Справа №295/13486/21
1-кс/295/6518/21
12.10.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021065410000253 від 08.10.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
Дізнавач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на зварювальний апарат «Штурм», який вилучений в ході проведення огляду місця події від 08.10.2021 року та позбавити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також третіх осіб права відчужувати та розпоряджатися вищевказаним майном.
Дізнавач в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату та час розгляду клопотання, надала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Власник майна не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання.
Суд дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в період часу з 16 години 06.09.2021 до 7 години 07.09.2021 ОСОБА_7 , перебуваючи у вагончику, що знаходиться неподалік будинку № 41 по вул. Залізничній в с. Оліївка Житомирського району, шляхом вільного доступу таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , а саме: зварювальний апарат «Штурм», чим спричинив останньому матеріальної шкоди на суму 2200 грн. 08.10.2021 вказана подія внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021065410000253 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 08.10.2021 в ході проведення огляду місця події було вилучено зварювальний апарат «Штурм» у ОСОБА_6
Постановою про визнання речовими доказами приєднання до кримінального провадження від 08.10.2021 зварювальний апарат визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021065410000253 від 08.10.2021.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170, ст. 98 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на його вчинення; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження тощо.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З огляду на завдання арешту майна та з метою забезпечення збереження речових доказів, а також зважаючи на наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на зварювальний апарат «Штурм», та позбавити власника та третіх осіб можливості відчуження, розпорядження та використання вищевказаного майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1