Справа № 2-102/2010
29 квітня 2010 року
смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК у складі:
головуючої судді Українець Л.І.
при секретарі Абільваповій Е.Н.
з участю представника позивачки ОСОБА_1,
та представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Леніне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в розпорядженні майном шляхом виселення з квартири ,
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідачки про усунення перешкод в розпорядженні майном шляхом виселення з квартири шляхом виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу від 16.05.2003 року, з квітня 2005 року з її дозволу у квартирі стала проживати відповідачка, договір найму був усним у вересні 2009року у неї-позивачки виникла необхідність скористатися своїм житлом і вона письмово попередила останню щоб ОСОБА_4 звільнила квартиру . Однак відповідачка відмовляється добровільно виселятися чим вчиняє їй перешкоди у розпорядженні майном. Тому просить усунути ці перешкоди шляхом виселення ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1
У судове засідання позивачка та відповідачка не з,явилися, направили в суд своїх представників.
Представник позивачки у судовому засіданні на позові наполягає просить його задовольнити .
Представник відповідачки у судовому засіданні з позовом погодилась, та просить врахувати думку своєї довірительки про те, що виселиться з квартири тільки після того як позивачка поверне їй суму боргу, який вона надавала їй для придбання спірної квартири.
Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позов не порушує прав , свобод і інтересів інших осіб, тому відповідно до ст.174 ЦПК України визнання позову , на думку суду є прийнятним.
Вислухавши представників позивачки, відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того згідно ст.ст. 316,317,319,321 ЦК України закріплено право власника володіти користуватися своїм майном та розпоряджатися належним йому майном по власному розумінню здійснювати у відношенні цього майна угоди згідно з законодавством та по своїй волі незалежно від волі інших осіб.
Права власника також закріплені у ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати майно для власного проживання, проживання членів сімї та розпоряджатися своїм майном по власному розумінню.
Судом встановлено, що позивачка згідно договору купівлі-продажу №378 від 16 травня 2003 року є власником квартири АДРЕСА_1. З пояснень сторін вбачається , що відповідачка вселилася зі згоди позивачки у спірну квартиру у квітні 2005 року, що підтверджується також копією довідки від 18.08.2009 року (а.с.38) КП «Ленком» про те ,що ОСОБА_4 зареєстрована з 25.07.1977 року в АДРЕСА_2 однак фактично проживає з 26 квітня 2005 року за адресою АДРЕСА_1 Тобто відповідачка забезпечена житлом. Згідно з повідомленням від 08 вересня 2009 року, власник квартири завчасно попередила відповідачку про звільнення квартири шляхом виселення. Однак як вбачається з доводів представника відповідача, добровільно відповідачка виселятися не бажає. У зв,язку з чим спір вирішується судом. Сторони не надали суду доказів, що відповідачка є членом сім,ї власника квартири, а тому її проживання у квартирі після попередження про виселення, без згоди на це власника квартири, є перешкодою для ОСОБА_5 у здійсненні права розпорядження власною квартирою. Тому, суд вважає, що вказані перешкоди слід усунути шляхом виселення ОСОБА_4.з квартири АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_2 без надання іншого приміщення.
Керуючись ст. ст.386,391 ЦК України, ст. 109,116 ЖК України, ст.3,7,10,11, 13,14,88, 174, 179, 208, 212- 215,218 ЦПК України суд , -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_3 в розпорядженні майном - квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з неї ОСОБА_4.
Виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 в квартиру АДРЕСА_2.
Витрати понесені позивачем на сплату судового збору на суму 8 грн. 50 коп. та витрати на ІТЗ на суму 30 грн. 50 коп. у зв,язку з звільненням відповідачки від їх сплати віднести в дохід держави.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ленінський райсуд при умові подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, з моменту подання заяви про апеляційне оскарження, або подачі апеляційної скарги в строк , встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення буде виготовлений 5 травня 2010 року.
Суддя Українець Л.І.