Справа № 277/971/21
20.10.2021 року смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине справу по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скибин, Броварського району, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , гр. України, українця, із загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого комірником в ТОВ «ВСМК-Трейд» м. Київ, бульвар Гавела, 16, раніше не судимого,
по ст.286-1 ч.1 КК України; -
08.06.2021 близько 22 години 20 хвилин водій ОСОБА_6 , не дотримавшись вимог Закону України “Про Дорожній рух” та в порушення вимог пунктів 2.1.а), 2.9.а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки “ВАЗ-21104”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 , перевозячи в якості пасажира на передньому правому пасажирському сидінні ОСОБА_5 та на задніх сидіннях - ОСОБА_8 , рухався по проїжджій частині автодороги, з щебневим покриттям, сполученням с. Запруда - с. Сергіївка Новоград-Волинського району в напрямку с. Сергіївка.
Під час руху вказаним автомобілем зазначеною автодорогою, на відстані близько 530м. від дорожнього знаку 5.46 “Кінець населеного пункту” с. Запруда Новоград-Волинського району водій ОСОБА_6 , в порушення вимог пунктів 2.3.6), 12.1 вказаних Правил, не обрав безпечної швидкості руху в установлених межах, не врахував дорожню обстановку, а зокрема стан поверхні проїжджої частини, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, що призвело до заносу автомобіля та його виїзду за межі проїжджої частини на праве узбіччя, де він здійснив зіткнення з трьома ростучими деревами в правому кюветі.
У результаті даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому акроміального кільця лопатки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та тілесні ушкодження у вигляді множинних саден обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Порушення водієм ОСОБА_6 вимог пунктів 2.3.6) та 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за ч.1 ст.286-1 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, зазначивши, що щиро розкаюється у вчиненому.
В ході судового розгляду стороною захисту зазначено, що обвинувачений ініціював укладення угоди про примирення та досягли з потерпілим угоди про примирення, яку просив затвердити.
Згідно ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч.3 ст.474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
20 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим, у якій сторони узгодили покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст.286-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України іншого більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті за цей злочин у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених ст.473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про примирення, що передбачені ст.476 КПК України.
Суд вважає, що угода відповідає вимогам кримінально-процесуального кодексу України.
У судовому засіданні сторони просять про затвердження угоди.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення у скоєнні якого ОСОБА_6 беззаперечно визнає себе винуватим згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_6 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є інвалідом 2 групи, потребує стаціонарного лікування два рази на рік, не має права на керування транспортними засобами, вміст виявленого в концентрації етилового спирту в кількості 0,29 ‰, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, добровільно відшкодував завданий збиток.
Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ознайомившись зі змістом угоди, перевіривши виконання вимог ст.472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, у суду немає підстави припускати неможливість її виконання обвинуваченим, який працює, має постійний заробіток, отримує пенсію, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених кримінальним законом. Перед затвердженням угоди про примирення суд переконався, що обвинувачений розуміє положення ст.474 ч.4 КПК України та укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок.
Цивільний позов по справі не заявлений.
По справі є процесуальні витрати пов'язані з проведенням судової, судово інженерно-транспортної експертиз в сумі 2745,92 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого у прибуток держави.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 474, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим укладену 20 жовтня 2021 року.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Процесуальні витрати в сумі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п'ять) грн. 92 коп. пов'язані з проведенням судової, судово інженерно-транспортної експертиз стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 у прибуток держави.
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ-21104», р. н. НОМЕР_1 , який переданий для зберігання на територію спеціального майданчика ВКЕЗ УЗ ГУНП в Житомирській області за адресою м. Новоград-Волинський, вул. Шепетівська, 2 - повернути власнику ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1