Справа № 151/596/21
Провадження № 1-кп/151/49/21
іменем України
20 жовтня 2021 року смт.Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області
в складі: судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4 та
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Чечельник Вінницької області кримінальне провадження №12021020100000315 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Іванівка, Ісик-Атинського району, Республіки Киргизія, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, із повною загальною середньою освітою, працездатного який не працює і не навчається, раніше судимого:
17.06.2020 року Бершадським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
02.09.2021 року близько 15 години обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи біля домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , під час суперечки із нею, яка виникла на грунті неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс останній чотири удари правою ногою в район правої сторони тулуба, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді обмеженого синця на правій боковій поверхні груді та переломів 6, 7, 8 ребер справа, які відповідно до висновку експерта №99 від 16.09.2021 року відносятся до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, вказавши, що дійсно за вищевказаних обставин, під час суперечки, наніс ОСОБА_4 кілька ударів ногою по тулубу. Нанести тілесні ушкодження такої тяжкості, наміру не мав. Щиро розкаюється в скоєному, просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує по ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому суд виходить з вимог ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання є щире каяття, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є рецидив кримінальних правопорушень. Також, суд приймає до уваги характеристику з місця проживання, а також те, що обвинувачений ОСОБА_5 на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на диспансерному обліку в накрологічному кабінеті КУ "Чечельницька ЛПЛ", висновок Гайсинського районного сектору №4 філії Державної установи "Центр пробації" у Вінницькій області, згідно якого виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (в т.ч. окремих осіб).
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства із застосуванням покарання у виді обмеження волі.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 вчинив злочин під час іспитового строку встановленого вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 17.06.2020 року, яким він засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, суд вважає за необхідне застосувати ч.1 ст. 71 КК України і призначити остаточне покарання за сукупністю вироків.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і признати покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України приєднати частково невідбуте покарання призначене вироком Бершадського районного суду Вінницької області від 17.06.2020 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки і призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань у виді обмеження волі на строк два роки два місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6