36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
02.02.2010р. Справа № 14/329
за позовом Приватного підприємства "Хліб - Черкаси К", вул. Пацаєва, 7, а/с 2978, м. Черкаси, 18000
до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат", вул. М. Кучми, 2, м. Кременчук, 39630
про стягнення 47820,48 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники сторін:
від позивача: Шамов А.В., дов. б/н від 07.12.2009 р.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості, неустойки (пені), збитків від інфляції та 3% річних за неналежне виконання умов договору № 12 від 01.12.2008 р. в сумі 47820,48 гривень, з яких сума основного боргу складає 42103,00 гривень, неустойка (пеня) 4458,74 гривень, збитки від інфляції в сумі 698,69 гривень та 560,05 гривень 3% річних.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 14.12.2009 року про порушення провадження у справі не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01.12.2008 р. між Приватним підприємством "Хліб-Черкаси К", м. Черкаси (надалі Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький хлібокомбінат", м. Кременчук (надалі Відповідач) було укладено договір № 12 (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Постачальник (Позивач у справі) зобов'язується систематично постачати і передавати у власність згідно заявок визначений у Договорі товар Покупцю (Відповідач у справі), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання у відповідності із п. 1.2. Договору є товар: дріжджі, клейковина пшенична, маргарин, цукор, мак, родзинки, поліпшувачі для хліба, зернові суміші для виробництва хліба та інші додатки для виробництва хліба.
У відповідності із п. 2.1. Договору Покупець (Відповідач у справі) сплачує поставлений Постачальником (Позивач у справі) товар за ціною - згідно ціни на кожну партію товару, вказану в видаткових накладних Постачальника. Транспортні витрати - за рахунок Постачальника.
Відповідно до р. 7 Договору передача-приймання товару по кількості і якості проводиться на основі видаткових накладних Постачальника (Позивач у справі), товаро-транспортних документів, а також інших супровідних документів (п. 7.1.). При цьому Покупець (Відповідач у справі) зобов'язується належним чином відмітити видаткові накладні Продавця щодо приймання кожної партії товару та надати представнику Продавця довіреність щодо отримання товару.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що Покупець (Відповідач у справі) зобов'язаний на протязі 10 (десяти) банківських днів після отримання товару оплатити його вартість на підставі виставленого рахунку. При цьому Постачальник (Позивач у справі) зобов'язаний надати рахунок Покупцю не пізніше трьох днів з моменту отримання заявки на чергову партію товару.
Взяті на себе забов'язання за Договором Позивач виконав належним чином, в повному обсязі та в обумовлений сторонами строк. Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором в повному обсязі не здійснив та з 13.04.2009 р. не провів розрахунків з Позивачем за поставлений товар, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 42103,00 гривень. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, рахунками-фактурами, довіреностями.
З метою самостійного врегулювання предмету спору Позивачем Відповідачу 14.05.2009 р. була направлена претензія з вимогою погасити виниклу заборгованість. Відповідач у відповіді на претензію (лист № 903 від 04.06.2009 р.) повідомив, що вимога Позивача буде розглянута в тридцятиденний термін, але по закінченню визначеного строку Позивач відповіді не отримав, заборгованість сплачена не була.
25.09.2009 р. Позивачем вдруге на адресу Відповідача була направлена претензія з вимогою погасити виниклу заборгованість, але відповідь на неї не надійшла, заборгованість сплачена не була.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 42103,00 гривень, яку і просить стягнути останній на свою користь.
Суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 42103,00 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.3. Договору передбачено, що за прострочення платежів згідно умов даного Договору Покупець (Відповідач у справі) сплачує Постачальнику (Позивач у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Позивачем Відповідачу за період із 13.04.2009 р. по 13.09.2009 р. нарахована неустойка (пеня) в сумі 4458,74 гривень.
Частиною 3 статті 55 ГПК України визначено, що у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Враховуючи ту обставини, що сума неустойки (пені) входить до складу ціни позову, то суд зробив її перерахунок у відповідності із вимогами чинного законодавства. Таким чином, сума неустойки (пені), яка стягується з Відповідача за неналежне виконання умов Договору, складає 3996,36 гривень. Відмовити Позивачу в частині стягнення суми неустойки (пені) в розмірі 462,38 гривень.
Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.
Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 698,69 гривень збитків від інфляції за період із 01.05.2009 р. по 31.07.2009 р. та 560,05 гривень 3% річних за період із 13.04.2009 р. по 13.09.2009 р. (розрахунки у матеріалах справи).
Позивачем невірно визначено розміри збитків від інфляції та 3% річних, а тому суд у відповідності із викладеними вище положеннями ч. 3 ст. 55 ГПК України, зробив їх перерахунок. Таким чином, сума збитків від інфляції та 3% річних, які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача за неналежне виконання Договору, становить 631,54 гривень та 532,92 гривень відповідно. Відмовити позивачу в частині стягнення 67,15 гривень інфляційних та 27,13 гривень 3% річних.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 42103,00 гривень, неустойку (пеню) в сумі 3996,36 гривень, збитки від інфляції в сумі 631,54 гривень та 3% річних в сумі 532,92 гривень.
Відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 462,38 гривень неустойки (пені), 67,15 гривень збитків від інфляції та 3% річних в сумі 27,13 гривень за недоведеністю та безпідставністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що при частковому задоволені позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 472,44 гривень та 233,26 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 462,38 гривень неустойки (пені), 67,15 гривень збитків від інфляції та 3% річних в сумі 27,13 гривень за недоведеністю та безпідставністю.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат", вул. М. Кучми, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39630 (р/р 26006089800030 в КВ ВАТ "Кредитпромбанк" у м. Кременчук, ідентифікаційний код 00376930) на користь Приватного підприємства "Хліб-Черкаси К", вул. Пацаєва, 7, а/с 2978, м. Черкаси, 18000 (р/р 26004001101001 в філії АКБ "ІМЕКС БАНК", ідентифікаційний код 33684413) суму основного боргу в розмірі 42103,00 гривень, неустойку (пеню) в сумі 3996,36 гривень, збитки від інфляції в сумі 631,54 гривень, 3% річних в сумі 532,92 гривень, суму державного мита в розмірі 472,44 гривень та 233,26 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Т. Іваницький