Справа № 2а-164/10
Іменем України
11 травня 2010 р. (повний текст 12 травня 2010 року) смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючої судді Українець Л.І.
при секретарі Абільваповій Е.Н.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС відділу ДАІ м. Ізюм Харківської обл. Потехіна Романа Сергійовича про визнання незаконним та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся з позовом до суду про відміну постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вимоги мотивовані тим, що 06.04.2010 року постановою інспектору взводу ДПС Потехіним Р.С. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 9.2 (б), п. 9.4 Правил дорожнього руху України. Вважає дану постанову незаконною, оскільки інспектором Потехіним Р.С. не було встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи .
Позивач у судове засідання не з,явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, на позові наполягає.
Відповідач в судове засідання не з,явився, повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання повістки, причини неявки не повідомив, заперечень на позов не надав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 71 ч. 4 КАСУ суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Статею 71 ч.6 КАСУ передбачено, що особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Як встановлено судом, 06 квітня 2010 року відповідачем Потехіним Р.С. складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач не погодився з даним правопорушенням та його було викликано на 06.04.2010 року о 16-00 год. для розгляду даної справи (а.с. 4). Інспектором взводу ДПС відділу ДАІ м. Ізюм Харківської області Потехіним Романом Сергійовичем було винесено постанову АХ 151649 від 06.04.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки він керував автомобілем та перед маневром (поворот ліворуч) не подав сигнал світловим покажчиком повороту 06.04.2010 року о 16-00 (а.с. 5).
Згідно вимог ст. 251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, як вбачається зі ст. 255 КУпАП особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, серед інших є також уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ, яким надано право складати протокол про правопорушення зокрема за частинами третьою і четвертою статті 122 КУпАП, та не передбачено складати протокол за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Перелік статей, вказаних в ст. 255 КУпАП, за якими мають права складати протокол посадови особи є вичерпним. Отже судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП складений посадовою особою, яка не має повноважень на його складання.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З постанови від 06.04.2010 року вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП, в якості головного доказу скоєння правопорушення використано протокол про адміністративне правопорушення, з поясненнями позивача, з яких вбачається, що він не згоден з правопорушенням. Інші докази при визначенні винності особи не використовувалися. Однак протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП не може бути належним доказом, оскільки був складений особою, яка не має повноважень на його складання. Отже і постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена на підставі даного протоколу не є законна та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд вважає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з грубим порушенням вимог КУпАП в частині того, що відповідачем не надано доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу порушило право позивача на захист.
Згідно ч. 1 ст. 11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судові витрати підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 8-15,14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 251 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення АХ 151649 від 06 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з державного бюджету України судовий збір 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Ленінський районний суд при умові подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Суддя Українець Л.І.