19 жовтня 2021 року Справа № 280/3949/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Прус Я.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки
про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , або, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №225751 від 13.04.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою нараховано штраф у сумі 34000,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, та зазначає, що 26.03.2021 контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, у м. Запоріжжя на вул. Пос. Креміно, 44 проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки Scania модель R 440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом Carnehl CHKS-HH, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_2 .
Так, після проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, інспектором було складено довідку від 26.03.2021 № 045710 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунок плати за проїзд, Акт від 26.03.2021 № 260839 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Перевіркою встановлено порушення, перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Вважає вищезазначену постанову незаконною, та такою що підлягає скасуванню оскільки працівниками Укртрансбезпеки порушено процедуру проведення габаритного вимірювання, не було прийнято мір щодо заборони дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, габаритні параметри яких перевищуються.
Ухвалою суду від 24.05.2021 відкрите провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.06.2021. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 28.05.20211 судом виправлено описку в абзаці другому резолютивної частини ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 про відкриття провадження у справі, вказавши дату і час підготовчого засідання «22 червня 2021 року о 15:00» замість «21 червня 2021 року о 10:30».
В підготовчому засіданні 22.06.2021 задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 14.07.2021.
06.07.2021 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову (вх. № 37878) в якій просив зупинити дію постанови №225751 про застосування адміністративно господарського штрафу в розмірі 34000,00 грн.
Ухвалою суду від 07.07.2021 судом відмовлено в задоволенні заяви представнику позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 14.07.2021 суд витребував у Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки докази по справі та судом продовжений строк підготовчого провадження та призначено наступне підготовче засідання на 08.09.2021.
26.08.2021 до суду надійшла заява представника позивача (вх. №48601) про забезпечення позову по справі №280/3949/21, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №661077187, відкритого 15.07.2021 Оріхівським ВДВС у Пологівському районі Запорізької області Південно - Східного МУМЮ (м. Дніпро).
Розпорядженням Тимчасово виконуючого обов'язки керівника апарату Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.201 №296 Щодо призначення повторного автоматичного розподілу додаткових матеріалів справ (КДМ) призначено повторний автоматичний розподіл заяви про забезпечення позову, у зв'язку із перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В. у запланованій відпустці.
Після повторного розподілу заяву про забезпечення позову по справі №280/3949/21 передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Сіпаці А.В.
Ухвалою суду від 27.08.2021 заява ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена, судом зупинено стягнення за виконавчим документом постановою Придніпровського міжрегіонального Управління Укртнасбезпеки від 13.04.2021 №225751 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/3949/21.
27.08.2021 на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2021 відповідачем надано до суду належним чином завірені копії документи щодо прийняття спірної постанови про застосування адміністративно - господарських санкцій стосовно позивача ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 08.09.2021 суд закрив підготовче провадження у справі №280/3949/21 та призначив судове засідання на 23.09.2021.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду звернувся з заявою (вх. № 55277) в якій просить розглянути справу за його відсутності в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Крім того, представником позивача через канцелярію суду надано письмова відповідь на відзив (вх. №55460 від 249.09.2021), в якій позивач звертає увагу, що наданий до суду у якості доказу, що перевізником був позивач договір оренди №1 від 01.04.2018 без нотаріального посвідчення та вказаний строк оренди встановлений до 01.04.2019.
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 26.03.2021 № 949, кількість місць вказано 41,200, а перевізником зазначено ФОП ОСОБА_1 , таким чином відповідач прийшов до висновку що перевізником був саме позивач. Перевантаження склало 55,360 т., у зв'язку із тим, що як зазначено у відзиві було, проведено документальний габаритно - ваговий контроль і до маси зазначеної у товарно-транспортній накладній 41,200 т додано вагу транспортних засобів без навантаження . Однак відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 повна маса напівпричепу становить 35500 кг, а тому більшу вагу аніж зазначено у вказаному свідоцтві перевозитись не могло в зв'язку із технічними характеристиками напівпричепу. Замовником згідно наданої відповідачем ТТН є ТОВ «ДБУ№57», однак будь-які відбитки печатки на вказаній ТТН як замовника так і відправника відсутні. Вважає що оскільки у ТТН від 26.03.2021 №949відстукні будь-які дані щодо навантаження чи розвантаження транспортного засобу, вона не може вважатися належним доказом . Вважає що відповідачем не надано підтвердження або спростування того, що було перевищення вагових норм, а також не надано пояснення чому транспортні засоби у разі перевищення вагових норм не затримувались, і подальший рух не заборонявся.
Зі змісту актів, довідки та розрахунку неможливо встановити будь-яких характеристик зважувального обладнання, яке було використане відповідачем при проведенні габаритно-вагового контролю транспортного засобу, зокрема якими саме вагами проводилось зважування, який відсоток похибки таких ваг, чи проходили періодичну перевірку тощо.
Також зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за відсутність документу (дозволу на рух) який не видається.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву ( вх. № 51573 від 07.09.2021) в якому зазначив, що проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Зокрема зазначив, що за результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено, що загальна фактична маса тягача разом із напівпричепом та вантажем становила 55,36 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу. При цьому, співробітниками відповідача було проведено саме документальний габаритно-ваговий контроль, який передбачено нормами діючого законодавства та який не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні, а при обрахунку використано дані щодо ваги тягача, напівпричепа та вантажу, які були надані водієм. Відтак, оскільки за результатами габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення нормативів за відсутності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними уповноваженими органами, то відповідач мав достатні підстави для накладення на позивача штрафу.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ), зареєстрований 03.04.2017, номер запису 20910000000004249 та основним видом діяльності якого є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2021 року, керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, на підставі Графіку проведення рейдових перевірок на території Запорізької області Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 22.03.2021 по 28.03.2021 року та направлення на рейдову перевірку від 22.03.2021 № 010326, співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів у м. Запоріжжі по вул. Пос. Креміно,44.
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений постановою Кабінету Міністрів №422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).
Так, відповідно до п. 3, 4 Порядку №422, посадовими особами відповідача, був зупинений транспортний засіб марки Scania модель R 440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом Carnehl CHKS-HH, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належать ОСОБА_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Водієм транспортного засобу було надано для перевірки посадовим особам Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки посвідчення водія серія НОМЕР_5 від 28.01.2020, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (спеціалізованого вантажного сідлового тягача), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу спеціалізованого напівпричепа-самоскида марки CARNEHL, модель CHKS-НН, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 від 20.03.2018, документи на вантаж, товарно-транспортну накладну від 26.03.2021 №949, копію договору оренди транспортного засобу №1 від 01.04.2018.
Відповідно до наданих документів було встановлено, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , яке надавало послуги з перевезення вантажу (щебнево-піщана гранітна суміш 0/40) з м. Запоріжжя, вул.. Загорська, 15 до с. Словянка , Межевський район, Дніпропетровської обл.
За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Scania модель R 440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом Carnehl CHKS-HH, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 було встановлено що загальна фактична маса тягача разом з напівпричепом та вантажем становила 55,36 т при нормативно допустимій 40 т. для даного типу транспортного засобу.
При здійсненні зазначеного контролю посадові особи Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки використали дані щодо ваги тягача, напівпричепа та вантажу, які надані водієм транспортного засобу для перевірки.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок № 1007/1207).
На підставі п. 6 Порядку № 422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 027110 від 26.03.2021.
Також, співробітниками Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено розрахунок № 027110 від 26.03.2021 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту від 26.03.2021 № 027110.
Зі змісту наданих представником відповідача під час розгляду справи пояснень встановлено, що під час проведення перевірки транспортного засобу було встановлено відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданого компетентними уповноваженими органами, що зафіксовано в Акті № 260839 від 26.03.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Зі змісту наданої в матеріалах справи копії Акту №260839 від 26.03.2021 року вбачається, що під час проведення перевірки виявлено порушення, за які передбачена відповідальність ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», абз. 16 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Суд зазначає, що відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (далі - Постанова №1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення
Вважаючи прийняту відповідачем постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн. протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).
Згідно зі статтею 2 Закону №2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону №2344-III, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Приписами частини 4 статті 48 Закону №2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з пунктом 3 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого 25 лютого 2009 року постановою Кабінету Міністрів України №207 (далі - «Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні»), крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення: вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.
Як зазначено у пункті 1 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, необхідними документами для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні є: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; - товарно-транспортна накладна; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Відповідно до пунктів 11.1-11.6 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568 (надалі - «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (частина 1 статті 48 Закону №2344-III).
За приписами пункту 31 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через дозвільний центр. Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає дозвільному центру: заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду транспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, адреса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за перевезення особи; копії погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку щодо проїзду автотранспорту; документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу.
Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV).
Як зазначено у пункті 6.3 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», при перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих Замовником, визначення маси вантажу виконується Замовником.
Згідно з пунктом 6.5 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» визначати масу чи кількість вантажу у вантажовідправника і вантажоодержувача потрібно однаковим способом. При прийманні вантажу для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення загальної маси вантажу зважуванням окремих місць забороняється.
Підпунктом 12 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» передбачено, що повторне вимірювання і зважування - це будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.
Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні»).
За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансінспекції або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних (абзац 1 пункту 20 «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні»).
Так, в Акті перевірки №260839 від 26.03.2021 зазначено, що позивачем порушено абзац 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, а саме, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 33,4% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Статтею 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, як зазначено в абзаці 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.
Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
За змістом пункту 16 Порядку № 1567 передбачено, що під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктом 22 Порядку № 1567, передбачено, що акт перевірки - це документ де фіксуються виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.
Занесення будь-якої інформації до акту перевірки на підставі припущень є не допустимим так як може повністю змінити або нівелювати зміст виявленого порушення.
Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно із пп..4 п. 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Згідно із п. 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Пунктом 26 порядку 879 передбачено, що кошти, стягненні за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.
Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою КМУ від 18.01.2001 №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України.
Суд зазначає, що положеннями п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Судовим розглядом справи було встановлено, що під час виконання щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 26.03.2021 було зупинено транспортний засіб марки Scania модель R 440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , із напівпричепом Carnehl CHKS-HH, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 ,
За результатами документального габаритно-вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що загальна маса тягача разом з причепом та вантажем становила 55,36 т при нормативно допустимій 40 т для даного типу транспортного засобу.
Водночас, суд зазначає, що при здійсненні зазначеного контролю посадові особи Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки використали дані щодо ваги тягача, напівпричепа та вантажу, які наведено у наданих водієм транспортного засобу для перевірки документах.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що співробітниками відповідача було проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача, здійснення якого передбачено нормами діючого законодавства та без проведення зважування транспортного засобу.
Відтак, суд вважає вказані доводи представника позивача недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим останні врахуванню не підлягають.
Отже, враховуючи наявність у відповідача підстав для здійснення перевірки, беручи до уваги, що позивач в даному випадку виступає саме як перевізник, який здійснював 26.03.2021 перевезення вантажу з навантаженням по загальній масі перевищує нормативно-встановлені параметри 55,36 т., замість встановленої 40 т, а встановлення контролюючим органом перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на 33,4% - є правовою підставою для застосування відповідного адміністративно-господарського штрафу, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено факт порушення позивачем вимог Закону №2344-III та наявність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (49000, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 24, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак