СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/15692/18
пр. № 2/759/209/21
07 жовтня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого- судді Петренко Н.О.
за участі секретаря судових засідань Сироти А.О.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення страхового відшкодування та відшкодування збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки,
встановив:
У жовтні 2018 р. представник позивача звернулася до суду з позовними вимогами до ПрАТ «СК «Юнівес» та ОСОБА_3 , які в ході розгляду справи зменшила та просила стягнути з страхової компанії страхове відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 9770653 у розмірі 69 413,32 грн., пеню у розмірі 42 026,22 грн., збитки від інфляції у розмірі 10 438,84 грн., 3% річних у розмірі 5 066,00 грн. та стягнути з відповідача ОСОБА_3 відшкодування збитків у розмірі 252, 02 грн. та витрати на проведення автотоварознавчого дослідженян у розмірі 1 015,20 грн. та судовий збір.
В обгрунтування посилався на те, що 09.05.2017р. приблизно о 16год.40 хв. на Кільцевій дорозі в м.Києві відбулась ДТП за участю автомобіля «Шкода» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 на праві власності. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2017р. ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС». Згідно з полісом АЕ 9770653 розмір страхової суми на одного потерпілого завданого майну становить 100 000,00 грн. У розумінні ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ДТП від 09.05.2017р. за участю транспортних засобів позивача та ОСОБА_3 є страховим випадком і передбачає для відповідача - страховика наслідки обумовлені ст. 22 вказаного Закону.
У заяві про зменшення розміру позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідно до висновку експерта від 08.02.2021р. № СЕ-19/111-20/20/52309-АВ - ринкова вартість автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 на день його пошкодження в ДТП, яка сталась 09.05.2017р. становить 187 306,75 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коєфієнту фізичного зносу та втрати товарної вартості автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 на день пригоди становить 191 584,36 грн., ринкова вартість вказаного автомобіля після пошкодження становить 87 054,73 грн. За результатами вказаного висновку вбачається, що автомобіль є фізично знищеним відповідно до ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Таким чином вартість матеріального збитку, що спричинена позивачу ОСОБА_2 , як власнику транспортного засобу до (187 306,75 грн.) та після ДТП (87 054,73 грн.) згідно висновку експерта. Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», згідно з полісом АЕ 9770653, відповідно до якого розмір страхової суми на одного потерпілого завданого майну становить 100 000,00 грн. з урахуванням, що відповідач без узгодження розміру страхового відшкоудвання з позивачем, вже перерахував частину страхового відшкодування 29.06.2018р. у розмірі 30 586,68 грн. то доплаті страхового відшкодування підлягає 69 413,32 грн., що становить різницю між страховою сумою за полісом (100 000,00 грн.) та виплаченим відшкодуванням (30 586,68 грн.). Крім того, оскільки висновком судової експертизи підтверджено факт несплати страховиком страхового відшкодування у повному обсязі, позивач розраховує штрафні санкції саме з моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі з 09.10.2018р. по 15.03.2020р. складає 888 днів. У відповідності до ст. п. 36.5 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути пеню за 888 днів прострочення у розмірі 42 026,22 грн., втрати від інфляції у розмірі 10 438,84 грн. та 3 % річних у розмірі 5 066, 00 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 09.10.2018р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.04.2019р. здіснено перехід на розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Юнівес», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкоудвання та відшкодування збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки за правилами позовного провадженян та призначено підготовче засідання та призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 11.07.2019р. поновлено провадження у справі.
16.03.2020р. ухвалою суду повторно призначено судову автотоварознавчу експертизу.
25.05.2020 року на адресу суду надійшло клопотання судового експерта Новоселецького В.В. про уточнення питань призначених ухвалою суду.
19.10.2020р. ухвалою Святошинського районного суду м. Києва повторно призначено по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України
12.02.2021 року експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України були повернуті матеріали цивільної справи № 759/156935/18 з висновком експерта.
Ухвалою суду від 17.02.2021р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.05.2021р. закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. Надав пояснення щодо зменшення позовних вимог у яких зазначив, що позивач зменшив позовні вимоги до ОСОБА_3 та збільшує позовні вимоги до ПрАТ «СК «Юнівес» шляхом розрахунку штрафних санкцій. ПрАТ «СК «Юнівес» було здійснено дії направлені на своєчасне здійснення страхового відшкодування. Після отримання всіх документів, визначених Законом, а також здійснення розрахунку розміру завданого збитку ПрАТ «СК «Юнівес» було прийнято рішення про виплату страхового відшкоудвання в розімрі 30 586,68 у зв'язку із пошкодженням автомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 та 29.06.2017р. здійснено його виплату. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламента виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страхова компанія не мала та не має боргу перед позивачем, оскільки в даному випадку Святошинським районним судом м. Києва розглядається спір про визнання розміру завданих збитків (розміру страхового відшкодування). Правових підстав для розрахунку пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних не має.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 09.05.2017 року приблизно о 16 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Шкода» державний номерний знак НОМЕР_1 по Кільцевій дорозі м. Києві, при перестроюванні, не надала дорогу автомобілю "Форд" державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку вона мала намір перестроїтись, внаслідок чого сталось зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_3 порушила п. 2.3 Б, 10.3 Правил дорожнього руху України.
Винним у вищенаведеному ДТП згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2017р. визнано ОСОБА_3 /а.с.9/.
Судом встановлено, що цивільно -правова відповідальність станом 09.05.2017р. ОСОБА_3 , автомобіля «Шкода» д/н НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК «Юнівес», що підтверджується полісом № АЕ 9770653/а.с. 10/.
Страховиком відповідача ПрАТ «СК «Юнівес» було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 30 586,68 грн. /а.с.21/.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-20/52309-АВ від 08.02.2021р. ринкова вартість автомобіля «Форд» до ДТП 09.05.2017р. становить 187 306,75 грн.; вартість матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ «Форд» д/н НОМЕР_2 внаслідок ДТП яка сталася 09.05.2017р. становить 187 306,75 грн.; ринкова вартість аітомобіля «Форд» д/н НОМЕР_2 одразу після ДТП 09.05.2017р. становить 87 054,73 грн./а.с.221-237/.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1187 ЦК України визначено, що діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи суд може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди, життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.
У відповідності до п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст.3). Лише за умови недостатності встановленого в конкретному випадку розміру страхового відшкодування для покриття спричиненого збитку матеріальна відповідальність може бути покладена на страхувальника. Такий правовий висновок викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) від 04 липня 2018 року.
В ході розгляду справи встановлено, що на момент ДТП цивільно правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «СК «Юнівес» з лімітом відповідальності 100 000,00 грн.
Суд приймає до уваги висновок експерта від № СЕ-19/111-20/52309-АВ від 08.02.2021р., що ринкова вартість автомобіля «Форд» до ДТП 09.05.2017р. становила 187 306,75 грн.; вартість матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ «Форд» д/н НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка сталася 09.05.2017р. становить 187 306,75 грн., тобто ринкова вартість автомобіля та вартість матеріального збитку спричиненого внаслідок ДТП однакові. Ринкова вартість після ДТП становить 87 054,73 грн.
Відповідно до п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вартість матеріального збитку становить 100 252,02 грн .(187 306,75 грн.-87054,73 грн.) та оскільки відповідачем вже було виплачено страхове відшкодування у розмірі 30 586,68 грн., тому з ПрАТ «СК «Юнівес» на користь позивача підлягає стягненню 69 413,32 грн (100 000,00 грн. - розмір страхової суми на одного потерпілого завданого майну) - 30 586,68 грн.(перераховане страхове відшкодування).
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Окрім того, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню сума у розмірі 252, 02 грн., що становить різницю між загальним розміром завданої матеріальної шкоди та лімітом відповідальності (100 252,00 грн.- 100000,00 грн.).
Крім, відповідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Правилами ч.2 ст.625 ЦК України визначено, що в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зобов'язання страховика про виплату страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч.2 ст.625 ЦК України, так і нормами ст.ст. 549 - 550 ЦК України. Про це, зокрема, йдеться у правових позиціях Верховного Суду України сформульованих у постанові від 06.06.2012р. №6-49 цс12, постанові №6-927цс16.
Крім того, правовий аналіз норм статей 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що наявність судового рішення про стягнення страхового відшкодування, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, передбаченоїго статтею 625 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Отже, оскільки грошове зобов'язання перед позивачем по сплаті страхового відшкодування виконано відповідачем не в повному обсязі, а тому суд вважає, що з ПрАТ СК «Юнівес» на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 5 066,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 438,84грн. та пеня у розмірі 42 026,22 грн., відповідно до розрахунку наданого позивачем, оскільки представником відповідача вказаний розрахунок не спростований.
Крім того, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ПрАТ СК «Юнівес» витрати на користь позивача за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 015,20 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1721553933.1 /а.с.250, т.1/
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів'ст.ст. 526, 611, 625, 1166, 1187, 1192, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 81, 83, 95,141, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (м. Київ, вул.Червоноармійська, 72, ідентифікаційний код юридичної особи - 32638319) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) страхове відшкодування за договром обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 9770653 у розмірі 69 413,32 грн., пеню у розмірі 42 026,22 грн., збитки від інфляції у розмірі 10 438,84 грн., 3% річних у розмірі 5 066,00 грн., а всього 126 944,38 грн. (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 38 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування збитків у розмірі 252,02 грн. (двісті п'ятдесят дві грн.02 коп.).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (м. Київ, вул.Червоноармійська, 72, ідентифікаційний код юридичної особи - 32638319) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 269,44 грн. (одна тисяча двісті шістдесят дев'ять грн. 44 коп.) та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 015,20 грн.(одна тисяча п'ятнадцять грн.20 коп.)
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко