"02" червня 2010 р.Справа № 9/100-10-2080
За позовом: Спільного українсько-німецького підприємства „МАРКОМ” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОРЯЦ-Т”;
про стягнення 3293,56 грн.;
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Бушкіна Ю.В. (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 07.05.2010 р. за вх. №3678 Спільне українсько-німецьке підприємство „МАРКОМ” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОРЯЦ-Т” (далі -Відповідач) 3293,56 грн.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення відділення зв'язку про вручення поштового відправлення №674110 з відміткою про отримання повноважною особою від Відповідача 19.05.2010 р. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
31.03.2008 р. між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупець) було укладено договір №348/08/1562, за умовами якого постачальник зобов'язується постачати покупцю, а покупець приймати та оплачувати товар, у відповідності до умов цього договору (п1.1. договору). Товари, які постачаються згідно договору, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору, в яких вказується перелік постачаємих товарів та ціни на них (п.1.2. договору).
За умовами п.3.1. договору поставка товару здійснюється на умовах DDР -склад покупця (Інкотермс 2000) однією або декількома партіями у відповідності до специфікації або накладних на кожну партію товару.
Постачальником на виконання умов договору було поставлено покупцю товар за видатковими накладними №5У000590 від 20.03.2008 р. (на суму 2 663,52 грн.), №5У000599 від 20.03.2008 р. (на суму 1 557,36 грн.), №5У000762 від 08.04.2008 р. (на суму 2 513,40 грн.), №5У001536 від 23.06.2008 р. (на суму 1105,44 грн.), №5У001556 від 24.06.208 р. (на суму 1 672,80 грн.), №5У002714 від 22.09.2008 р. (на суму 1 391,16 грн.), №5У000040 від 12.01.2009 р. (на суму 4 659,36 грн.).
Згідно п.3.12. договору за 30 днів до сплину строку придатності або реалізації товару/після сплину строку придатності або реалізації товару постачальник зобов'язується прийняти такий товар з оформленням відповідних товарно-транспортних та бухгалтерських документів.
Відповідач повернув Позивачу товар на підставі накладної на повернення товару від 06.03.2009 р. на суму 226,68 грн.
Відповідно до п.4.1. договору оплату кожної окремої партії товару (визначеної в накладній) по цьому договору покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту його реалізації.
Як вбачається із довідки ВАТ ВіЕйБі Банк №кв 09/5-2445 від 12.03.2010 р. Відповідач оплатив Позивачу вартість поставленого товару в сумі 14 207,78 грн.
Відповідно до звірки розрахунків між Позивачем та Відповідачем заборгованість відповідача за поставлений товар становить 3293,56 грн. (а.с.23).
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до положень ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. За положеннями ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).
Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплаті послуг адвоката віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОРЯЦ-Т” (65005, м. Одеса, вул. Банківська,124/1, код ЄДРПОУ 34443264, р/р 26002042304101 в Філії ОРУ АТ „Б”Фінанси та кредит” м. Одеса, МФО 328823) на користь Спільного українсько-німецького підприємства „МАРКОМ” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код ЄДРПОУ 14364757, р/р 26005262400648 в ВАТ „ВіЕйБі банк” у м. Києві, МФО 380537) заборгованість в сумі 3293,56 грн., витрати по державному миту 102 грн., витрати на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя