"31" травня 2010 р.Справа № 12-3/230-08-5215
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1
Відповідач: Державний професійно-технічний навчальний заклад „Кілійський професійний ліцей”
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області;
про продовження договору оренди;
та за зустрічним позовом
Позивач: Державний професійно-технічний навчальний заклад „Кілійський професійний ліцей”
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області;
про визнання договору оренди недійсним та зобов'язання вчинити певні дії;
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) : ОСОБА_2 -довіреність № 657 від 06.02.2009р.
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) :: не з'явився.
від третьої особи: не з'явився.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 19.05.2010р. по 31.05.2010р. об 12г.00хв.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, суд встановив:
10.02.2003 року між професійно-технічним училищем №12 (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” (надалі -ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”), в якій просить зобов'язати відповідача продовжити договір оренди частини гуртожитку АДРЕСА_1, загальною площею 96,2 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між відповідачем та ФОП ОСОБА_1 строком до п'яти років.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2008 р. порушено провадження у справі № 3/230-08-5215.
15.01.2009 р. ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом в порядку ст.60 Господарського процесуального кодексу України до ФОП ОСОБА_1, в якому просить суд визнати договір оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 р. № 1, укладений між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, припиненим з 01.07.2007 р., зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” витрати на оплату правових послуг приватного юриста в розмірі 1350 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2009 р., зустрічний позов ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” прийнято для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 3/230-08-5215.
Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Одеської області від 09.02.2009р. термін розгляду справи продовжено на один місяць, а саме до 10.03.2009р.
02.09.2009р. ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” надав суду зміни до зустрічного позову (вх. № 2988) відповідно до яких просить суд визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 р. № 1, укладений між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1та стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” витрати на оплату правових послуг приватного юриста в розмірі 2150 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. по справі № 3/230-08-5215 у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” задоволено, визнано недійсним та припинено на майбутнє договір оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 р. № 1, укладений між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, зобов'язано ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подала до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. рішення господарського суду Одеської області по справі № 3/230-08-5215 залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ФОП ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.
04.11.2009р. постановою Вищого господарського суду України касаційна скарга ФОП ОСОБА_1 була задоволена частково, рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2009р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. по справі № 3/230-08-5215 скасовані, а справа № 3/230-08-5215 направлена на новий розгляд до господарського суду Одеської області у новому складі суду.
ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” не погодившись із постановою Вищого господарського суду України звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України. Постановою від 25.02.2010р. Верховний Суд України відмовив в порушені провадження у касаційному порядку постанови ВГСУ від 04.11.2009р. по справі № 3/230-08-5215.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2010 р. справа № 3/230-08-5215 прийнята до провадження у новому складі суду, справі присвоєно № 12-3/230-08-5215 та її призначено до розгляду.
Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кілійський професійний ліцей", проти первісних позовних вимог заперечує, підтримує заявлені зустрічні позовні вимоги, та просить суд визнати угоду про оренду приміщення від 12.02.2004 р. № 4, укладену між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_3, припиненою 01.07.2007 р.
Представник ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі проти зустрічного позову заперечує.
Представник ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” проти позовних вимог ФОП ОСОБА_1 заперечує в повному обсязі, свої уточнені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області, проти позовних вимог ФОП ОСОБА_1 заперечує з підстав викладених у наданих суду поясненнях, зустрічні позовні вимоги підтримує.
Проте, враховуючи те, що звертаючись з зустрічними позовними вимогами ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” просив суд визнати договір оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 № 1, укладений між ПТУ № 12 та ФОП ОСОБА_1, припиненим з 01.07.2007 (предмет позову) та зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити орендоване нею приміщення на підставі ч. 2 ст. 291 ГК України, ст. ст. 387, 785 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у зв'язку з припиненням дії договору та обов'язком орендаря повернути орендодавцю об'єкт оренди (підстави позову), а згідно з заявою ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” про зміну зустрічних позовних вимог останній просить суд визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 р. № 1, укладений між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1 (предмет позову), зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (підстави позову) та стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” витрати на оплату правових послуг приватного юриста в розмірі 2150 грн. суд з урахуванням того, що :
Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Предмет та підстава позову -це його складові, які визначають зміст позову.
Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Підстави позову -це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення. Тобто, підставою позову є фактичні обставини, що підтверджують правомірність заявлених позовних вимог.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Суд проаналізувавши заяву ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” про зміну зустрічного позову дійшов висновку, що в даному випадку ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” допустив одночасну зміну як предмета, так і підстав позову, оскільки просив суд визнати спірний договір оренди недійсним та зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення (предмет позову) з підстав невідповідності спірного договору вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (підстави позову) прийшов до висновку про часткову відмову в прийнятті заяви ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” про зміну зустрічного позову, в частині визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 р. № 1, укладений між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1 та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому розглядає позовні вимоги ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” заявлені у зустрічному позові, з урахуванням позовної вимоги про збільшення суми стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” витрат на оплату правових послуг приватного юриста в розмірі 2150 грн. визначеної у заяві про зміну зустрічного позову.
В судове засідання, що відбулося 31.05.2010р. представники ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” та Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно, про що свідчать підписи зазначених представників на останньому аркуші справи.
Судом розглянуте клопотання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” (вх.12834) в якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом -Міністерство освіти та науки України, оскільки саме цій орган, на його думку, здійснює оперативне управління державним майном.
У задоволені клопотання судом було відмовлено з підстав того, що у справі вже приймає участь Регіональне відділення фонду державного майна України по Одеській області, а відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди державного майна здійснюють Кабінет міністрів України та Фонд державного майна України, його структурні відділення.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
У відповідності до ст.85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, суд встановив:
10.02.2003р. між ПТУ № 12 (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір №1 оренди гуртожитку АДРЕСА_1, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально-визначене майно, приміщення -частину гуртожитку по вул. Леніна №27 площею 96,2 м2, розташоване за адресою: вул. Леніна, 27, на 1 поверсі будівлі гуртожитку, що перебуває на балансі ПТУ №12.
Пунктом 2.2 договору визначено, що власником майна залишається держава.
Відповідно до п. 3.1 договору Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і складає з ПДВ за перший місяць оренди (лютий 2003р.) 140,89грн. Орендна плата за кожний наступний місяць (п. 3.2 договору) визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно п. 10.1 договору, його укладено строком на 5 років, тобто з 10.02.03р. по 10.02.08р. включно.
Пунктом 10.6 договору сторони передбачили, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну даного договору по закінченню строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були визначені цим договором.
На підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 27.08.2004р. №675 професійно-технічне училище №12 перейменовано у Державний професійно-технічний навчальний заклад „Кілійський професійний ліцей”.
10.11.2005 р. затверджено статут Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей”.
Відповідно п.1.4. Статуту ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” створено згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 01.09.2004 р. № 675 шляхом реорганізації професійно-технічного училища № 12 м. Кілія.
ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” є правонаступником ПТУ № 12.
Державний професійно-технічний навчальний заклад „Кілійський професійний ліцей” листом від 26.06.2007 р. за № 353 повідомив ФОП ОСОБА_1 що відповідно до листа Міністерства освіти і науки України 13.03.2007 р. за № 1/11-1028 договір оренди припиняється з 1.07.2007 р.
Зазначений лист ФОП ОСОБА_1 отримала, але на лист не відповіла, орендоване приміщення не звільнила.
Листом від 13.03.2007р. за № 1/11-1028 та листами від 30.11.2007 р. за № 1/11-8619 та за № 1/11-8622 в адресу Управління освіти і наукової діяльності Одеської облдержадміністрації Міністерство освіти і науки України не надало згоди на продовження договорів оренди приміщень, що знаходяться на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” та звернуло увагу керівництва навчального закладу на необхідність забезпечення цільового використання державного майна.
20.10.2008 р. ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” надіслав ФОП ОСОБА_1 повідомлення за № 778 у якому з посиланням на наказ Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної держадміністрації запропонував з'явитись до адміністрації ліцею для розірвання орендних відносин. ФОП ОСОБА_1 для розірвання орендних відносин до адміністрації ліцею також не з'явилась, приміщення не звільнила.
Як вбачається із акту від 13.02.2008р. (т.с.1, а.с.35) станом на 13.02.208р. ФОП ОСОБА_1 орендоване приміщення не звільнила, а продовжувала користуватися ним.
27.10.2008 за вих. № 01-04/1899 Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації зобов'язало директорів навчальних закладів вжити відповідних заходів щодо припинення дії договорів оренди на використання будівель гуртожитків, а також незаконного проживання в гуртожитках осіб, які не є учнями закладу професійно-технічної освіти.
З метою приведення орендних відносин до вимог чинного законодавства ФОП ОСОБА_1 24.02.2009 р. листом за вх. № 30/01238 (т.с.1, а.с.145) звернулась до Регіонального відділення Фонду держмайна України по Одеській області щодо укладання договору оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей”, а саме нежитлового приміщення загальною площею 32,2 м2 розташованого за адресою: м. Кілія, вул. Леніна, 27 строком на три роки для здійснення роздрібної торгівлі.
Листом за № 18-10-01452 Регіональне відділення Фонду держмайна України по Одеській області повернуло ФОП ОСОБА_1 надані раніше документи з підстав того, що наданий пакет документів не відповідає вимогам переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності та запропонувало доопрацювати надавані документи.
Посилаючись на неотримання орендодавцем положень ч.1 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, якими передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, а також приписів ст.29 зазначеного закону відповідно до яких за невиконання своїх обов'язків по договору оренди у тому ж числі зміна або розторгнення його в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків:
Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приймаючи до уваги, що нежитлове приміщення загальною площею 96,2 м2, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, є об'єктом державної власності що знаходиться на балансі ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, який є державною установою, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”
Згідно п.12 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 25.05.2000р. N02-5/23 “Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною другою статті 17 Закону „Про оренду державного та комунального майна” встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди. За усіх умов після закінчення терміну дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право продовження договору оренди на новий термін.
Згідно п.10.1 договору оренди № 1 частини гуртожитку АДРЕСА_1 від 12.02.2003 р. термін дії договору встановлено на п'ять років, тобто до 10.02.2008р.
Частиною 2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” п. 10.6 договору оренди №1 від 10.02.03р. встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може надати і до закінчення строку дії договору.
Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того що, а ні до закінчення строку дії договору №1, а ні в місячний термін після закінчення його строку - до 10.03.08р., орендодавець направляв орендарю заяву про відмову від продовження дії договору, про припинення договірних орендних стосунків з 10.02.08р.
Посилання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” на лист №353 від 26.06.07р. до уваги судом не приймається, оскільки він свідчить про односторонню відмову орендодавця від договору оренди №1 від 10.02.03р. з 01.07.07р., дія якого чинна - до 10.02.08р.
Доказів погодження сторонами дострокового розірвання договору оренди №1 від 10.02.03р., або наявності рішення суду про дострокове розірвання цього договору представником ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” суду не надано.
Пунктом 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.291 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що договір оренди №1 частини гуртожитку по вул. Леніна, 27 від 10.02.03р., укладений між ПТУ №12 та ФОП ОСОБА_1 є продовженим на тих же самих умовах і на той же самий строк, а саме до 10.02.13р.
З урахуванням зазначеного у позовних вимогах ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, викладених у зустрічній позовній заяві в частині визнання договору оренди № 1частини гуртожитку від 10.02.2003 р., укладеного між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, припиненим з 01.07.2007 р. та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - слід відмовити.
В свою, чергу згідно з ч.2 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” державну політику у сфері оренди державного майна здійснюють Кабінет міністрів України та Фонд державного майна України, його структурні відділення.
Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України, п.2. ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” єдиним орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю є Фонд державного майна України, його структурні відділення.
З моменту внесення змін до ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 29.06.2004 р. п.4. ст. 5 зазначеного Закону встановлено виняток з положень ст. 287 Господарського кодексу України, відповідно до якого державні підприємства отримали право самостійно укладати договори оренди окремо індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 м2.
Як встановлено судом, власником орендованого приміщення є Держава, що підтверджується довідкою №50 (т.с.1, а.с.29) з ЄДРПОУ. Виданою Головним управлінням статистики в Одеській області у Кілійському районі про включення Державного професійно-технічного навчального закладу "Кілійський професійний ліцей" до державного реєстру підприємств України.
Згідно ч.2.п.2. Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 ( з подальшими змінами) у разі, коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, тобто в даному випадку з Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області.
При укладанні спірного договору № 1 оренди гуртожитку АДРЕСА_1 від 10.02.2003 року розмір орендної плати в порушення вимог п.2 названої Методики, згідно інформації наданої Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області (у своїх поясненнях за № 10-11-00681 від 02.02.2009 р. по справі) -яке є 3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом)) не був погоджений з Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області, що є підставою для визнання договору недійсною, як такою що не відповідає зазначеному нормативно-правовому акту.
Отже, суд приходить до висновку, що спірний договір оренди №1 частини гуртожитку по вул. Леніна, 27 від 10.02.2003р., укладений між ПТУ №12 та ФОП ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства на момент її укладення.
Оскільки спірний договір був укладений між сторонами (позивачем і відповідачем) у лютому 2003 р., то до нього застосовується положення Цивільного кодексу УРСР в редакції від 18.07.1963 р. в частині визнання її недійсною по ст. 48 названого Кодексу.
Згідно вимог ст. 48 Цивільного кодексу УРСР (1963р.), чинного на момент укладення оспорюваного договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемляє особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” з подальшими змінами від 25.12.1992 р. і 25.05.1998 р. за правилами ст. 48 ЦК УРСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки закону, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах їх компетенції.
Проаналізувавши умови оспорюваного договору №1 оренди гуртожитку АДРЕСА_1 від 10.02.2003 року, суд вважає його таким, що був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому є недійсним у розумінні положень ст. 48 ЦК УРСР (в редакції 1963р.).
Відповідно до положень п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно ч. 1 п. 3 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 12.03.99 р. № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними, необхідно враховувати, зокрема, таке. Угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.
В положеннях п. 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” зазначено, що за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Це стосується і згаданих раніше угод, визнаних недійсними у судовому порядку. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє.
Згідно вимог ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Аналогічні положення містить ст. 59 ЦК УРСР (в редакції 1963р.) згідно якої угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.
Відповідно до п.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що спірний договір оренди №1 частини гуртожитку по вул. Леніна, 27 від 10.02.03р., укладений між ПТУ №12 та ФОП ОСОБА_1 слід визнати недійсною на майбутнє.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 у даній справі про зобов'язання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” продовжити договір оренди частини гуртожитку АДРЕСА_1, загальною площею 96,2 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” та ФОП ОСОБА_1 строком до п'яти років задоволенню не підлягають.
Щодо вимог Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” про стягнення з ФОП ОСОБА_1 витрат на оплату правових послуг приватного юриста у розмірі 2150 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про адвокатуру” адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів, яки б підтверджували право ОСОБА_4 на зайняття адвокатською діяльністю, суд прийшов до висновку про відмову ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” у стягненні з ФОП ОСОБА_1 витрат на оплату правових послуг приватного юриста у розмірі 2150 грн.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Пункт 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (із змінами та доповненнями) із заяв що подаються до господарських судів держмито сплачується у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру та із заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У зустрічному позові ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” заявлено дві позовні вимоги: одна немайнового характеру - визнати договір оренди частини гуртожитку від 10.02.2003 р. № 1, укладений між професійно-технічним училищем № 12 та ФОП ОСОБА_1, припиненим з 01.07.2007 р. та пов'язана з нею вимога щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити помешкання ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та друга -майнового характеру - стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” витрати на оплату правових послуг приватного юриста в розмірі 2150 грн.
Відповідно до квитанції № 663.25.5 (т.с.1, а.с.26) при подачі зустрічного позову ДПТНЗ „Кілійський професійний ліцей” було сплачено державне мито в розмірі 85 грн.
З урахуванням зазначеного та згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі - 102 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Визнати недійсним на майбутнє договір оренди №1 частини гуртожитку по вул. Леніна, 27 від 10.02.2003р., укладений між ПТУ №12 та ФОП ОСОБА_1.
2. У позові фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 -відмовити.
3. В зустрічному позові Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” -відмовити
4. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу „Кілійський професійний ліцей” (68300, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул. Леніна, 6, код ЄДРПОУ 02546335) на користь Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, р/р 31114095700008, банк одержувача -ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460) витрати на сплату держмита в сумі 102 (сто дві) грн.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 02.06.2010р.
Суддя