36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.05.2010р. Справа №14/309
за позовом Приватного акціонерного товариства "Нова лінія ", Харківське шосе, 168, м. Київ, 02091
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2
про стягнення 6637,48 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Кіблицький А.О., дов. б/н від 16.11.2009 р.
від відповідача: ОСОБА_1, підприємець
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення основного боргу 6181 грн. 19 коп., інфляційних витрат 71 грн. 06 грн., десять процентів річних від простроченої суми 122 грн. 42 коп., пені 252 грн. 81 коп. та доповнення до позовної заяви (про збільшення розміру позовних вимог, вхід. № 017201д від 22.12.2009р.) до суми 6833,62 гривень, з яких сума основного боргу складає 6181,19 гривень, пеня 252,81 гривень, збитки від інфляції 71,06 гривень, 10 % річних від простроченої суми 122,42 гривень та вартість суборендованого приміщення 206,14 гривень.
Закрите акціонерне товариство " Нова лінія ", ідентифікаційний код 30728887 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168) змінило найменування юридичної особи, про що внесено зміни свідоцтва про державну реєстрацію 18.11.2009 року. Таким чином, належним позивачем у справі є Приватне акціонерне товариство "Нова лінія", ідентифікаційний код 30728887 (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168) -свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 343525, номер запису в ЄДРПОУ 1 065 105 0011 000251.
В судових засіданнях 21.01.2010 р., 16.02.2010 р., 02.03.2010 р., 20.04.2010 р., 27.04.2010р. та 29.04.2010р. за згодою представників сторін (розписки в матеріалах справи) з метою самостійного врегулювання господарського спору та подання додаткових доказів по суті заявлених позовних вимог оголошувались перерви.
11.05.2010 р. за згодою представників сторін (клопотання в матеріалах справи) оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності із вимогами статті 84 ГПК України 17.05.2010 р.
За клопотанням представників сторін, що заявлено у відповідності із ч. 4 ст. 69 ГПК України, ухвалою суду від 21.01.2010 р. було продовжено строк вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує з врахуванням доповнень до позовної заяви про їх збільшення підтримує та просить суд задовольнити позов.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вхід. № 02087д від 16.02.2010 р. канцелярії суду) позовні вимоги не визнає і просить відмовити у їх задоволенні, оскільки суборенда приміщення ним була виплачена в повному обсязі до 31.07.2009 року. В порушення умов договору № ДТ-УК-160 від 05.12.2008 року орендарем (позивачем у справі) був відключений кавовий апарат по розливу кави "Bianchi BVM 951" 27 липня 2009 року, а в кінці серпня 2009 року незаконно вилучений та поміщений на склад, в зв'язку з чим сплачувати орендну плату відповідач припинив. Незаконними діями орендаря на теперішній час відповідачу спричинено матеріальні збитки на суму 10613 грн. Заяву відповідача щодо повернення незаконно вилученого належного йому кавового апарату по розливу кави орендар (позивач у справі) приймати та розглядати відмовився, про що свідчить відмітка поштового відділення на поштовому конверті. У даний час прокуратурою міста за зверненням відповідача щодо незаконного вилучення кавового апарату по розливу кави проводиться перевірка в порядку статті 97 КПК України. Позивач будь-яких доказів щодо порушення умов договору № ДТ-УК-160 від 05.12.2008 року (п.п. 3.5, 3.6, 7.2, 7.5) не надав (див. а.с. 76-83).
02.03.2010 року відповідач подав суду клопотання за вхід. № 02877д канцелярії суду про долучення до матеріалів справи листа прокуратури міста Кременчука та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (див. а.с. 88-91).
02.03.2010 року представник позивача подав за вхід. № 02892д канцелярії суду заперечення проти відзиву, в тексті якого просить суд відмовити відповідачу у вимогах, викладених ним у відзиву на позовну заяву, а позовні вимоги позивача залишити без змін і задовольнити їх повністю. Суд прийняв заперечення до розгляду та залучив до матеріалів справи (див. а.с. 92-94).
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами додаткові докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між сторонами 05 грудня 2008 року було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № ДГ-УК-160 (далі по тексту договір), згідно умов якого орендар (позивач у справі) зобов'язався передати, а суборендар зобов'язався прийняти у тимчасове платне користування нежитлове приміщення (надалі - "об'єкт суборенди"), що розташований на території майнового комплексу в м. Кременчук, вул. Київська, 66-Г для розміщення одного автомату з приготування гарячих напоїв. Загальна площа об'єкту суборенди становить 1 кв.м.. Відновна вартість об'єкту суборенди з врахуванням індексації становить: 1320 грн.
Факт передачі об'єкта підтверджується підписанням сторонами Акту прийому-передачі об'єкта суборенди. Суборендар власними силами та за власні кошти отримує всі необхідні дозволи (документи), які потребують ведення господарської діяльності Суборендаря на території об'єкта суборенди та самостійно розглядає претензії (законні вимоги) відповідних компетентних органів (див. п. 1.1-2.7 договору).
Сторони узгодили, що ставка суборендної плати за цим договором починаючи з 01.01.2009 року дорівнює гривневому еквіваленту 200 дол. США за один метр квадратний з врахуванням ПДВ за курсом НБУ на перший банківський день поточного (розрахункового) місяця (див. п. 3.2 договору). На дату підписання цього договору загальний платіж (суборендна плата) за курсом НБУ (7,36 грн. = 1 дол. США) становить 1226 грн. 67 коп., ПДВ 245 грн. 33 коп., разом 1472 грн.00 коп.
Суборендна плата включає в себе вартість комунальних послуг, яка сплачується суборендарем в національній валюті України. В якості авансу суборендної плати суборендар зобов'язався внести плату за два місяці протягом 3-х календарних днів з дати підписання акту прийому-передачі об'єкта суборенди. За другий та наступні місяці суборенди суборендна плата розраховується за ставкою, визначеною у п. 3.1 договору та за курсом НБУ на перший банківський день поточного (розрахункового) місяця. Суборендар зобов'язався сплачувати суборендну плату щомісячно, але не пізніше 12 числа поточного (розрахункового) місяця незалежно від факту отримання (не отримання) суборендарем рахунку орендаря. У разі необхідності отримання рахунку суборендар зобов'язаний звернутись до орендаря не пізніше 5 числа поточного (розрахункового) місяця. Орендар має право проводити індексацію суборендної плати з урахуванням офіційного рівня інфляції (див. п.п. 3.1-3.8 договору).
Строк дії договору з моменту його підписання сторонами та до 04 грудня 2009 року (включно). Даний договір може бути продовжено по обопільній письмовій згоді сторін, шляхом підписання додаткової угоди до договору (п.п. 9.1-9.2).
Дострокове припинення договору сторони узгодили в п. 8.1-8.5 договору, а саме: у випадках якщо суборендар не вносить суборенду плату протягом двох місяців підряд та інших відповідно до умов договору.
Починаючи з липня 2009 року відповідач припинив сплачувати суборендну плату і станом на 23.10.2009 року у нього утворився борг в сумі 6224 грн., в зв'язку з чим позивачем було надіслано претензію за вих. № 5484, на яку відповідач письмової відповіді не надав (див. а.с. 12-17).
01.12.2009 року позивач змушений був звернутися до суду про захист порушених його прав на законних інтересів, а саме стягнення заборгованості по суборендній платі за липень - грудень в сумі 6387 грн. 33 коп. та пеню в сумі 252 грн. 81 коп., інфляційні витрати 71 грн. 06 коп., 10 відсотків річних в сумі 122 грн. 42 коп. у відповідності до умов договору суборенди (п.п. 7.1-7.2 , 3.5-3.6 ) і Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач як сторона у справі у відповідності до статей 22, 60 ГПК України не реалізував надані йому процесуальні права і не подав зустрічного позову за загальними правилами подання позовів до прийняття рішення зі спору для спільного розгляду з первісним позовом. Подання СПД ф/о ОСОБА_1 як представником відповідача відзиву на позовну заяву 16.02.2010р. з додатками до відзиву: ксерокопії заяви прокурору м. Кременчук, ксерокопії заяви генеральному директору ЗАТ "Нова лінія" і довідки про спричинені матеріальні збитки незаконними діями орендаря по вилученню кавового апарату та 02.03.2010 року суду в якості доказів листа прокуратури міста Кременчук та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (див. а.с. 76-83, 88-91) не є процесуальною дією в розумінні статей 54-57, 60 ГПК України щодо захисту порушених прав та законних інтересів в господарському суді. Вищевказані документи є лише інформаційними. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.02.2010 року ДІМ Автозаводського РВ капітана міліції В.С. Пасічнюк, за погодженням з в.о. начальником СДІМ Автозаводського РВ капітаном міліції В.І. Повід та затвердженою начальником Автозаводського РВ КМУ ГУ МВС України в Полтавській області полковником міліції В.Ф. Литвинюк по заяві від гр. ОСОБА_1 до прокуратури м. Кременчука щодо заволодіння апаратом для приготування кави БВМ-951 зі сторони директора супермаркету громадянина ОСОБА_6, яке мало місце 30.08.2009 року, в м. Кременчук, що по вулиці Київській, 66-Г. в ході перевірки свідків та очевидців даної пригоди встановити не надавалось можливим. На момент проведення перевірки, факту шахрайських дій не встановлено, а вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в приватному порядку у суді. Зі слів гр. ОСОБА_1, як пояснив він, що матеріали перевірки знаходяться у господарському суді м. Полтави. Ніяких матеріалів перевірки господарському суду сторонами не подавалось. В справі знаходяться лише світлокопія заяви та лист за вих. № 4/1460 від 18.02.2010 р. на ім'я громадянина ОСОБА_1 за підписом першого заступника прокурора м. Кременчука радника юстиції А.Д. Ковальчук, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.02.2010 року, а також договір продажу обладнання № 60 від 07 березня 2008 року постачальником ПП "Еспрессо-сервіс", м. Кременчук ПП ОСОБА_1 6 (шести) торгових автоматів орієнтовно вартість договору складає 252000 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 42000,00 грн. для приготування гарячих напоїв -кава торгової марки "LAVAZZA" з розстрочкою платежу на умовах кредиту з щомісячною сплатою поставщику 4158,42 у.о. (21000,00 грн.) не пізніше дат, вказаних в кредитній угоді, яка являється невід'ємною частиною даного договору. Обладнання за актом прийому передачі від 07.03.2008 р. в кількості 6 шт. було передано покупцю в справному стані для повного і нероздільного використання за призначенням (див. а.с. 109-110). Відповідно до пункту 3.1 договору обладнання переходить у власність покупця з моменту підписання акта прийому-передачі.
Щодо захисту цивільних прав та інтересів власника то їх способи захисту визначені статтями 15-16,19-20, 22 ЦК України і повинні здійснюватися в судовому порядку шляхом подачі позову.
Предметом спору у справі № 14/309 господарського суду Полтавської області є стягнення боргу по суборендних платежах відповідно до умов договору № ДГ-УК-160 від 05.12.2008 року, термін дії якого узгоджено сторонами з моменту його підписання до 04 грудня 2009 року включно (п. 9.1-9.3 договору).
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Згідно ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Позивач надав суду належні докази які дають підстави позовні вимоги задовольнити частково. Відповідно до приписів частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій з врахуванням ступені виконання зобов'язання боржником, майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Враховуючи вищенаведене та ту обставину, що позивач в порушення умов пунктів 8.1-8.5 договору в односторонньому порядку без надсилання письмового повідомлення суборендарю про розірвання договору за 14 календарних днів до дати розірвання. Без дозволу суборендаря та складення акту прийому передачі позивач в особі директора ОСОБА_6, яке мало місце в липні місяці і 30.08.2009 року, демонтував кавовий апарат з місця його встановлення власником (суборендатором) за згодою з орендарем та вивіз його за межі об'єкта суборенди (м. Кременчук, вул. Київська, 66-Г), чим порушив пункти 10.1 -13.2 договору та посягнув на законні права та інтереси СПД ф/о підприємця ОСОБА_1, який після таких дій директора ОСОБА_6 припинив сплату суборендних платежів, оскільки його кавовий апарат з вини орендаря був відсутній на місці суборенди і не працював. Натомість відповідач також не подав суду письмово повідомлення на адресу орендаря про причини припинення суборенд них платежів у відповідності до умов договору.
Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по суборендній платі за липень - грудень: основний борг 6387 грн. 33 коп., інфляційні витрати 71 грн. 06 коп., 10 відсотків річних в сумі - 122 грн. 42 коп., зменшити розмір пені з 252 грн. 81 коп. до 10% від заявленої її суми, а саме до 25 грн. 28 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати по сплаті державного мита 102 грн. і послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись статтями 22, 32-34, 36, 38, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 82-85 господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені на 227,53 гривень.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1; поштова адреса: АДРЕСА_2, 39600 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія", Харківське шосе, 168, м. Київ, 02091 (п/р 26003001302427 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 30728887) заборгованості по суборендній платі за липень - грудень: основний борг 6387 грн. 33 коп., інфляційні витрати 71 грн. 06 коп., 10 відсотків річних в сумі - 122 грн. 42 коп., пеню 25 грн. 28 коп. та судові витрати по сплаті державного мита 102 грн. і послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.
17.05.2010 р.