36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.04.2010р. Справа № 14/20
за позовом Державного підприємства "Диканське досвідне Лісомисливського господарство", вул. Полтавська, 2, смт. Диканька, Полтавська область, 38500
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Гуржій Олександра Володимировича, вул. Калініна, 9, м. Полтава, 36000
про стягнення 5835,51 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники
від позивача: Таран Н.Ф., дов. б/н від 20.01.2010 року.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу за неналежне виконання умов договором купівлі-продажу №1 від 20.01.2009 року в сумі 5835,51 гривень.
Ухвалою Заступника голови господарського суду Полтавської області від 29.03.2010 року строк розгляду справи продовжено на один місяць.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 30.01.2010 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 20 січня 2009 року між Державним підприємством "Диканським дослідним лісомисливським господарством", смт.Диканька (надалі Позивач) та фізичною особою - підприємцем Гуржій Олександром Володимировичем, м. Полтава (надалі Відповідач) був укладений договір № 1 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1 Договору Продавець (Позивач у справі) передає у власність Покупця (Відповідач у справі) на умовах франко-верхнього складу продукцію (надалі Товар). Згідно п. 2 договору по якості деревини лісоматеріал відповідає вимогам ГОСТу 9462-88 "Лісоматеріали листяних порід". Об'єм товару визначається згідно ГОСТу 2708-75 "Лісоматеріали круглі"
В п.3 договору визначається кількість товару:
- Пиловник дуб I сорту Д 26-34 см-19 м3
- Пиловник дуб II сорту Д 26-34 см-27 м3
- Пиловник дуб III сорту Д 26-34 см-20 м3
- Пиловник дуб III сорту Д 14-24 см 9 м3
Загальна сума договору склала 72735,00 гривень (п. 4. Договору).
Строк дії договору, у відповідності із п. 12., був встановлений з моменту його підписання сторонами та діяв до грудня 2009 року.
24 лютого 2009 Позивач виконав взяті на себе зобов'язання та відпустив лісопродукцію на суму 11871,24 гривень. що підтверджується доданою до заяви копією товаро-транспортної накладної № 41 від 24.02.2009 року. Відповідач за вказану продукцію розрахувався частково сумі 6815,65 гривень, інша частина вартості лісопродукції в сумі 5055,59 гривень до часу подання позовної заяви до суду Відповідачем не сплачена.
У відповідності до п. 8 умов договору платіж за відповідну лісопродукцію здійснювався шляхом її попередньої оплати в термін до 5-го числа місяця в якому проходило виконання умов договору. Отже на час передачі лісопродукції у відповідача вже існувало зобов'язання щодо сплати її вартості.
13 травня на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу (копія в матеріалах справи). Відповідач ні усно, ні письмово на вимогу не відповів, кошти не сплатив.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 5055,59 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 5055,59 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 650,59 гривень збитків від інфляції та 129,23 гривень 3% річних (розрахунки у матеріалах справи).
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на користь Позивача суму боргу в розмірі 5055,59 гривень, збитки від інфляції в сумі 650,59 гривень та 3% річних в сумі 129,23 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Гуржій Олександра Володимировича, вул. Калініна, 9, м. Полтава, 36000 (ідентифікаційний номер 2648511799) на користь Державного підприємства "Диканське досвідне Лісомисливського господарство", вул. Полтавська, 2, смт. Диканька, Полтавська область, 38500 (р/р 260096546 Полтавське відділення "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПУ 00991290) суму боргу в розмірі 5055,59 гривень, збитки від інфляції в сумі 650,59 гривень, 3% річних в сумі 129,23 гривень суму сплаченого державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.