справа № 562/3089/21
19.10.2021 року.
Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Кушнір О.Г., при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ НП у Рівненській області Шевчука Андрія Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі серії БАА №771299 від 08 жовтня 2021 року, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.161 КАС України. Так, частиною 3 статті 161КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.
Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір.
При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Здолб.міс.тг./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); рахунок отримувача UA808999980313101206000017517; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Здолбунівський районний суд Рівненської області, код ЄДРПОУ 26406202 (суду).
Крім того, позивачем у заяві зазначений неналежний відповідач.
Частина 1 ст.2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічноправових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.6 ст.4 КАС України).
Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).
При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).
З огляду на викладене структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу поліцейський, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.
Відповідно до положень ч.1ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.161 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Відтак, беручи до уваги наведене вище, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки така не відповідає вимогам КАС України та зобов'язати позивача усунути недоліки зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.160,161,169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ НП у Рівненській області Шевчука Андрія Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали, шляхом подання належно оформленого позову та доказів про сплату судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Г.Кушнір