36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.05.2010 Справа № 10/49
за позовом Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат с. Терешки Полтавського району", 38762, с. Терешки, Полтавський р-н, Полтавська обл., вул. Шевченка, 12/1
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
про : визнання незаконним та скасування рішення № 01/06-рш адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 01-13-50/116-2009 про порушення законодавства України про захист економічної конкуренції та накладення штрафу
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача: Буряк О.В., довіреність № б/н від 01.02.2010 р.;
від відповідача: Бабич С.М., довіреність № 01/1247 від 24.03.2010 р..
У судовому засіданні 06.04.2010 року було оголошено перерву до 20.04.2010 року до 11 год. 30 хв. згідно ст. 77 ГПК України для надання сторонами додаткових документальних доказів.
Суть спору : розглядається позов Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат с. Терешки Полтавського району" про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 січня 2010 року № 01/06-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" по справі № 01-13-50/116-2009, за яким визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії позивача у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 22.10.2009 р. № 1/4232 у встановлені головою територіального відділення строки та накладено штраф у розмірі 6 000,00 грн..
Відповідач позов не визнає за мотивами відзиву № 01/1248 від 25.03.2010 р. (вх. № 04088д від 25.03.2010 р.), посилаючись на правомірність спірного рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 січня 2010 року № 01/06-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" по справі № 01-13-50/116-2009.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,
встановив :
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005 також зазначено: "Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)".
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
За результатами розгляду матеріалів справи № 01-13-50/116-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат с. Терешки Полтавського району" та відповідно до ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23 лютого 2001 року № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 липня 1998 року за № 471/2911, адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 11 січня 2010 року № 0/06-рш по справі № 01-13-50/116-2009, яким :
- визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції дії Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат" у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 22.10.2009р. № 01/4232 у встановлені головою територіального відділення строки,
- накладено на Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат" штраф у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн..
13.01.2010 р. Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України супровідним листом № 01/51 було надіслано поштовим рекомендованим відправленням з повідомленням про вручення рішення Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 січня 2010 року № 0/06-рш по справі № 01-13-50/116-2009 позивачу. Згідно повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 12195 вказане рішення вручене 15.01.2010 року представнику позивача.
Позовна заява № 1 від 09.03.2010 р. Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат с. Терешки Полтавського району" про визнання незаконним та скасування рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 січня 2010 року № 01/06-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" по справі № 01-13-50/116-2009 надійшла до господарського суду Полтавської області 09.03.2010 р., тобто в межах строку, встановленого ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо правомірності застосування адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України заходів майнової відповідальності до Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат с. Терешки Полтавського району" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до оспорюваного рішення.
Територіальне відділення АМК при прийнятті оспорюваного рішення кваліфікувало дії Комунального підприємства Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат" за ознаками п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" як дії у вигляді неподання інформації Полтавському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу від 22.10.2009р. № 01/4232 у встановлені головою територіального відділення строки.
Враховуючи викладене, суд при вирішенні даного спору має з'ясувати обставини, які входять до предмету доказування в даній справі, а саме, по-перше, чи було повідомлено суб'єкта підприємницької діяльності про необхідність надання ним відомостей та у який спосіб, та, по-друге, причини, з яких відомості не було надано.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у справах щодо скасування рішення органу антимонопольного комітету та аналогічних справах діє правило розмежування обов'язків по доказуванню. Юридична особа або підприємець не зобов'язані доказувати незаконність рішення. На позивачеві лежить обов'язок довести факт порушення прийнятим рішенням його законних прав та інтересів.
Обов'язок доказування законності прийнятого рішення покладається на орган, який таке рішення прийняв. Фактично слід зазначити на існування доказової презумпції незаконності спірного нормативного акта. Прийняте спірне рішення відповідача вважається незаконним, якщо інше не доказано органом або посадовою особою, яка його прийняла.
У відзиві на позов Полтавське територіальне відділення Антимонопольного комітету України обґрунтовує правомірність оскаржуваного позивачем рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України посиланням на відповідне повідомлення позивача щодо необхідності надання ним відповідної інформації та обов'язковість подання такої на вимогу органу Антимонопольного комітету України.
Як вбачається з рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11 січня 2010 року № 0/06-рш по справі № 01-13-50/116-2009 та не спростовується позивачем, Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України під час здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні Щербанівською сільською радою Полтавського району полтавської області закупівлі робіт по капітальному ремонту житлового фонду, яка відбулася 11.11.2008 року до Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат" направлено письмову вимогу від 22.10.2009 р. № 01/4232 (а.с. 34), якою було запропоновано в 10-денний термін з дня отримання вимоги надати визначену у вимозі інформацію за 28 пунктами.
Рекомендований лист за № 2760440 від 22.10.2009 р., адресований Комунальному підприємству "Житлово-комунальний комбінат", був вручений 23.10.2009 р. уповноваженій особі останнього. Зазначене не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи. Наданий позивачем витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції (а.с. 67-71) суд не приймає як допустимий доказ, останній є внутрішнім документом позивача.
Враховуючи загальні правила обчислення строків, встановлені ст. 253-255 Цивільного Кодексу України, останній день подання інформації на вказану вимогу припадав на 04.11.2009 р..
Позивач листом № 425 від 03.11.2009 р. (вх. № 01/5404 від 03.11.2009 р. Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, а.с. 36) на вимогу від 22.10.2009 р. № 01/4232 повідомив відповідача про відсутність копій запитуваних у вимозі документів. Аналогічного змісту лист зареєстрований за вх. № 01/5496 від 06.11.2009 р. Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (а.с. 37).
У даному листі вказано, що позивачем вимога була отримана 27.10.2009 р. та зареєстрована за вх. № 144.
Обґрунтування позовних вимог з посиланням на незбереження копій документів щодо документації щодо вказаної вище закупівлі робіт по капітальному ремонту житлового фонду суд не оцінює як правомірне, оскільки з тексту п. 1-28 вимоги вбачається необхідність надання не тільки копій тендерної документації, а і документів щодо господарської діяльності позивача (установчих документів (п. 1 вимоги), відомостей щодо посадових осіб (п. 6 вимоги), штатного розкладу (п. 7 вимоги), копій наказів про призначення та звільнення посадових осіб підприємства (п. 8 вимоги), відомостей щодо наявності певних ресурсів (п. 13, п. 14 вимоги), інформації щодо засобів зв'язку (п. 21 вимоги), щодо основних видів робіт, які виконує підприємство власними силами (п. 22 вимог), договорів підряду (субпідряду) та договорів про співробітництво, які були укладені у 2007-2009 роках (п. 24, п. 25 вимоги), перелік власної та орендованої техніки (п. 25, п. 26 вимоги), розрахунки вартості виконаних робіт (п. 28 вимоги)).
Крім того, в реагування на розпорядження № 01/121-р від 17.11.2009 р. адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України про початок розгляду справи № 01-13-50/116-2009 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції (супровідний лист № 01/4774 від 19.11.2009 р., а.с. 43) позивач надав ряд документів та повідомив інформацію, яка була предметом вимоги від 22.10.2009 р. № 01/4232, про що свідчить лист № 463 від 08.12.2009 р. (а.с. 45). Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та позивачем не спростовується.
Відповідно до статті 3 Закону України № 3659-ХІІ від 26.11.1993 р. "Про Антимонопольний комітет України" (із змінами та доповненнями) основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону голова територіального відділення Антимонопольного комітету України наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України (затверджене розпорядженням Антимонопольного комітету України № 32-р від 23.02.2001 р. та зареєстроване в міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482) містить аналогічний за змістом припис (пункт 8 Положення).
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено законом;
- невиконання вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до статті 221 названого Закону суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 5 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
З встановлених вище обставин вбачається, що вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.10.2009 р. № 01/4232 про надання Комунальним підприємством "Житлово-комунальний комбінат" певної інформації позивачем не виконана, обсяг запитуваної позивачем інформації відповідає змістовному колу завдань органами Антимонопольного комітету України, що передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.
Посилання позивача у тесті позову на невчасність надсилання вимоги відповідачем суд не оцінює як правомірне, оскільки чинне конкурентне законодавство не обмежує органи Антимонопольного комітету України в часі щодо здійснення ними державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері закупівель. На наявність будь-яких інших підстав недійсності оспорюваного рішення позивач не посилається.
Заперечення відповідачем позовних вимог за мотивами відзиву на позов суд визнає обґрунтованим виходячи з вищевикладеного.
Таким чином, позовні вимоги спростовуються як поданими доказами, так і нормами матеріального права, відповідачем доведено правомірність винесеного ним рішення, а тому позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. "б" ч. 2 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" (із змінами і доповненнями) із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" судові витрати зі сплати державного мита підлягають поверненню позивачу в разі, коли державне мито сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.
Платіжним дорученням № 81 від 05.03.2010 р. позивач сплатив 102,00 грн. державного мита, позов має немайновий характер.
Таким чином судові витрати по оплаті державного мита в сумі 17,00 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету як зайво сплачені, судові витрати з оплати державного мита в сумі 85,00 грн. покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. У позові відмовити.
2. Повернути Комунальному підприємству Терешківської сільської ради "Житлово-комунальний комбінат с. Терешки Полтавського району" (38762, с. Терешки, Полтавський р-н, Полтавська обл., вул. Шевченка, 12/1), р/р 26002020059001 АТ "Індекс-банк", м. Полтава, МФО 331661, код ЄДРПОУ 31894203 з Державного бюджету 17,00 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 81 від 05.03.2010 р..
3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.