"25" травня 2010 р.Справа № 30/66-10-1617
За позовом: Державне підприємство “ІНВЕСТЖИТЛО”
До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕМ”
Про визнання права власності та усунення перешкод
Суддя РОГА Н.В.
Представники:
Від позивача: Пашнєва Ю.В. -довіреність № 01-32/03 від 08.02.2010 р.; Савченко У.М., довіреність № 01-32/03/1 від 08.02.2010 р.
Від відповідача: Шевченко Т.А. -довіреність № 3 від 18.01.2010 р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство (далі - ДП) “ІНВЕСТЖИТЛО”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “ЗЕМ” про визнання за державою в особі ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»права власності на споруду трансформаторної підстанції 1529 та про усунення перешкод у здійсненні права щодо користування та розпорядження спорудою трансформаторної підстанції 1529.
Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на її задоволенні.
Відповідач проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно Статуту ДП „ІНВЕСТЖИТЛО” ДП є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності, належить до сфери управління, утворене за рішенням Органу управління майном -Міністерства оборони України та входить до сфери управління Міністерства оборони України. Відповідно до розділу 5 Статуту майно Підприємства становлять основні фонди, обігові кошти та інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно Підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь -які дії, що не суперечить чинному законодавству України та Статуту Підприємства з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Органу управління майном.
Відповідно до наказу начальника Центрального управління будівельної промисловості та матеріально-технічного забезпечення Міністерства оборони України від 28.10.1997 р. № 156 «Про передачу бази відпочинку «Анжела»на баланс Одеського металообробного заводу»базу відпочинку «Анжела»знято з балансу Центрального управління будівельної промисловості та матеріально-технічного забезпечення Міністерства оборони України і передано на баланс Одеського металообробного заводу. Передачу та прийом здійснено згідно з актом у повному складі засобів по їх вартості, в тому числі: база відпочинку (інв..номер 10096-10097), вагон-будинки (інв.. номер 10105), холодильники (інв.. номер 80146-80155), ТП (інв.. номер 10048), РУ № 1561 (інв.. номер 40015), РУ № 1562 (інв.. номер 40016), сил. трансф. ТМ-1 400/10 № 1633 (інв.. номер 40025), електрообігр. № 166 (інв.. номер 41570), резервуари В 20 № 165 (інв.. номер 30036).
Згідно наказу Міністра оборони України № 484 від 6.10.2008 р. «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський металообробний завод», органом управління майном - Міністерство оборони України припинено юридичну особу -державне підприємство Міністерства оборони України «Одеський металообробний завод», реорганізувавши її шляхом приєднання до державного підприємства "ІНВЕСТЖИТЛО" та визначено ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський металообробний завод». П. 3 зазначеного наказу визначено закріпити основні фонди та оборотні кошти, інші матеріали та не матеріалі цінності ДП Міністерства оборони України «Одеській металообробний завод»за ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»на праві господарського відання.
Передавальним актом ДП «Одеський металообробний завод»станом на 22.12.2008 р., затвердженим 24.12.2008 р. заступником Міністра оборони України, на баланс передано ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»державне майно, майнові права та обов'язки, закріплені за ДП Міністерства оборони України «Одеський металообробний завод»на праві господарського відання.
Позивач зазначив, що об'єкт основних засобів у складі споруди трансформаторної підстанції 1529 з ячейками КСО 366 КРУ-10 (1988 р., 11 шт. інв. №№ IVа 1613-1625), трансформатора силового ТМ-250 (10104 інв. № 1626, трансформатора IVа 1552) переданий за зазначеним передавальним актом на баланс ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»на даний час враховується на його балансі у якості одного об'єкту основних засобів у повному складі за інв. № 10300043.
Позивач вважає, що у даний час, споруда трансформаторної підстанції використовується відповідачем за призначенням.
13.03.2009 р. позивач направив на адресу Затоківських електромереж лист № 01-08/24 про надання інформації щодо підстав використання майна - трансформаторної підстанції 1529 з ячейками КСО 366 КРУ 10 у кількості 11 шт., силовий трансформатор ТМ -250 та кабельні мережі (1км.).
Листом № 23 від 07.04.2009 р. ТОВ «ЗЕМ»повідомило ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»що, майно - трансформаторна підстанція 1529, ТОВ «ЗЕМ»не використовується, у зв'язку з чим відмовлено в наданні копій документів на обладнання відповідача.
Позивач також зазначив, що спірне майно є державною власністю, враховується на балансі ДП „ІНВЕСТЖИТЛО», але право власності на споруду трансформаторної підстанції за ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»відповідач не визнає.
З таких обставин, на підставі ст.392 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду з позовом про визнання за державою в особі ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»права власності на споруду трансформаторної підстанції 1529.
Крім того, позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»права щодо користування та розпорядження спорудою трансформаторної підстанції 1529 з посиланням на ст.. 391 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідач не здійснює перешкоди в користуванні та розпорядженні спірним майном, оскільки трансформаторна підстанція з диспетчерським номером 1529 не є власністю позивача.
Крім того, відповідач зазначає, що йому не зрозуміло на який саме об'єкт позивач просить суд визнати право власності, адже із змісту позовної заяви не вбачається місцезнаходження трансформаторної підстанції, а лише зазначено місце розташування бази відпочинку «Анжела», що є основним об'єктом передачі майна.
Відповідач також зазначає, що на баланс Державного підприємства «Одеський металообробний завод»не передавалась трансформаторна підстанція 10/0, 4 кВ з диспетчерським номером 1529. Такі дані також не містить наказ начальника Центрального управління будівельної промисловості та матеріально -технічного забезпечення Міністерства оборони України № 156 від 28.10.1997 р. та передавальний акт, затверджений Заступником Міністра оборони України від 24.12.2008 р.
Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку :
Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Декрет Кабінету міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” покладає управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.
Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності, утворене за рішенням Органу управління майном -Міністерства оборони України та входить до сфери управління Міністерства оборони України. Відповідно до розділу 5 Статуту майно Підприємства становлять основні фонди, обігові кошти та інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно Підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь -які дії, що не суперечить чинному законодавству України та Статуту Підприємства з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Органу управління майном.
Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство оборони України, яке має бути позивачем у справах щодо визнання за Державою в особі Міністерства оборони України права державної власності на споруду трансформаторної підстанції 1529, що знаходиться у господарському віданні державного підприємства, що входить до сфери управління цього Міністерства.
За таких обставин вимога позивача щодо визнання права власності за Державою в особі ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»права власності на споруду трансформаторної підстанції 1529 не підлягає задоволенню.
Вимога позивача про усунення перешкод у здійсненні ДП «ІНВЕСТЖИТЛО»права щодо користування та розпорядження спорудою трансформаторної підстанції 1529 також не підлягає задоволенню, адже вона, по - перше, є похідною від вимоги позивача щодо визнання права державної власності, а по-друге, позивачем не надано доказів, що саме трансформаторна підстанція 1529 належить йому на праві господарського відання та використовуються відповідачем за призначенням.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову Державного підприємства “ІНВЕСТЖИТЛО”- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 31 травня 2010р.
Суддя