Справа № 569/21004/21
про залишення позовної заяви без руху
18 жовтня 2021 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Харечко С.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей,
13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей.
Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів справи, судовий збір позивачкою не сплачений, а тому її необхідно здійснити оплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
Крім того, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції та підсудності.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
За приписами ЦПК України юрисдикція справ визначається за предметними і суб'єктними ознаками та за територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ.
Територіальна підсудність справи певному суду визначається за такими критеріями: по суб'єкту, по місцю, по правовідносинам. Є два види визначення підсудності: 1) імперативно визначена законом підсудність, і 2) альтернативна підсудність. Щодо імперативної підсудності, то процесуальним законом визначено підсудність за загальним правилом: за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача (ст. 27 ЦПК України), така підсудність є загальним правилом і вона встановлюється імперативно для всіх цивільних справ, окрім тих, для яких встановлено виключну підсудність (ст. 30 ЦПК України) або конкретно передбачено іншу підсудність (ст.26, ст.29 ЦПК України). Щодо альтернативної підсудності, то це означає, що у певних, конкретно передбачених законом випадках (перелік таких випадків є вичерпним і розширене тлумачення неприпустиме) позивачу надається право вибору підсудності: або за загальним правилом, встановленим ст. 27 ЦПК України, або за підсудністю, визначеною альтернативно (ст. 28 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В позовній заяві позивач вказує, що відповідач проживає АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. Доказів місцезнаходження майна відповідача в Україні позивач не надає.
Звертаючись з позовною заявою про визначення місця проживання дітей позивач не обґрунтувала підсудність справи Рівненському міському суду Рівненської області згідно ст. 27-30, ст. 497 ЦПК України, тому позивачу пропонується обґрунтувати підстави звернення з позовом про визначення місця проживання дітей за підсудністю саме до Рівненського міського суду Рівненської області.
Посилання позивача на те, що дана справа підсудна Рівненькому міському суду відповідно до ч.1 ст.77 ЗУ «Про міжнародне приватне право» не заслуговують на увагу, що оскільки дана категорія справи не відноситься до підсудності визначеної даною статтею, оскільки відповідач в Україні не має місця проживання.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визначення місця проживання дітей - залишити без руху.
Надати позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме:
- здійснити оплату судового збору в розмірі 908,00 грн.
- обґрунтувати підсудність справи про визначення місця проживання дітей Рівненському міському суду Рівненської області.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Харечко С.П.