Справа № 2-201/2010
20 квітня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК в складі:
головуючої- судді Українець Л.І.
при секретарі: Абільваповій Е.Н.
з участю
позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника позивачки ОСОБА_5,
представника відповідачів та третьої особи по первісному позову,
представника позивача за зустрічним позовом ,
представника третьої особи- Усеінова А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніно цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ленінської селищної ради, виконкому Ленінської селищної ради, третя особа Ленінське Виробниче управління житлово-комунального господарства про скасування рішення виконкому , визнання права користування житлом та за зустрічною позовною заявою Ленінської селищної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа Ленінське виробниче управління житлово-комунального господарства про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні квартирою шляхом зобов,язання звільнити квартиру,
Позивачі звернулися 1.12.2009 р. з позовом до відповідачів, третьої особи про скасування рішення виконкому, визнання права користування житлом , мотивуючи свої вимоги з уточненнями 01.02.2010р.,03.02.10 р., 07.02.10 р. тим, що згідно з розпорядженням виконкому Ленінської селищної ради №30 від 05.07.1995 року позивачці ОСОБА_2 з сім,єю була надана квартира АДРЕСА_1 АРК . З того часу їх сім,я відкрито вселилася і проживає у зазначеній квартирі, добросовісно сплачуючи комунальні послуги за договорами про надання комунальних послуг впродовж останніх 15 років, та ніхто розпорядження про надання житла не оспорював. Рішенням виконкому Ленінської селищної ради № 234 від 30 липня 2008 року «Про виселення» їй - позивачці ОСОБА_2 було надано в строк до 01.09.2008р. звільнити займану ними квартиру. Вважає, що оскільки в спірну квартиру вони сім,єю вселилися не самовільно то і виселення з даної квартири можливе тільки з наданням рівноцінного житла. Оскільки такого житла відповідачами не надається, просять скасувати рішення № 234 від 30 липня 2008 року виконкому Ленінської селищної ради, як незаконне та за давністю користування житлом у спірній квартирі, просять визнати за ними право користування АДРЕСА_1.
Відповідач - Ленінська селищна рада звернулась з зустрічним позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа Ленінське виробниче управління житлово-комунального господарства про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні квартирою шляхом зобов,язання звільнити квартиру та скасуванні розпорядження. Свої вимоги мотивує тим, що Ленінській селищній раді належить на праві комунальної власності АДРЕСА_1, Ленінського району АРК. Відповідачі проживають у ній незаконно, оскільки договору найму між ними і власником не укладався, вселення їх в квартиру відбулося на підставі розпорядження, яке в архівах виконкому відсутнє, ордеру відповідачам на спірну квартиру не видавалось, відповідачі на квартирному обліку не перебувають і зареєстровані АДРЕСА_2. Оскільки відповідачі , незважаючи на прийняте Ленінською селищною радою від 30.07.08 рішення № 234 «Про виселення», добровільно не бажають звільнити житло, яке є власністю Ленінської селищної ради, просить усунути перешкоди в користуванні та розпорядження квартирою шляхом зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 звільнити її та визнати незаконним та відмінити розпорядження №30 від 05.07.1995р «Про виділення АДРЕСА_1».
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 позов підтримали, просять його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просять відмовити.
Представник відповідачів -Ленінської селищної ради, виконкому Ленінської селищної ради, та третьої особи Ленінського ВУЖКГ- Усеінов А.Р. з первісним позовом не погодився, просить у його задоволенні відмовити, на зустрічному позові наполягає.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, та повно всесторонньо і об'єктивно дослідивши докази по справі , суд знаходить первісний позов обґрунтованим частково і таким, що підлягає задоволенню частково, а зустрічний позов не обґрунтованим та таким. що задоволенню не підлягає, з наступних мотивів.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу права на житло - АДРЕСА_1. Зазначена квартира була надана позивачці ОСОБА_2 на підставі розпорядження виконкому Ленінської селищного ради №30 від 05.07 1995 року. Згідно з оспорюваним розпорядженням , ОСОБА_2 надано під тимчасове житло АДРЕСА_1 на склад сім,ї чотири чоловіка. Суд приймає до уваги доводи позивачів, що в спірну квартиру вони вселилися не самовільно. Однак виходячи із змісту розпорядження , на підставі якого відбулося вселення, останні займають житло тимчасово. Тому права на постійне користування житлом , в якому вони проживають з 1995 року з підстав, передбачених ст. 60-70 ЖК України останні не набули. Отже їх вимоги про визнання права на житло у спірній квартирі , суд знаходить не обґрунтованими та такими . що задоволенню не підлягають. Крім того судом встановлено, що позивачу ОСОБА_3 надане згідно ордеру №161 від 24.02.1997року (а.с.49) житло в АДРЕСА_2, де він і ОСОБА_2 з 1997 року зареєстровані, однак не проживають (а.с.34.35,50,103-104)). А їх дочка -позивачка ОСОБА_4 (а.с.36,105) після досягнення повноліття зареєстрована в АДРЕСА_1 АРК.
Як вбачається з оспорюваного позивачами рішення виконкому Ленінської селищної ради №234 від 30 липня 2008 року «Про виселення ОСОБА_2.», позивачці вирішено в строк до 01.09.2008 року звільнити займану квартиру за адресою АДРЕСА_1. Оспорюване позивачем рішення є , на думку суду, незаконним і підлягає скасуванню, оскільки винесене відповідачем з перевищенням повноважень, так питання щодо виселення громадян з житлових приміщень можливе тільки за рішенням суду. За таких обставин в цій частині позов підлягає задоволенню. а рішення виконкому Ленінської селищної ради №234 від 30.07.2008р. «Про виселення Король Т.» скасуванню.
Зустрічні вимоги Ленінської селищної ради, якій спірна квартира належить на праві комунальної власності , згідно з свідоцтвом про право власності (а.с.42) та витягом про реєстрацію права власності (а.с.4), в межах позовних вимог задоволенню не підлягають, так як позивачем за зустрічним позовом пропущений строк позовної давності по вимогах про визнання розпорядження виконкому Ленінської селищної ради № 30 від 05.07.1995 року незаконним. Про застосування строків наполягає представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_5 Крім того вимог про поновлення строку позовної давності у позові Ленінської селищної ради немає, тому причини пропуску позовної давності у суду не було підстав досліджувати.
Щодо вимог зустрічного позову про усунення перешкод в користуванні та розпорядження квартирою шляхом зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 звільнити її, суд знаходить позов не обґрунтованим, оскільки він ґрунтується на нормах ст. 109 ЖК України, які передбачають виселення з житлового приміщення. Оскільки позовні вимоги містять тільки зобов'язання про звільнення квартири , що, на думку суду, є невірними способом захисту права власності Ленінської селищної ради, суд не вправі вийти за межі позовних вимог і виселити останніх з спірної квартири, якщо цього позивач за зустрічним позовом таких вимог не заявляє.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за звернення фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки позивачі розпорядилися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, впродовж судового розгляду позовних вимог щодо зміни підстав та предмету позову не заявили, суд не вправі вийти за межі позовних вимог .
За таких обставин первісний позов підлягає частковому задоволенню тільки в частині скасуванні рішення виконкому Ленінської селищної ради №234 від 30.07.2008 року,а в решті позову слід відмовити та у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст. 7,8,13,41,68,140,143,143 Конституції України, ст.. 5,18,58,61,-70,109,191 ЖК України, п.10 ст. 59 , ст.ст. 1,2,4,-6,10,16,24,26,29,30,38,40 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні»в ред.. від21.05.201997 року з наступними змінами і доповненнями), ст.. , ст.1-3,9,11-16,20,22,82,169,172,182,190,316-321,327,329,282,383,386,387,391,1212, 1213 ЦК України, ст.3,7,10,11, 13,14,88, 208, 212- 215,218 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Ленінської селищної ради, виконкому Ленінської селищної ради, третя особа Ленінське виробниче управління житлово-комунального господарства про скасування рішення виконкому , визнання права користування житлом задовольнити частково.
Скасувати рішення виконкому Ленінської селищної ради №234 від 30 липня 2008року «Про виселення Король Т.В.»як незаконне.
У задоволенні решти позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову заявою Ленінської селищної ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа Ленінське виробниче управління житлово-комунального господарства про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні квартирою шляхом зобов,язання звільнити квартиру,відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з моменту проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення в Апеляційний суд АРК через Ленінський райсуд.
Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2010 року.
Суддя Українець Л.І.