Провадження № 2/537/54/2021
Справа № 537/1157/20
27.09.2021 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Должаніци В.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Озірської В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів,
Короткий зміст позовних вимог.
09.04.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів на отримання фінансових послуг. На виконання ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука про залишення позову без руху від 13.04.2020 року ОСОБА_1 усунув недоліки позову, сформулював зміст позовних вимог.
В обґрунтування позову з внесеними змінами зазначено, що ОСОБА_1 має рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Але 17.02.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» заблокував вказаний рахунок, посилаючись на п.25 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а саме з підстав встановлення неприйнятно високого рівня ризику щодо ОСОБА_1 як «Публічного діяча». Проте ОСОБА_1 не є «Публічним діячем», а тому безпідставне блокування належного йому банківського рахунку порушує його права як споживача отримати фінансові послуги за публічним договором, позбавило його та його сім'ю доступу до належних йому коштів, а відповідно і засобів для існування.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав споживача на отримання фінансових послуг. Просив суд зобов'язати відповідача АТ КБ «ПриватБанк» видалити з бази даних Банку інформацію про позивача ОСОБА_1 як про «Публічного діяча», а також зобов'язати відповідача АТ КБ «ПриватБанк» розблокувати банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 , відкритий ОСОБА_1 в цьому Банку.
Узагальнені доводи відповідача у відзиві на позов.
Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що 27.08.2010 року ОСОБА_1 уклав з АТ КБ «ПриватБанк» кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в цьому Банку та Довідки про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна, 55 днів пільговий період», на підставі чого отримав кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_2 (рахунок IBAN НОМЕР_1 ) зі встановленим кредитним лімітом. Станом на момент звернення позивача ОСОБА_1 до суду на вказаному кредитному рахунку налічується непогашена заборгованість позивача ОСОБА_1 перед Банком, а також відсутній залишок особистих грошових коштів позивача. Тому Банк вважає безпідставними твердження позивача ОСОБА_1 про те, що у зв'язку з блокуванням карткового рахунку його сім'я була позбавлена особистих коштів та засобів до існування. При цьому зазначено, що при блокуванні рахунку Клієнт може здійснити погашення кредиту в касі будь-якого Банку України.
17.02.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 повідомлення про розірвання та закриття рахунків з підстав, передбачених ст.64 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. 10 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оскільки встановлено що клієнт ОСОБА_1 має неприйнятно високий рівень ризику. Цим же листом ОСОБА_1 був повідомлений, що йому необхідно звернутися до АТ КБ «ПриватБанк» для перерахунку залишку його коштів на рахунок, відкритий в іншому банку. Отже клієнт ОСОБА_1 не був обмежений у праві розпорядження своїми коштами на рахунку. Проте ОСОБА_1 не звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про перерахування залишків коштів.
Позовна вимога ОСОБА_1 , в якій він просив суд зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» видалити з бази даних Банку інформацію про нього як про «Публічного діяча» - є неналежним та неефективним способом захисту.
За таких обставин Банк просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рух справи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.05.2020 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.10.2020 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позиція учасників в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.03.2021 року підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Повідомив, що він як споживач отримував в АТ КБ «Приватбанк» фінансові послуги на підставі публічного договору, який був укладений між ним та банком. В грудні 2019 року рішенням ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр» і особі директора Котушенка М.А. було звільнено з посади директора ТОВ «ДІО Трейд» ОСОБА_2 , призначено на посаду директора ТОВ «ДІО Трейд» ОСОБА_1 . Щодо ОСОБА_2 було внесено відомості до ЄРДР по факту заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами підприємства в особливо великому розмірі 27000000 грн. На виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання доступу до рахунків ТОВ «ДІО ТРЕЙД». В січні 2020 року працівники АТ КБ «ПриватБанк», отримавши інформацію про призначення ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД», повідомили про необхідність його ідентифікації, вимагали подати декларацію про доходи осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, повідомили, що він буде віднесений до «Публічних діячів». Проте ОСОБА_1 та члени його родини не є публічними діячами, ТОВ «ДІО ТРЕЙД» та його засновник ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр» не мають державної власності, засновник ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр» і особі директора ОСОБА_3 на теперішній час не є публічним діячем. Тому ОСОБА_1 вважав безпідставною вимогу банку про подання ним в банк декларації про доходи осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік. За таких обставин ОСОБА_1 подав банку декларацію з неправдивими відомостями. Після чого банк безпідставно заблокував рахунок ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_1 , чим позбавив його права споживача отримати фінансові послуги на підставі публічного договору. На теперішній час ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД», правоохоронні органи пред'явили йому обвинувачення у заволодінні коштами ТОВ «ДІО ТРЕЙД» шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, справа №760/26269/20 розглядається в суді. А блокування АТ КБ «ПриватБанк» карткових рахунків позбавляє ОСОБА_1 та його сім'ю засобів для існування. Тому ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав споживача на отримання у Банку фінансових послуг за публічним договором. В наступні судові засідання протягом більше 6 місяців позивач ОСОБА_1 не з'являвся, подавав заяву про відкладення розгляду справи, не отримував повістки за вказаним ним місцем проживання. При повідомленні шляхом направлення телефонограм висловлював підтримку поданого позову, зазначав, що не може з'явитися в судові засідання, оскільки проживає в іншій місцевості. Не заявив клопотання про розгляд справи із застосуванням відеоконференцзв'язку чи без його участі.
Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Озірська В.С. просила відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві. Крім того додала, що між Банком та ОСОБА_1 в 2010 році був укладений кредитний договір. ОСОБА_1 активно користувався кредитними коштами. В грудні 2019 року ОСОБА_1 повідомив Банк про зайняття ним посади директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД». На виконання ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Банк зобов'язаний проводити первинний фінансовий моніторинг. Так, Банком було встановлено, що ТОВ «ДІО ТРЕЙД» засновано ТОВ «Фінансова компанія «Фінцентр», директором якого є ОСОБА_3 , занесений у список публічних діячів. А тому ОСОБА_1 з моменту призначення на посаду директора вказаного підприємства став особою, пов'язаною з публічним діячем. Крім того банк вважає ТОВ «ДІО ТРЕЙД» підприємством з неприйнятно високим рівнем ризику, оскільки воно пов'язано з підприємствами, що має ознаки фіктивності, щодо службових осіб товариства було внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення по факту заволодіння грошовими коштами підприємства в особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем. А відповідно й особа, призначена на посаду директора підприємства відноситься до осіб з неприйнятно високим рівнем ризику. Зокрема директору ТОВ «ДІО ТРЕЙД» ОСОБА_1 також пред'явлено обвинувачення у заволодінні коштами підприємства в особливо великих розмірах, зловживаючи службовим становищем. Більш того, ОСОБА_1 на вимогу банку відмовився надавати інформацію про себе для своєї ідентифікації, подав банку неправдиву інформацію в декларації про свої доходи за 2019 рік. За таких обставин на виконання ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» Банк за результатом проведеного первинного фінансового моніторингу встановив неприйнятно високий рівень ризику ОСОБА_1 , і як наслідок повідомив його про розірвання укладених з ним договорів, закриття його поточних рахунків, при цьому роз'яснив, що він має право звернутися до банку із заявою про повернення йому залишків особистих коштів з рахунків. Проте ОСОБА_1 не звертався до банку з такою заявою. Також слід зазначити, що предметом позову є розблокування саме кредитного рахунку ОСОБА_1 . Проте на вказаному рахунку відсутні особисті кошти ОСОБА_1 , рахується лише заборгованість перед Банком по кредиту. Обраний ОСОБА_1 спосіб захисту - зобов'язати Банк видалити з бази даних Банку інформацію щодо нього як про публічного діяча - є неналежним способом захисту, оскільки суперечить положенням ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а вказана інформація була внесена Банком до своєї бази данних на виконання встановленого вказаним Законом обов'язку Банку проводити первинний фінансовий моніторінг клієнтів. За таких обставин представник Банку просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . В судове засідання 27.09.2021 року представник відповідача не з*явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
В судовому засіданні 04.03.2021 року суд провів розгляд справи по суті, заслухав позиції позивача ОСОБА_1 та представника відповідача, дослідив подані сторонами докази. Судове засідання було відкладено. В подальшому позивач ОСОБА_1 не з'являвся до суду більше ніж 6 місяців, не отримував повістки за вказаним ним місцем свого проживання, подавав заяви про відкладення розгляду справи. Не заявив клопотання про розгляд справи із застосуванням відеоконференцзв'язку чи без його участі.
Враховуючи, що ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом 09.04.2020 року. Відповідно до положень ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. У справі було проведено підготовче засідання, коли сторони мали можливість заявити клоптання з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи. В судовому засіданні 04.03.2021 року було проведено розгляд справи по суті, заслухано позивача та представника відповідача, за їх участі досліджено подані докази, проте в подальшому протягом більше ніж пів року позивач не з'являвся до суду, не отримував повістки за вказаним ним місцем проживання, а при направленні телефонограм з викликом до суду заявляв, що не втратив інтерес до позову, але не може з'явитися до суду з поважних причин, оскільки на теперішній час проживає в іншій місцевості, відмовився подати заяву про рогляд справи без його участі з підстав, що має бажання приймати участь в судовому засіданні. Клопотань про проведення судового засідання із застосуванням відеоконференцзв'язку не подав. Станом на 27.09.2021 року закінчився строк подання доказів, визначений Законом. За таких обставин, суд вважає за необхідне врахувавши строки розгляду справи, встановлені в ст.121, ст.189, ст.210 ЦПК України, врахувавши позицію позивача, за якої він не втратив інтерес до позову, розглянути по суті позов ОСОБА_1 , який знаходиться в провадженні суду більше ніж півтора року, а позивач не отримує повістки за вказаним ним місцем проживання, не повідомляє суд про змінену адресу свого проживання, не надає суду підтвердження поважності причин своєї неявки в судове засідання. При цьому суд вважає за необхідне забезпечити право позивача та відповідача на справедливий суд, надане в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повно та об'єктивно оцінивши надані сторонами пояснення в судовому засіданні та подані докази, прийняти законне та обгрунтоване рішення по суті справи.
Позиція суду першої інстанції.
Дослідивши надані пояснення сторін та докази, і оцінюючи їх в сукупності, суд встановив наступне.
27.08.2010 року шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», позивач ОСОБА_1 отримав кредит в АТ КБ «ПриватБанк» у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк», між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг б/н від 27.08.2010 року, за умовами якого ОСОБА_4 надано кредитну картку «Універсальна Gold» № НОМЕР_2 , рахунок IBAN НОМЕР_1 .
11.12.2019 року ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД», що підтверджено копією його трудової книжки. (а.с.7).
Зі змісту копій скарг ОСОБА_1 та його пояснень в судовому засіданні, а також з пояснень представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Озірської В.С. вбачається, що засновником ТОВ «ДІО ТРЕЙД» є ТОВ «ФК «Фінцентр», директором якого був ОСОБА_3 . Попереднього директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД» ОСОБА_5 було звільнено з посади за наявності повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, направлених на заволодіння грошовими коштами підприємства в особливо великому розмірі 27000000 грн. шляхом зняття їх з рахунків підприємства. За таких обставин АТ КБ «ПриватБанк» заблокував рахунки ТОВ «ДІО ТРЕЙД». Після чого ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД». Так, на виконання службових обов'язків ОСОБА_1 , як директор ТОВ «ДІО ТРЕЙД», звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з відповідним повідомленням та вимогою надати доступ до рахунків підприємства. ОСОБА_1 , як директором вказаного підприємства, оскаржувались дії АТ КБ «ПриватБанк» по блокуванню рахунків ТОВ «ДІО ТРЕЙД». ОСОБА_1 визнав, що для проведення своєї ідентифікації надав Банку декларацію з неправдивою інформацією про свої доходи. За таких обставин АТ КБ «ПриватБанк» провів ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та приєднав його до ТОВ «ДІО ТРЕЙД», для чого Банком було проведено первинний фінансовий моніторинг, за результатом якого встановлено неприйнятно високі ризики щодо ТОВ «ДІО ТРЕЙД», а відповідно і щодо його директора ОСОБА_1 , тому з останнім було розірвано договори, заблоковано його кредитний рахунок в Банку.
ОСОБА_3 є директором ТОВ «ФК «Фінцентр», який є засновником ТОВ «ДІО ТРЕЙД», внесений до PEP: Відкритого реєстру національних публічних діячів, як член Політичної партії «Майбутнє країни».
Зі змісту пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що на теперішній час він вже звільнений з посади директора ТОВ «ДІО ТРЕЙД», оскаржує звільнення в судовому порядку, разом з тим йому пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України по факту заволодіння грошовими коштами ТОВ «ДІО ТРЕЙД» шляхом зловживання слжбовим становищем. Відповідне кримінальне провадження розглядається Солом'янським районним судом м. Києва, кримінальне провадження №1- кп/760/2764/20, справа 760/26269/20.
АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договорів і закриття рахунків від 17.02.2020 року №20.1.0.0.0/7-20200217/5198 з підстав, передбачених ст.64 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. 10 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оскільки при виконанні Банком свого обов'язку провести первинний фінансовий моніторінг було встановлено, що ОСОБА_1 має неприйнятно високий рівень ризику. Цим же листом ОСОБА_1 був повідомлений, що йому необхідно звернутися до АТ КБ «ПриватБанк» для перерахунку залишку його коштів на рахунок, відкритий в іншому банку. Зразок відповідної заяви був доданий до повідомлення.
Проте ОСОБА_1 не звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про перерахування залишків коштів.
Згідно з випискою по основній карті 9992'''' ''''4723, відкритої на ім'я ОСОБА_1 , станом на 01.07.2020 року рахується заборгованість останнього перед АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 7939,75 грн.
При вирішенні спору, суд керувався такими положеннями Законодавства.
ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» №361-IX від 06.12.2019 року (дала Закон України №361-ІХ), спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - запобігання та протидія).
Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що забезпечують проведення фінансових операцій на території України та за її межами відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, органи місцевого самоврядування, правоохоронні та розвідувальні органи, інші державні органи України.
Виконання цього Закону не є порушенням Закону України "Про захист персональних даних" в частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб'єкта персональних даних.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний під час здійснення ідентифікації клієнта інформувати його про покладені на такого суб'єкта первинного фінансового моніторингу зобов'язання щодо обробки персональних даних для цілей запобігання та протидії. (ст. 2 Закону України №361-ІХ).
В ст. 6 Закону України №361-ІХ встановлено, що система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є, зокрема, банки.
Зі змісту ст. 7 Закону України №361-ІХ вбачається, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб'єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб'єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).
Критерії ризиків визначаються суб'єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Проведення первинного фінансового моніторингу забезпечується безпосередньо суб'єктом первинного фінансового моніторингу, його філіями, іншими відокремленими підрозділами та дочірніми компаніями.
В ст. 8 Закон України №361-ІХ, визначено завдання, обов'язки та права суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Так, суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) і призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник).
Відповідно до положень ст. 11 Закон України №361-ІХ, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки.
Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
Належна перевірка здійснюється, зокрема, в разі: встановлення ділових відносин ; наявності підозри; виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта .
Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.
З метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися за необхідності під час встановлення ділових відносин. У такому разі здійснення верифікації має бути завершене якнайшвидше після першого контакту з клієнтом, за умови здійснення ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Верифікація клієнта також може бути здійснена після відкриття рахунка, але до проведення по ньому першої фінансової операції.
Верифікація здійснюється також в інших випадках, установлених Національним банком України для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, за якими він відповідно до цього Закону здійснює державне регулювання і нагляд.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а державні органи, державні реєстратори зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідно до законодавства інформацію, що стосується здійснення належної перевірки. Зазначена інформація подається безоплатно. Порядок подання інформації визначається Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел (якщо інше не передбачено цим Законом), здійснювати верифікацію.
Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб'єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Реквізити банку, в якому відкрито рахунок клієнту, номер поточного рахунка, місце проживання або місце перебування фізичної особи - резидента України (місце проживання або місце тимчасового перебування фізичної особи - нерезидента в Україні), відомості про виконавчий орган (органи управління), а також інша інформація, необхідна для з'ясування мети та характеру майбутніх ділових відносин, проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, встановлених суб'єктом первинного фінансового моніторингу на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) та засвідченої ним, а також з інших офіційних та/або надійних джерел, якщо така інформація є відкритою, не потребують верифікації в разі відсутності в суб'єкта первинного фінансового моніторингу підозр щодо достовірності (чинності) таких документів та/або інформації.
Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей або пов'язаних з ними осіб суб'єкт первинного фінансового моніторингу використовує декілька надійних джерел інформації та вживає заходів для перевірки отриманої інформації.
З метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб'єкт первинного фінансового моніторингу: витребовує та отримує від клієнта - юридичної особи структуру власності такого клієнта; встановлює щодо трасту або іншого подібного правового утворення відомості про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (у тому числі через ланцюг контролю/володіння). Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав; має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах; має вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу при встановленні кінцевого бенефіціарного власника клієнта не повинен покладатися виключно на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Вимоги щодо встановлення кінцевого бенефіціарного власника суб'єкт первинного фінансового моніторингу виконує з використанням ризик-орієнтованого підходу.
Суб'єкти первинного фінансового моніторингу під час ідентифікації та верифікації резидентів встановлюють:
1) для фізичної особи - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, дату народження, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаний на території України для укладення правочинів), дату видачі та орган, що його видав, відомості про місце проживання або місце перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, в якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності). Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені; …
3) для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; дату та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації, відомості про виконавчий орган (органи управління); ідентифікаційні дані осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер поточного рахунка.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний додатково під час належної перевірки здійснювати стосовно клієнтів, які (кінцеві бенефіціарні власники яких) є політично значущими особами, членами їх сімей та особами, пов'язаними з політично значущими особами, такі заходи: 1) мати належну систему управління ризиками з метою виявлення факту належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до зазначеної категорії; 2) одержувати дозвіл керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу для встановлення (продовження) ділових відносин, проведення (без встановлення ділових відносин) фінансових операцій на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону (незалежно від того, проводиться така фінансова операція одноразово чи як кілька фінансових операцій, що можуть бути пов'язані між собою); 3) вживати достатніх заходів з метою встановлення джерела статків (багатства) та джерела коштів, з якими пов'язані ділові відносини чи операції з такими особами; 4) здійснювати на постійній основі поглиблений моніторинг ділових відносин.
Обсяг дій суб'єкта первинного фінансового моніторингу щодо заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, має бути пропорційним ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом.
У разі якщо політично значуща особа перестала виконувати визначні публічні функції, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний продовжувати не менше ніж протягом дванадцяти місяців враховувати її триваючі ризики та вживати заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини, поки не переконається в тому, що такі ризики відсутні.
При цьому суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати ризики, що залишаються властивими політично значущій особі, зокрема: рівень впливу, що особа може ще мати; обсяг повноважень, якими вона була наділена; зв'язок між минулими та чинними повноваженнями тощо.
Повторна ідентифікація та верифікація клієнта (його представника) не є обов'язковими, якщо ця особа раніше була ідентифікована та верифікована згідно з вимогами закону, за умови відсутності у суб'єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта (представника клієнта) є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.
Ідентифікація та верифікація клієнта не здійснюються в разі вчинення правочинів між банками, зареєстрованими в Україні.
У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний згідно з вимогами цієї статті та положеннями інших законів, що регулюють процедуру ідентифікації, ідентифікувати також особу, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановити її кінцевого бенефіціарного власника або встановити вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, крім здійснення фінансових операцій на підставі кореспондентських відносин, передбачених абзацами другим - четвертим пункту 32 частини першої статті 1 цього Закону.
У разі якщо особа діє як представник клієнта, суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен перевірити на підставі офіційних документів наявність у цієї особи відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи.
В ст. 12 Закон України №361-ІХ визначені посилені заходи належної перевірки клієнта.
Так, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: є складними фінансовими операціями; є незвично великими фінансовими операціями; проведені у незвичний спосіб; не мають очевидної економічної чи законної мети.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.
Відповідно до ст. 15 Закон України №361-ІХ, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: 1) якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; 2) встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; 3) подання клієнтом чи його представником суб'єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу; 4) якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.
У випадках, передбачених цією частиною, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.
Суб'єкти первинного фінансового моніторингу мають право здійснювати обмін інформацією про осіб, яким було відмовлено у встановленні (підтриманні) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка), відкритті рахунка або проведенні фінансової операції.
Суб'єктам первинного фінансового моніторингу забороняється (за винятком випадків, передбачених резолюціями Ради Безпеки ООН) встановлювати ділові відносини та проводити видаткові фінансові операції, надавати фінансові та інші пов'язані послуги прямо або опосередковано з клієнтами, які є: 1) особами та/або організаціями, яких включено до переліку осіб; 2) особами та/або організаціями, які діють від імені та за дорученням осіб та/або організацій, яких включено до переліку осіб; 3) особами та/або організаціями, якими прямо або опосередковано володіють чи кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи та/або організації, яких включено до переліку осіб.
Заборони, передбачені цією частиною, застосовуються також у разі, якщо суб'єкту первинного фінансового моніторингу відомо, що контрагентом фінансової операції або фінансовою установою, яка забезпечує здійснення фінансової операції, є особи, визначені в цій частині.
Про спроби встановлення ділових відносин та проведення видаткових фінансових операцій, отримання фінансових та інших пов'язаних послуг прямо або опосередковано такими особами суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані негайно повідомити спеціально уповноваженому органу.
Міністерство закордонних справ України з урахуванням вимог відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН забезпечує оприлюднення інформації про випадки, у яких не діють заборони, передбачені цією частиною.
У разі виявлення суб'єктом первинного фінансового моніторингу за результатами внесення змін до переліку осіб особи клієнта (з яким установлені ділові відносини), яку включено до зазначеного переліку, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний негайно повідомити спеціально уповноваженому органу про таку особу та здійснити негайно, без попереднього повідомлення такої особи, замороження активів, пов'язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
В ст. 20 Закону України №361-ІХ дано визначення пороговим фінансовим операціям.
Так, фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак: фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами; фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон); фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
В ст. 21 Закону України №361-ІХ дано визначення підозрілим фінансовим операціям (діяльності).
Так, фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб'єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов'язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Встановивши обставини справи, які були визнані сторонами, суд вважає, що АТ КБ «ПриватБанк», як суб'єкт первинного фінансового моніторингу, на виконання положень Закону України №361-ІХ провів аналіз фінансових операцій та діяльності ТОВ «ДІО ТРЕЙД», керівником якої був призначений ОСОБА_1 , встановив, часту зміну керівництів підприємства, часту зміну засновників підприємства, що характер фінансових операцій підприємства носить ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, при проведенні поглибленої перевірки були виявлені ознаки фіктивності, а саме: відсутність чистого доходу від реалізації продукції, купівля-продаж цінних паперів, емітент яких включений до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності («сміттєві» цінні папери), наявна негативна інформація по емітенту щодо проведення сумнівних операцій з цінними паперами, основні контрагенти фігуранти кримінального провадження, фінансовий стан клієнта не відповідає обігу грошовим потокам по рахункам. Вхідний та вихідний залишок за рахунком клієнта є мінімальним та/або нульовим за одночасним проведенням операцій на суми, що складають мільйони гривень протягом дня або декількох найближчих днів, вбачається невідповідність операцій змісту діяльності підприємства відповідно до КВЕД. Кількість працівників підприємства не відповідає виду та обсягам діяльності (штат 1 особа). Фінансові операції мають заплутаний або незвичний характер, або це сукупність пов'язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети.За таких обставин Банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу прийшов до висновку, що обслуговування ТОВ «ДІО ТРЕЙД» та його директора Щербак М.В. підпадає під ознаки здійснення Банком ризикової діяльності , що зазначені у п.3.3. Постанови Правління НБУ №346 від 17.08.2012 року, а саме: проведення клієнтами банку фінансових операцій, що не мають документального підтвердження очевидної економічної діяльності (сенсу) та/або, якщо у банку немає документів інформації щодо реальних фінансових можливостей здійснення фінансових операцій клієнтів, або в разі невідповідності фіанових операцій клієнта наявним у банку документам (інформації) щодо фінансового станута/або змісту діяльності клієнта: участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що вони можуть бути пов'язані з виведенням капітплів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією безготівкових коштів у готівку, здійснення фіктивного підприємництва, уникнення оподаткування, тощо. Тому з метою мінімізації ризику обвинувачень з боку регулятора та правоохоронних органів щодо участі Банку у злочинних схемах відмивання готівкових коштів було прийнято рішення про встановлення щодо ТОВ «ДІО ТРЕЙД» та його директора Щербака М.В. неприйнятно високого ризику та відмовлено від підтримання ділових відносин, зокрема забезпечено блокування дебетових операцій по рахункам клієнтів, проінформовано клієнтів про розірвання ділових відносин, внесено до Blacklist.
Більш детальну інформацію про операції ТОВ "ДІО ТРЕЙД" та його контрагентів Банк не може надати суду, оскільки така інформація охороняється банківською таємницею.
Такі висновки відповідача АТ КБ «ПриватБанк» не були спростовані позивачем ОСОБА_6 . Навпаки, навіть підтверджені його поясненнями, а саме, що колишній директор ТОВ «ДІО ТРЕЙД» ОСОБА_5 незаконно заволодів грошовими коштами підприємства в особливо великому розмірі 27000000 грн., після чого зник, по даному факту було внесено відомості до ЄРДР та ОСОБА_5 був оголошений в розшук. Що ОСОБА_6 пред'явлено обвинувачення як директору ТОВ «ДІО ТРЕЙД» у заволодінні грошовими коштами підприємства зловживаючи своїм службовим становищем, за ознаками кримінальнального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України. Що ОСОБА_6 подав банку декларацію про свої доходи з неправдивими відомостями.
За таких обставин суд вважає, що дії АТ КБ «ПриватБанк» по розірванню з ОСОБА_6 фінансових відносин - відповідають положенням Закону України №361-ІХ.
Суд критично відноситься до тверджень позивача ОСОБА_6 на порушення банком ЗУ «Про захист прав споживача» щодо його права як споживача на отримання в Банку публічних послуг на виконання договору кредиту, укладеного 27.08.2010 року.
Так, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Метою цього Закону є створення правових основ для захисту прав та інтересів клієнтів фінансових установ, фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», цей Закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг. Фінансові установи в Україні, якими є і Банки, діють відповідно до цього Закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.
В ст. 3 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено законодавство про регулювання діяльності з надання фінансових послуг.
Так, відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг клієнтам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами. Відносини, що виникають у зв'язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті, як у національній, так і в іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.
Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк.
Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно-правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.
З огляду на наведені положення законодавства, АТ КБ «ПриватБанк» як суб'єкт первинного фінансового моніторінгу при здійсненні діяльності зобов'язаний проводити верифікацію своїх клієнтів, та операцій, які вони здійснюють. На виконання положень ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації, (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідач АТ КБ "Приватбанк" при виявлені в діях клієнта ОСОБА_6 неприйнятно високого ризику відмовив у підтриманні з ним ділових відносин. Проте відносини, що виникають у зв'язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються законодавством про захист прав споживачів з урахуванням особливостей, передбачених спеціальним ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 не довів, що на заблокованому Банком кредитному рахунку є його особисті кошти, які не були йому повернуті.
Разом з тим, Банк закривши кредитний рахунок ОСОБА_1 на виконання положень ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», повідомив останньому порядок повернення особистих коштів, в разі наявності їх на заблокованому рахунку. Проте ОСОБА_1 не скористався відповідними рекомендаціями Банку, не звертася до Банку із заявою про повернення його особистих коштів. Одночасно слід зазначити, що позивач ОСОБА_1 не має особистих коштів на кредитному рухунку в АТ КБ "ПриватБанк", який був закритий.
В ст. 13 ЦК України встановлені межі здійснення цивільних прав.
Так, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
В ч.3 ст.16 ЦК України встановлено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_6 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 07.10.2021 року.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.