дітям війни» визнані неконституційними.
Тому, враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції цього Закону від 18.11.2004 року) поновили свою дію з 22.05.2008 року. Тобто з цієї дати позивачка має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, і виплати відповідачем позивачці щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.05.2008 року також є необґрунтованими.
Разом з тим, у позові в частині вимог стосовно періоду часу з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по 29.12.2008 року слідує відмовити виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вказала в своїй позовній заяві позивачка, про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідних рішень Конституційного Суду України. Тобто суд вважає, що днем, коли позивачка дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, слідує вважати 07.11.2007 року, тобто день, коли зазначене рішення Конституційного Суду України було опубліковано в офіційному періодичному виданні «Вісник Конституційного Суду України» за № 4 від 07.11.2007 року. Відповідно річний строк для звернення до суду розпочинається з цього дня і закінчується 07.11.2008 року. Але позивачка звернулась до суду з даним позовом 29.12.2009 року (а.с. 2). Поважних причин пропуску даного строку позивачка не вказала, суд таких причин не вбачає, в зв'язку з чим, прохання позивачки про поновлення пропущеного строку для звернення до суду є безпідставним. Тому, пропущення позивачкою строку для звернення до суду, згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В даному випадку на тому, що пропущення позивачкою строку для звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову, наполягає у своїх запереченнях відповідач, тому дана норма закону підлягає застосуванню. Тому предметом розгляду судом позовних вимог є період часу з 29.12.2008 року (у межах річного строку, оскільки позивачка звернулась до суду 29.12.2009 року) по червень 2010 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни щомісячної державної соціальної допомоги повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У зв'язку з цим, у 2009 році відповідачем необґрунтовано виплачувалась позивачці щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 49 грн. 80 коп., тобто у розмірі, меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Як убачається з довідки управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області (а.с. 40-41), з 01.01.2009 року по 01.05.2010 року надбавка як «дитині війни» позивачці щомісячно складала 49,80 грн. З даної довідки убачається, що відповідач у вказаний період щомісячно виплачував позивачці надбавку як «дитині війни» у розмірі, меншому ніж 30% від мінімальної пенсії за віком, як встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, розмір недоплаченої відповідачем щомісячної соціальної державної допомоги позивачці за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року складає: січень 2009 року - 99,60 грн. (мінімальна пенсія за віком 498 грн. х 30% = 149,40 грн. - 49,80 грн. (сплаченої надбавки) = 99,60 грн.); лютий 2009 року - 99,60 грн.; березень 2009 року - 99,60 грн.; квітень 20098 року - 99,60 грн.; травень 2009 року - 99,60 грн.; червень 2009 року - 99,60 грн.; липень 2009 року - 99,60 грн.; серпень 2009 року - 99,60 грн.; вересень 2009 року - 99,60 грн.; жовтень 2009 року - 150,90 грн. (мінімальна пенсія за віком 669 грн. х 30% = 200,70 грн. - 49,80 грн. (сплаченої надбавки) = 150,90 грн.); листопад 2009 року - 160,50 грн. (мінімальна пенсія за віком 701 грн. х 30% = 210,30 грн. - 49,80 грн. (сплаченої надбавки) = 160,50 грн.); грудень 2009 року - 160,50 грн.; січень 2010 року - 197,70 грн. (мінімальна пенсія за віком 825 грн. х 30% = 247,50 грн. - 49,80 грн. (сплаченої надбавки) = 197,70 грн.); лютий 2010 року - 197,70 грн.; березень 2010 року - 197,70 грн.; квітень 2010 року - 201,90 грн. (мінімальна пенсія за віком 839 грн. х 30% = 251,70 грн. - 49,80 грн. (сплаченої надбавки) = 201,90 грн.); травень 2010 року - 201,90 грн.;
Загальна сума недоплаченої відповідачем щомісячної соціальної державної допомоги позивачці за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року складає 2365,20 грн. Тому управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області слідує зобов'язати нарахувати та сплатити позивачці недоплачену їй щомісячну соціальну державну допомогу згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року в сумі 2365,20 грн.
Слідує вказати, що доводи відповідача про те, що розмір мінімальної пенсії за віком для розрахунку підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», неможливо застосовувати виходячи з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому що це нібито не стосується «дітей війни», є безпідставними, оскільки положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 даної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Також являються необґрунтованими посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії позивачці та не визначення, які органи повинні його виплачувати, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачці щомісячної державної соціальної допомоги покладено на територіальне управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки - на управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
Згідно ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Позивачка при подачі позову до суду сплатила судовий збір у сумі 51 грн. (а.с. 1, 12). Позовні вимоги позивачки стосуються періоду з початку 2006 року по червень 2010 року, тобто періоду чотирьох з половиною років. Оскільки позов задоволено частково - за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року (тобто за період півтора роки, судові витрати, понесені позивачкою, пропорційно задоволеної частини позовних вимог будуть складати 17 грн. (4,5 роки (період позовних вимог) : 1,5 роки (період задоволеної частини позову) = 3; 51 грн. (документально підтверджені витрати позивача) : 3 = 17 грн.)). Дану суму слідує стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 11, 71, 86, 94, 99 ч. 2, 100 ч. 1, 158-163 КАС України, ст. ст. 1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 46 Конституції України, п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», суд,-
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 01.06.2010 року в сумі 2365 грн. 20 коп.
У решті частини позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 17 грн.
Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровській апеляційний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя