"28" травня 2010 р.Справа № 24/45-10-1427
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА";
до відповідача: Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "НОТА БЕНЕ"
про стягнення 19805,44 грн.
Суддя О.Ю. Оборотова
Представники:
Від позивача: Родич С.В. на підставі довіреності № 2 від 26.04.2010 р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "НОТА БЕНЕ" про стягнення 19805,44 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2010 р. порушено провадження по справі № 24/45-10-1427.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2010 року строк розгляду справи було продовжено до 23.06.2010 року.
Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:
Як зазначено позивачем у позовній заяві, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (продавець) та Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "НОТА БЕНЕ" (покупець) було укладено усну домовленість про поставку засобів захисту рослин.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (позивач) поставило малому приватному виробничо-комерційному підприємству "НОТА БЕНЕ" (відповідач) товар на загальну суму 24 805,44 грн. Відповідач частково погасив існуючий розмір заборгованості у розмірі 5 000 грн. Станом на 15.03.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений та отриманий товар становить 19 805,44 грн.
Як вбачається з матеріалів справи вказана заборгованість виникла за товари поставлені малому приватному виробничо-комерційному підприємству "НОТА БЕНЕ" відповідно до наявних у матеріалах справи копій видаткових накладних № ТЕР-000551 від 14.09.2009 р. та № НИК-000322 від 17.09.2009 р. які підписані повноважними представниками сторін. В матеріалах справи на підтвердження доводів позивача міститься належним чином засвідчена копія довіреності серія ЯИЕ, № 093595 від 14.09.2009 р. При цьому слід зауважити, що товари, отримані відповідачем на підставі цих первинних документів, були частково оплачені в сумі 5 000 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою з банку від 25.09.2009 р.
18.02.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою за вих. № 105, в якій просить відповідача сплатити борг за поставлений товар в сумі 19 805,44 грн. протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. У матеріалах справ містяться докази відправлення зазначеної вимоги, а саме належним чином засвідченні копії опису, поштової квитанції № 7222 від 19.02.2010 р. та реєстру. Відповіді на дану вимогу позивач не отримав, борг відповідач позивачу не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
У відповідності до положень ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Таким чином вищезазначені документи (накладні, довіреності, платіжне доручення, виписка з рахунку) визнаються господарськими документами які свідчать про укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.
Таким чином сума основного боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 19 805,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат в частині державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу на відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" до відповідача малого приватного виробничо-комерційного підприємства "НОТА БЕНЕ" про стягнення 19805,44 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з малого приватного виробничо-комерційного підприємства "НОТА БЕНЕ" (67663, Одеська область, Біляївський район, Усатовська сільрада, 465-й км шосе Київ-Одеса, код ЄДРПОУ 22482637, п/р 26005301132 в ФАБ „Південний” м. Одеса, МФО 328964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, код ЄДРПОУ 32154038, п/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) -заборгованість у сумі 19 805,44 грн.
3. Стягнути з малого приватного виробничо-комерційного підприємства "НОТА БЕНЕ" (67663, Одеська область, Біляївський район, Усатовська сільрада, 465-й км шосе Київ-Одеса, код ЄДРПОУ 22482637, п/р 26005301132 в ФАБ „Південний” м. Одеса, МФО 328964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (03065, м. Київ, бульвар І. Лепсе, буд. 55, код ЄДРПОУ 32154038, п/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) -витрати по сплаті державного мита в сумі 198,06 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя