"28" травня 2010 р.Справа № 12/61-10-2162
Позивач: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1
Відповідач: Хлібодарська селищна рада Біляївського району Одеської області
про визнання права власності
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -підприємець
від відповідача: Барановський В.Б. - довіреність від 28.05.2010р.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області (надалі -Хлібодарська сільрада), в якій просить визнати за ФОП ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю, літ.А, загальною площею 323,40м2; на нежитлову будівлю, літ.Б, загальною площею 89,90м2; на нежитлову будівлю, літ.В, загальною площею 12,40м2; на нежитлову будівлю, літ.Г, загальною площею 8,10м2; на нежитлову будівлю, літ.Д, загальною площею 91,70 м2; навіс, літ.Е, загальною площею 15,20м2; навіс, літ.Є, загальною площею 158,80м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ним для здійснення своєї підприємницької діяльності, на земельній ділянці площею 0,1545 га за адресою АДРЕСА_2, яка знаходиться в користуванні ФОП ОСОБА_1 на підставі договору суборенди землі від 10.02.2010р., що укладений на підставі Рішення Хлібодарської сільради від 09.10.2009р. № 736-V для розміщення складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів, були побудована нежитлові складські будівлі.
Позивачем нежитлові складські будівлі були побудовані без отримання дозвільних документів, за власні кошти частково господарським способом, частково з залученням підрядних організацій з урахуванням всіх вимог до будівництва.
Враховуючи, що будівництво будівель складських приміщень проводилося у відповідності із будівельними нормами та правилами, без порушення прав та законних інтересів третіх осіб, на земельній ділянці, право користування якою належить позивачу на підставі відповідного договору суборенди, позивач вважає, що за таких обставин право власності на побудовані нежитлові складські приміщення може бути визнано за ним рішенням суду, що й зумовило його звернення з відповідним позовом.
У судовому засіданні 28.05.2010 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача -Хлібодарської сільради, посилаючись на те, що у позивача належним чином оформлене землекористування, будівництво складських приміщень не чинить перешкод Хлібодарській сільраді, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальністю „Черномор'є плюс” на підставі договору оренди від 16.11.2007 року, укладеного з Хлібодарською сільрадою на підставі рішення Хлібодарської сільради від 16.11.2007 року, було передано у строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку, загальною площею 0,1545 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів.
На підставі Рішення Хлібодарської сільради від 09.10.2009р. № 736-V „Про погодження передачі земельної ділянки в суборенду” між позивачем та ТОВ „Черномор'є плюс” укладено договір суборенди землі від 10.02.2010р. згідно до якого позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1545 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2, для розміщення складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів терміном дії до 16.11.2012р.
У процесі здійснення своєї підприємницької діяльності, як зазначає позивач, на зазначеній земельній ділянці без отримання дозвільних документів, ним було збудовано нежитлові складські будівлі, які побудовані позивачем за власні кошти частково господарським способом, частково з залученням підрядних організацій з урахуванням всіх вимог чинного законодавства до будівництва.
18.03.2010 року, внаслідок проведення технічної інвентаризації, Комунальним підприємством „ОМБТІ та РОН” був виготовлений технічний паспорт на спірні об'єкти. Згідно із зазначеним технічним паспортом площа побудованих нежитлових складських будівель складає: нежитлова будівля, літ.А, загальною площею 323,40м2; нежитлова будівля, літ.Б, загальною площею 89,90м2; нежитлова будівля, літ.В, загальною площею 12,40м2; нежитлова будівля, літ.Г, загальною площею 8,10м2; нежитлова будівля, літ.Д, загальною площею 91,70 м2; навіс, літ.Е, загальною площею 15,20м2; навіс, літ.Є, загальною площею 158,80м2,. Приміщення повністю відповідають вимогам щодо їх використання за цільовим призначенням.
Крім того, 05.02.2010 року на замовлення ФОП ОСОБА_1 ПП „Картас-Буд” (держ. ліцензія АВ № 305993), був виготовлений Технічний висновок на розміщення складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів, розташованих за адресою: вул. Одеська, 3, смт Хлібодарське, Біляївський район, Одеська обл. відповідно до якого: складський комплекс збудований з дотриманням правил будівництва у відповідності з вимогами ДБН 360-92**, з урахуванням того, що технічний стан основних будівельних конструкцій задовільний; матеріали, використані при будівництві дослідженого об'єкту, відповідають СНиП 2.01.02-85 має задовільний стан та може бути використаний для подальшої експлуатації за призначенням..
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
У відповідності до ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Таким чином, жилі та нежилі приміщення відносяться до нерухомих речей.
Згідно зі ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм та правил.
Згідно із ч. 3 ст. 375 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 375 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи, що згідно Рішення Хлібодарської сільради від 09.10.2009р. № 736-V „Про погодження передачі земельної ділянки в суборенду” позивачем отримано в користування земельну ділянку площею 0,1545 га, що розташована за адресою АДРЕСА_2, для розміщення складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів, тобто земельна ділянка у встановленому законом порядку була передана ФОП ОСОБА_1 для використання її в процесі здійснення своєї господарської діяльності, а також те, що представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі, це, на думку суду, з огляду на приписи ч. 3, 5 ст. 375 ЦК України, є достатньою правовою підставою для визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на спірне майно.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що стан та придатність спірних об'єктів відповідає їх цільовому призначенню і не суперечить пожежним та санітарним нормам України, що підтверджується наявним у матеріалах справи технічним висновком, а в результаті виконаного будівництва не порушені права суміжних землекористувачів, крім того будівництво спірних нежитлових будівель відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та здійснювалася особою, яка на відповідній правовій підставі отримала у користування зазначену земельну ділянку, то, за таких обставин, суд, з урахуванням вищезазначеного, вважає позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю, літ.А, загальною площею 323,40м2; на нежитлову будівлю, літ.Б, загальною площею 89,90м2; на нежитлову будівлю, літ.В, загальною площею 12,40м2; на нежитлову будівлю, літ.Г, загальною площею 8,10м2; на нежитлову будівлю, літ.Д, загальною площею 91,70 м2; навіс, літ.Е, загальною площею 15,20м2; навіс, літ.Є, загальною площею 158,80м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування державного мита та ІТЗ судового процесу, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
2. Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю, літ.А, загальною площею 323,40м2; на нежитлову будівлю, літ.Б, загальною площею 89,90м2; на нежитлову будівлю, літ.В, загальною площею 12,40м2; на нежитлову будівлю, літ.Г, загальною площею 8,10м2; на нежитлову будівлю, літ.Д, загальною площею 91,70 м2; навіс, літ.Е, загальною площею 15,20м2; навіс, літ.Є, загальною площею 158,80м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Рішення підписане 31.05.2010 р.
Суддя