"31" травня 2010 р.Справа № 16/64-10-1561
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Курбановій А.Р.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідачів:
- державного підприємства „Одеська залізниця”: Ксьондз А.В. за довіреністю від 11.01.2010р.
- закритого акціонерного товариства горно-збагачувальної фабрики „Краснолуцька”: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” до державного підприємства „Одеська залізниця”, закритого акціонерного товариства горно-збагачувальної фабрики „Краснолуцька” про стягнення 2465,60 грн., -
Відкрите акціонерне товариство „Вінницяоблпаливо” ( далі по тексту -ВАТ “Вінницяоблпаливо”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської залізниці, закритого акціонерного товариства горно-збагачувальної фабрики „Краснолуцька” (далі по тексту - ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька”) про стягнення з відповідачів вартості недопоставленого згідно з накладною № 51967734 від 18.10.2009р. вантажу на суму в розмірі 2465,60 грн. При цьому, 17.05.2010р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання ВАТ “Вінницяоблпаливо” про розгляд справи за відсутністю представника позивача.
Згідно з усними поясненнями представника Одеської залізниці, наданими у судових засіданнях по даній справі, остання проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність її вини у виникненні нестачі вугілля при перевезенні вантажу з огляду на ті обставини, що вантаж було завантажено у вагон засобами та силами відправника, без участі представника залізниці.
Згідно з відзивом на позов, який надійшов до господарського суду Одеської області 29.04.2010р., ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька” позовні вимоги також не визнаються. При цьому, в обґрунтування своєї позиції даний відповідач посилається, передусім, на те, що вугілля було завантажено ним у технічно та комерційно справний вагон, вантаж було розміщено та закріплено відповідно до технічних умов, а вказаний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, а відтак нестача вантажу виникла під час його перевезення, що звільняє відправника від відповідальності за нестачу даного вантажу.
Крім того, під час розгляду даної справи до суду надійшло клопотання ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька” про витребування у станції Красний Луч Донецької залізниці книги чи журналу переважування на вагонних вагах вагону № 66463845 за жовтень 2009р. для огляду у судовому засіданні. При цьому, вказане клопотання фактично було обґрунтоване доводами про необхідність підтвердження вказаними документами достовірних відомостей про вагу вантажу, внесених ним до накладної № 51967734 від 18.10.2009р.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне. При прийнятті вантажу до перевезення представником залізниці було перевірено правильність відомостей, зазначених відправником у накладній № 51967734 від 18.10.2009р., у тому числі і вагу вантажу, про що свідчить відповідна відмітка у вказаному документі. З огляду на викладене, судом вказане клопотання було відхилено з підстав недоцільності витребування вказаних у клопотанні документів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Одеської залізниці, суд встановив наступне.
ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька” 18.10.2009р. згідно з накладною №51967734 відправило зі станції Красний Луч на станцію Тростянець-Подольський (Одеська залізниця) ВАТ “Вінницяоблпаливо” напіввагон №66463845 з антрацитом АМ загальною вагою нетто 66 тон.
Відповідно до комерційного акту серії АА № 053960/1065 від 21.10.2009р., складеного за підписами повноважних осіб, на станції Знам'янка при перевірці вантажу була виявлена нестача вугілля загальною вагою 5 т.
Приймаючи до уваги викладене, ВАТ “Вінницяоблпаливо” 29.03.2010р. звернулось до Одеської залізниці, ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька” з позовними вимогами про стягнення з відповідачів 2465,60 грн. збитків, завданих вантажоодержувачу внаслідок нестачі 5 тон вантажу, одержаного ним по накладній №51967734 від 18.10.2009р.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. При цьому, придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Так, згідно п.п. 5, 6 Правил перевезення у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 10.09.2001р. за №796/5987 перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Вантаж був завантажений у вагон відкритого рухомого складу технічно справний навалом нижче бортів засобами вантажовідправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено підписом представника, без участі залізниці.
Станція Красний Луч 18.10.2009р. прийняла вантаж до перевезення без зауважень, оскільки завантаження було здійснено у відповідності з п. 3,4,7,8 глави 1 “Правил розміщення та кріплення вантажів у вагонах та контейнерах. Додаток 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення”, розділу 2 параграфів 3-5 Технічних умов з відміткою про це у гр. 1. залізничної накладної.
На станції Знам'янка Одеської залізниці виявлено нестачу вантажу.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
З комерційного акту серії АА № 053960/1065 від 21.10.2009р., акту загальної форми №24659 від 20.10.09р. вбачається, що при перевірці виявилось завантаження навалом рівномірне на рівні бортів, на поверхні вантажу наявні поглиблення: ліворуч за рухом потяга над 1, 2, 3, 4 люками довжиною 6000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 400 мм, над 6-7 люками довжиною 3000 мм, шириною 1000 мм, глибиною 400 мм; праворуч над 1-2-3-4-5 люками довжиною 800 мм, шириною 1100 мм, глибиною 400 мм, над 7 люком довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм. Крім того, встановлено відсутність просипання вантажу. В вагоні глухі торцеві стінки, люки щільно закриті. Фактично вантаж прибув в технічно та комерційно справному вагоні. Маркування вантажу було проведено вапном, при цьому в місцях заглиблень доступ до вантажу був усунений шляхом нанесення маркування вапном. При переважуванні виявилось: вага брутто 83500 кг, тара з бруса 22500 кг, нетто 61000 кг, що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 5000 кг. Недостаючий вантаж у вагоні міститися міг. При цьому, у комерційному акті серії АА № 053960/1065 від 21.10.2009р не вказано про причину утворення даного поглиблення.
Таким чином, як вбачається з вказаних документів, вантажовідправником антрацит був завантажений у справний у технічному та комерційному відношенні вагон відкритого типу, вантаж було прийнято залізницею до перевезення без зауважень. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що втрата вантажу сталася внаслідок вилучення вантажу з вагону сторонніми особами, про що свідчить наявність заглиблень на поверхні вантажу.
За змістом ч. 2 ст. 308, ч.3 ст. 310 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Згідно ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Аналогічні приписи містить і стаття 924 Цивільного кодексу України, згідно з якою перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ч.1 ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. У відповідності до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Положеннями ст. 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Згідно зі статтею 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Згідно з п/п “а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
При цьому, відповідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Проте, під час розгляду даної справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні.
Згідно з усними поясненнями представника Одеської залізниці, наданими у судових засіданнях по даній справі, остання проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність її вини у виникненні нестачі вугілля при перевезенні вантажу з огляду на ті обставини, що вантаж було завантажено у вагон засобами та силами відправника, без участі представника залізниці.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на станцію призначення вантаж прибув із ознаками втрати у дорозі через доступ до вантажу сторонніх осіб. Наведене, в силу приписів ст. 314 ГК України, ст.ст. 110 - 114 Статуту залізниць України виключає можливість звільнення Одеської залізниці, як перевізника, від відповідальності за нестачу даного вантажу.
З огляду на викладене, на думку суду, відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу повинна покладатися на залізницю.
Водночас, аналіз матеріалів справи дозволяє суду дійти висновку про виконання ЗАТ ЗГФ „Краснолуцька” - відправником вантажу вимог ст.ст. 27, 32 Статуту залізниць України щодо вжиття профілактичних заходів направлених на запобігання випадків втрати вантажу під час перевезення та відсутності вини відправника у нестачі отриманого ВАТ “Вінницяоблпаливо” вантажу, оскільки при прийнятті вантажу до перевезення представником залізниці було перевірено правильність відомостей, зазначених відправником у накладній № 51967734 від 18.10.2009р., у тому числі і вагу вантажу, про що свідчить відповідна відмітка у вказаному документі. Оцінюючи наведене у сукупності, у суду відсутні правові підстави для покладення на ЗГФ „Краснолуцька” відповідальності перед позивачем за нестачу вантажу під час його перевезення.
Також слід зазначити наступне. Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Таким чином, із змісту п. 27 Правил видачі вантажів випливає, що норма недостач, які вказані у відсотках від маси вантажу, складається із суми двох показників: 1) норми природної втрати, 2) граничного розходження визначення маси нетто, сума яких для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (в даному випадку вугілля перевозилося у вологому стані) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та правомірність з огляду на наступне. Згідно з рахунком-фактурою № СФ- 0000806 від 18.10.2009р., виставленим відправником ЗГФ „Краснолуцька”, ціна відвантаженого позивачу тони вугілля становить 558,33 грн. без урахування ПДВ або 670 грн. з ПДВ. Маса понаднормової нестачі вантажу, з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто, яка в даному випадку складає 1320 кг, становить 3,680т (5000 кг -1320 кг). Таким чином, розмір завданих збитків у зв'язку з нестачею вугілля поверх норм природної втрати і граничного розходження становить 2465,60 грн. /3,680т х 670 грн./.
Враховуючи викладене, на користь ВАТ “Вінницяоблпаливо” з Одеської залізниці слід стягнути 2465,60 грн. завданих нестачею вантажу збитків.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на Одеську залізницю згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 314 ГК України, ст.ст. 110 - 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” до державного підприємства „Одеська залізниця” задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” / 65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в АБ “Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315/ на користь відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”/ 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670/ 2465 грн. 60 коп. / дві тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 60 коп./ - збитків; 102 грн. / сто дві грн. 00 коп./ - витрати на оплату держмита; 236 грн. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати.
3. У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” до закритого акціонерного товариства горно - збагачувальної фабрики „Краснолуцька” - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення підписане 04.06.2010р.
Суддя Желєзна С.П.