36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.04.2010р. Справа № 14/25
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008
до 1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави, вул. Сінна, 36, м. Полтава, 36039
2. Міністерство оборони України, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ-168, 01168
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Державного казначейства України в Полтавській області, вул. Шевченка, 8, м. Полтава, 36000
про стягнення 1890,85 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача: Демченко Н.В., дов. № 19/1719 від 30.07.2009 року
від першого відповідача: Клекта І.Т., дов. № 1 від 11.01.2010 року
від другого відповідача: Клекта І.Т., дов. № 220/86/д від 15.01.2010 року
від третьої особи: Якименко О.Г., дов. № 04-21/5508 від 14.12.2007 року
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу в сумі 1890,85 гривень, що утворився внаслідок неналежного виконання умов договору № 66 за послуги теплопостачання .
Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 02.04.2010 року строк вирішення спору був продовжений на 1 (один) місяць відповідно до положень ч. 3 статті 69 ГПК України.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідачі наданими їм правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористалися, відзив на позовну заяву не надали.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, подала суду відзив на позовну заяву № 17-12/490-2982 від 12.04.2010 р. (вхід. № 05315д від 16.04.2010 р. канцелярії суду) в якому просить суд розглядати справу по суті в сукупності поданих сторонами доказів у відповідності із вимогами чинного законодавства.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив, що 30 жовтня 2009 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава (надалі Позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави (надалі перший Відповідач) було укладено договір № 66.
Відповідно до п. 2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити Позивачу обсяг виконаних робіт по відключенню та підключенню будівлі правопорядку по вул. Маршала Бірюзова. 62 в м. Полтава.
Згідно п.3. Договору вартість зазначених робіт складає 1844,40 гривень згідно форми КБ -2 в, КБ -3.
Пунктом 4 договору передбачено, що після оплати першим Відповідачем за виконані роботи Позивач здійснить підключення будівлі служби правопорядку по вул. М. Бірюзова, 62, м. Полтава до діючих мереж теплопостачання.
Роботи були виконані у повному обсязі, про що свідчать довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року на суму 1844,40 гривень (копія в матеріалах справи).
Перший Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором оплату не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 1844,00 гривень.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість першого Відповідача перед Позивачем становить 1844,40 грн. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Стаття 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 839 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі статтями 525-526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано першому Відповідачу збитки від інфляції в сумі 37,07 гривень та 3% річних в сумі 9,38 гривень (розрахунок в матеріалах справи)
Відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" від 21.09.1999 р. № 1076-XIV (із змінами і доповненнями) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, а також за шкоду і збитки, заподіяні довкіллю, правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором. Військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України (надалі другий Відповідач). Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення виниклої заборгованості з другого Відповідача та відмову в частині вимог до першого Відповідача.
Згідно із статтею 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути суму боргу в розмірі 1844,40 гривень, збитки від інфляції в сумі 37,07 гривень та 3% річних в сумі 9,38 гривень з другого Відповідача. Відмовити в частині вимог до першого Відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з другого Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 23, 27, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмовити в частині вимог до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави.
3. Стягнути з Міністерства оборони України, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ-168, 01168 (ідентифікаційний код 00034022) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008 (р/р 260357100000 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанку в м. Харкові, МФО 351016, код ЄДПРОУ 03338030) суму боргу в розмірі 1844,40 гривень, збитки від інфляції в сумі 37,07 гривень, 3% річних в сумі 9,38 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.