Справа № 953/13426/20
н/п 2/953/507/21
12 жовтня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кудінової К.А.,
представника відповідача - Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 953/13426/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просив стягнути з відповідача: 297 305,10 грн. відшкодування матеріальної шкоди; 20 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди; 2 637,60 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження; 18 782,00 грн. витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.08.2019 об 11:30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода на перехресті вул. Чернишевської з вул. Весніна у м. Харкові за участю транспортних засобів «Toyota» моделі «Land Cruiser» 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить позивачу, та авто марки «Honda», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить відповідачу. За наслідками вказаної ДТП транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень, перелік яких був визначений у схемі ДТП. 21.08.2019 у відношенні відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2019 у справі № 953/17487/19 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля відповідача була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Альфа-Страхування».
На підставі протоколу огляду та оцінки автомобіля № 344/2019 від 13.09.2019, складеного ФОП ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхова компанія «Альфа-Страхування» було відшкодовано позивачу завдані матеріальні збитки в сумі 99 000,00 грн. двома траншами в сумі 87 833,10 грн. та 11 166,90 грн.
В подальшому ХНІДСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса на замовлення позивача провів автотоварознавче дослідження автомобілю Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , яким визначив суму матеріальних збитків. При цьому позивачем було сплачено витрати за проведене дослідження в сумі 2 637,60 грн.
Отримавши висновок ХНІДСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, позивач стверджує, що ним понесені витрати більші, ніж отримане страхове відшкодування, оскільки вказана у висновку вартість запасних частин для ремонту його транспортного засобу становить 200 282,10 грн., а вартість ремонту складає 239 438,24 грн. На думку позивача, різниця між вартістю запасних частин для ремонту його транспортного засобу та вартість ремонту за відрахуванням суми страхового відшкодування становить 207 305,10 грн. Однак, у відшкодуванні цієї суми ПрАТ «Страхова компанія «Альфа-Страхування» позивачу відмовила, через що останній просить стягнути з відповідача 207 305,10 грн. відшкодування матеріальної шкоди, завданої його транспортному засобу.
Також, позивач зазначає, що відсутність транспортного засобу обмежило його пересування, через що він був вимушений користуватися іншим автомобілем, за що сплатити 90 000,00 грн. у відповідності до умов договору оренди автомобіля від 01.09.2019.
Моральну шкоду, спричинену позивачу, останній обґрунтовує погіршенням стану здоров'я, психологічним дискомфортом, необхідністю орендувати інше авто, платити за це власні кошти, здійсненням ремонту за власні кошти. Також позивач зазначає, що нервував через брак коштів, втрату душевного спокою, відчуття постійного переживання через звернення до суду за захистом свої прав. На підставі чого оцінює завдану йому моральну шкоду у сумі 20 000,00 грн.
Окрім того, позивач в зв'язку із зверненням до суду поніс судові витрати у вигляді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу у сумі 18 782,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 28.08.2019.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вказаних вимог 21.08.2020 судом сформовано запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи та 03.09.2020 отримано відповідну довідку.
Ухвалою судді від 04.09.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
23.09.2020 до канцелярії суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 14.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
09.12.2020 до суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву (т.1 а.с.96-100), в якому зазначено про незгоду із позовними вимогами виходячи зокрема, з того, що до позову не додано протокол огляду транспортного засобу від 21.08.2019, що свідчить про хибне посилання на наявність ушкоджень та вартість відновленого ремонту, який/, як зазначає представник, позивач намагається стягнути з відповідача; до позову не додано акту виконаних робіт № ТД-018537 від 05.12.2019, на який є посилання у позові; не надано доказів оплати за здійснений ремонт транспортний засіб позивачем.
Також, представник відповідача зазначає про безпідставність стягнення вартості суми запчастин для ремонту транспортного засобу позивача у розмірі 200 282,00 грн. згідно висновку автотоварознавчого дослідження як таких, що не підтверджено документально; відсутності реальності фактичної оплати позивачем послуг з оренди автомобіля внаслідок недотримання вимоги співмірності; необґрунтованості стягнення моральної шкоди внаслідок її необґрунтованості та не підтвердження доказами.
08.02.2021 до суду представником позивача адвокатом Гнедик Є.С. подано письмові пояснення (т.1 а.с.129-136, 137-165), в яких представник позивача зазначив, що сума ремонту транспортного засобу позивача склала 200 282,00 грн. та обґрунтована тим, що при визначенні вартості заподіяного позивачу матеріальних збитків зазначених у висновку автотоварознавчого дослідження № 20722 від 18.10.2019 у сумі 141 260,74 грн., експертом було застосовано коефіцієнт фізичного зносу і втрати товарної вартості автомобіля. При цьомузагальна сума запчастин, які необхідно замінити, без урахування коефіцієнту зносу становить 200 282,00 грн.
В підготовчому засіданні представником відповідача адвокатом Шевченко О.О. були подані клопотання про витребування доказів на підтвердження факту проведення ремонту транспортного засобу позивача та фактичної сплати за нього; вартості придбання позивачем транспортного засобу та його технічного стану на дату придбання; заява про виклик у судове засідання та допит свідка.
Ухвалою суду від 08.02.2021 клопотання представника відповідача про витребування доказів було задоволено (т.1 а.с.189-190).
10.02.2021 до суду надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи представника відповідача - адвоката Шевченко О.О. (т.1 а.с. 195-196).
Витребувані докази надійшли до суду у повному обсязі.
31.03.2021 та 01.04.2021 до суду надійшли заперечення представника відповідача - адвоката Шевченко О.О. на письмові пояснення представника позивача (т.2 а.с.42-84).
Ухвалою суду від 02.04.2021 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду (т.2 а.с.87).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином. 21.09.2021 до канцелярії суду надійшла заява, в якій останній просив проводити розгляд справи без його участі та без участі його представників (т. 2 а.с. 140).
Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Шевченко Н.О. в судовому засіданні просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 21.08.2019 за вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода в наслідок якого автомобіль позивача «Toyota» моделі «Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 зазнав механічних пошкоджень. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.09.2019 у справі № 952/17487/19 відповідача визнано винною у порушені ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу (т. 1 а.с. 14). Вказана постанова набула законної сили, а отже щодо цього позивач звільнений від доказування в силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України.
Ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У відповідності зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, відповідно до зазначених вище норм відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду.
Факт належності позивачу транспортного засобу «Toyota» моделі «Land Cruiser» (д.н.з. НОМЕР_1 ) підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 10).
На момент ДТП авто відповідача було застраховано у ПАТ «СК «Альфа-Страхування» (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 161787910).
04.10.2019 представник позивача за довіреністю від 22.08.2019 - Гнедик Є.С. здійснив оплату за експертизу № 20722 у сумі 2 637,60 грн., що підтверджується квитанцією № ПН560338. Код отримувача у квитанції зазначено 02883133, що відповідає коду ЄДРПОУ Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (т. 1 а.с. 16).
18.10.2019 складено висновок експерта про проведення автотоварознавчого дослідження № 20722, яким встановлено розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Toyota» моделі «Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_1 , у сумі 141 260,74 грн. (т. 1 а.с. 17-34).
Представником позивача за довіреністю було отримано страхову виплату від ПАТ «СК «Альфа-Страхування» у розмірі 99 000,00 грн. Зазначене підтверджується довіреністю, виданою Гнедику Є.С. від 22.08.2019 позивачем, листами від ПАТ «СК «Альфа-Страхування» за вих. № 1597 від 21.10.2019, № 2067 від 28.12.2019, банківським чеком від 06.11.2019 (т. 1 а.с. 35-37).
Позивачем здійснено ремонт транспортного засобу, що підтверджується актом виконаних робіт № ТД-018537 від 05.12.2019 (т. 1 а.с. 206-207, т. 2 а.с. 15-16), згідно якого ТОВ «Автоарт ЛТД» здійснило відновлюваний ремонт транспортного засобу позивача на загальну суму 106 023,00 грн. з урахуванням вартості запчастин. Позивач оплатив виконані роботи, що підтверджується: рахунками, виписаними ТОВ «Автоарт ЛТД» за № 9419, 9418, 9417 на 8 023 грн., 49 000 грн. і 49 000 грн. відповідно та чеками № 41697, 41682, 41596, які підтверджують сплату цих рахунків позивачем (т. 2 а.с. 17-19).
Суд ставиться критично до твердження позивача про визначення розміру матеріальної шкоди спричиненою відповідачем у сумі 297 305,10 грн., що складається із двох частин: 207 305,10 грн. - різниця між вартістю відновленого ремонту транспортного засобу і сумою страхового відшкодування та 90 000,00 грн. - витрати позивача на оренду іншого автомобілю на строк ремонту його транспортного засобу, оскільки в акті виконаних робіт проведених ТОВ «Автоарт ЛТД», визначено, що вартість відновлюваних робіт становить 91 739,80 грн., а вартість запчастин, вузлів та матеріалів у кількості 78 шт. становить 14 283,20 грн., загальна сума відновлюваних робіт з урахуванням вартості запчастин складає 106 023,00 грн.
Позивачем не надано інших доказів щодо проведення витрат на купівлю запчастин та здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, а також доказів того, що ним було здійснено лише частковий ремонт транспортного засобу.
Твердження позивача із посиланням на ціну запчастин у висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 20722 суд також сприймає критично, оскільки ціни ремонтних робіт та вартість запчастин у конкретного автодилера можуть відрізнятися від цін, що зазначені у вказаному висновку.
Так, на сторінці 4 ремонтної калькуляції (додаток № 1 до висновку) міститься примітка наступного змісту: «Пояснення: всі права на систему azt розрахунку вартості фарбування належать AUTOMOTIVE GMBH. Система АUDATEX» (т. 1 а.с. 24).
Отже, у конкретного автодилера, в даному випадку ТОВ «Автоарт ЛТД» та у конкретному програмному забезпеченні може бути різний розрахунок вартості тих чи інших робіт.
Наприклад, на сторінці 2 ремонтної калькуляції у главі «ФАРБУВАННЯ» вказано, що на фарбування капоту необхідно витратити 25 ОТ. Згідно з інформацією у главі «ВАРТІСТЬ РОБІТ З ПОФАРБУВАННЯ» (ст. 3 додатку № 1 до висновку) загальний час пофарбування відповідає 10 ОТ/годину, година робіт з пофарбування коштує 225,00 грн. Отже, витрати часу на пофарбування капота становлять 2,5 години і відповідно вартують 562,50 грн.
Згідно акту виконаних робіт ТОВ «Автоарт ЛТД» № ТД-018537 (пункт 8) витрати часу на пофарбування капота становлять 7,4 години. 1 година робіт становить 337,50 грн., вартість робіт з пофарбування капота становить 2 397,00 грн.
Таким чином суд приходить до висновку, що розрахунки, здійснені експертом за допомогою конкретного програмного забезпечення можуть відрізнятися від здійснення ремонтних робіт у конкретного автодилера конкретною людиною щодо конкретного транспортного засобу.
З огляду на те, що позивачем на підтвердження вартості відновлювального ремонту було надано до суду акт № ТД-018537 ТОВ «Автоарт ЛТД» та не подано будь-яких зауважень щодо цього акту, суд у питанні визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу віддає перевагу як доказу саме акту виконаних робіт № ТД-018537, порівняно із висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 20722 від 18.10.2019. Оскільки в даному випадку висновок містить теоретичну модель ремонту транспортного засобу позивача, відображаючи витрати часу, їх вартість згідно із алгоритмами відповідного програмного забезпечення, яким користується експерт. Акт виконаних робіт, в свою чергу, відображає реальне виконання конкретних робіт за тією ціною, яку встановив автодилер і на яку погодився клієнт, в даному випадку позивач, сплативши за це витрати.
Відповідно до абз. 2 ч. 1. ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Доказами, які містяться у матеріалах справи, підтверджується факт здійснення виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі - транспортного засобу позивача, з урахуванням вартості запчастин на суму 106 023,00 грн. (т. 1 а.с. 205).
У той же час, листами від ПАТ «СК «Альфа-Страхування» за вих. № 1597 від 21.10.2019, № 2067 від 28.12.2019, копією банківського чеку від 06.11.2019 підтверджується, визнається позивачем у позові, а відповідачем не заперечується, що позивач через свого представника отримав від страхової компанії відповідача 99 000,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу позивача.
Отже, з відповідача має бути стягнуто на користь позивача різницю між витратами позивача на ремонт транспортного засобу у розмірі 106 023,00 грн. та страховою виплатою, яку останній отримав - 99 000,00 грн., яка становить 7 023,00 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на оренду іншого авто на строк ремонту його транспортного засобу суд зазначає наступне:
На обґрунтування вищезазначеної вимоги позивач надав копії: договору оренди автомобіля від 01.09.2019, який укладений між фізичними особами - позивачем та ОСОБА_6 ; акту приймання-передачі від 01.09.2019 до договору оренди автомобіля № 1 від 01.09.2019; акту приймання-передачі від 01.12.2019 до договору оренди автомобіля № 1 від 01.09.2019; розписок від 30.09.2019, 30.10.2019, 01.12.2019 (т.1 а.с.38-39, 4,41,42,43,44).
Суд критично ставиться до поданих позивачем доказів та вважає, що вимога про стягнення з відповідача витрат на оренду авто у розмірі 90 000,00 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Позивачем же подано до суду копію договору оренди автомобіля у простій письмовій формі. При цьому доказів ухилення контрагента від нотаріального посвідчення договору позивач не надав. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки обставини укладення договору оренди автомобіля між фізичними особами згідно закону мають підтверджуватися нотаріально посвідченим договором, а позивач надав договір у простій письмовій формі, суд визнає такий доказ недопустимим.
Крім того, відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди автомобіля від 01.09.2019 щомісячна орендна плата складає 29 500,00 грн. (т. 1 а.с. 39).
В подальшому позивачем додано до матеріалів справи копію додаткової угоди від 07.09.2019 до договору оренди автомобіля від 01.09.2019, у якій зазначено, що сторони домовилися викласти п. 3.1. договору у наступній редакції: «Щомісячна орендна плата складає 30 000 грн.» (т. 1 а.с. 141).
При цьому, позивачем подано розписки від 30.09.2019, 30.10.2019 та 01.12.2019, у яких міститься інформація про сплату 30 000,00 грн., 30 000,00 грн. та 28 500,00 грн. відповідно (всього 88 500,00 грн., що еквівалентно 29 500,00 грн. на місяць, про що зазначено у першій редакції п. 3.1. договору оренди автомобіля)(т. 1 а.с. 41-43).
Отже, згідно розписок позивачем нібито сплачено за оренду автомобіля 88 500,00 грн., а не 90 000,00 грн., як зазначається у позові. Хоча згідно з умовами додаткової угоди та останньою редакцією п. 3.1. договору оренди автомобіля у розписках також мало б бути зазначено по 30 000,00 грн. або ж інші суми, які б в сукупності за 3 місяці становили 90 000,00 грн.
Відповідачем були надані відомості, надані ГУ ДПС України в Харківській області на запит слідчого про те, що фізична особа ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), яка визначена як орендодавець у договорі оренди автомобіля, не мала доходів та витрат протягом вересня, жовтня, листопада 2019. Таких витрат протягом вересня, жовтня, листопада 2019 не мав і позивач (т. 2 а.с. 96-101).
З таких підстав суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовує необхідність стягнення з відповідача 90 000,00 грн. договором оренди автомобіля, який є нікчемним в силу закону та додатковою угодою до цього договору із розписками про оплату, які містять протиріччя.
В сукупності вказані докази, надані позивачем на обґрунтування вимог в частині стягнення 90 000,00 грн. на компенсацію витрат на оренду авто, не відповідають критеріям допустимості, достовірності та не є достатніми.
Так, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголосив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Застосовуючи стандарт «balance of probabilities» («баланс вірогідностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, суд дійшов висновку, що факт оренди автомобіля та здійснення витрат у розмірі 90 000,00 грн. скоріше не мав місце.
Отже, у стягненні з відповідача 90 000,00 грн. як матеріальної шкоди слід відмовити.
Позивачем також заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. В обґрунтування вимоги зазначено у т.ч. наступним: позивач не міг володіти та користуватися належним йому авто у повному обсязі; протягом тривалого часу позивач нервував, оскільки не міг відремонтувати транспортний засіб; ремонт транспортного засобу призвів до додаткових витрат; відсутність власного транспортного засобу значно обмежило його можливість пересуватися і він змушений був винаймати інший авто, платити за це грошові кошти; нормальний образ життя позивача був порушений; позивач відчуває переживання у зв'язку із зверненням до суду за захистом своїх прав; позивач є особою з особливими потребами.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини і на законодавчому рівні в України, у тому числі частиною другою статті 1166 ЦК України, згідно з якою особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, закріплено дію презумпції моральної шкоди. Тобто, моральна шкода вважається завданою позивачу, якщо відповідачем не доведено належними доказами відсутність його вини у завданні такої шкоди.
Аналогічна правова позиція відображена у т.ч. у постанові КЦС ВС від 10 лютого 2021 року у справі № 761/24143/19.
Беручи до уваги презумпцію моральної шкоди при правопорушенні, суд зазначає, що її міра, грошове вираження підлягає доказуванню.
Щодо доводів позивача та доказів відносно моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Суд погоджується із доводами про неможливість користуватися майном позивача, необхідністю витрат на ремонт транспортного засобу позивача.
В той же час суд критично ставиться до доводів про необхідність винаймати інше авто та додаткових витрат на це, оскільки докази, надані на підтвердження оренди авто визнані судом недопустимими, недостовірними та недостатніми.
Аналогічно і щодо твердження позивача про нервування у зв'язку із зверненням до суду для захисту своїх прав. Позивач має представника, фахівця у галузі права, адвоката Гнедика Є.С., який представляв інтереси позивача у взаємовідносинах із страховою компанією до подання позову та у судовій справі, що розглядається. Зазначене підтверджується зокрема: довіреністю від 22.08.2019, якою позивач уповноважив Гнедика Є.С. у т.ч. одержувати страхові виплати; листами від ПАТ «СК «Альфа-Страхування» за вих. № 1597 від 21.10.2019, № 2067 від 28.12.2019, копією банківського чеку від 06.11.2019, які підтверджують, що саме Гнедик Є.С. звертався до ПАТ «СК «Альфа-Страхування», отримував страхову виплату; договором про надання адвокатських послуг № 28/08 від 28.08.2019 між позивачем та Гнедиком Є.С. , на підставі якого позивач у т.ч. вимагає стягнення витрат на правничу допомогу.
Щодо тверджень про статус особи з особливими потребами у позивача, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ № 0859100, суд не вбачає, а позивачем не роз'яснено ані конкретний діагноз позивача, ані причинний зв'язок між таким станом здоров'я та моральною шкодою від ДТП, яка сталося значно пізніше. Докази погіршення стану здоров'я позивача після ДТП та причинного зв'язку між погіршенням здоров'я та ДТП відсутні.
Із твердженнями позивача про необхідності компенсації моральної шкоди суд погоджується.
З огляду на вищезазначене, вимога про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з відповідача має бути стягнуто 5 000,00 грн. у якості компенсації моральної шкоди, завданою позивачу.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1-3, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Стороною позивача підтверджено наступні судові витрати: витрати на експертне автотоварознавче дослідження 2 637,60 грн. Ці витрати підтверджуються квитанцією № ПН 560338, та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
29.09.2021 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гнедик Є.С. подано до суду заяву про уточнення остаточних даних на підтвердження суми за надання професійної правничої допомоги у розмірі 18 782,00 грн.
Так, 28.08.2019 між ОСОБА_1 з однієї сторони та адвокатом Гнедик Є.С. з іншої сторони, був укладений договір про надання адвокатських послуг № 28/08 (т. 1 а.с. 52-55).
Згідно акту приймання-передачі правової допомоги, вартість наданих послуг становить 18 782,00 грн. (т. 2 а.с. 156).
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії наступних документів: договір № 28/08 про надання адвокатських послуг; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1625; додаткову угоду про надання адвокатських послуг № 28/08 від 28.08.2019, в якій доповнено п. 4.1 Договору, та викладено його у наступній редакції: Оплата за надання правничої допомоги здійснюється Клієнтом у безготівковій формі шляхом оплати на рахунок Виконавця у Додатку до даного Договору, який є невід'ємною частиною договору. Без надання Виконавцем рахунку на оплату; АКТ здачі-приймання виконаних робіт (послуг) за Договором про надання адвокатських послуг № 28/08 від 28.08.2019, в якому зазначено, що даний Акт є документом, що підтверджує факт виконання робіт згідно умов договору та відсутності претензій до якості наданих послуг і є підставою для закриття Виконавцем робіт за договором.
07.10.2021 представником позивача Шевченко Н.О. подано до суду заперечення на заяву позивача про стягення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що в акті виконаних робіт відсутній конкретний перелік наданих позивачу послуг, неспівмірність заявленої суми; недобросовісну допомогу представника позивача (т. 2 а.с. 167-169).
Отже, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, суд дійшов до висновку про те, що компенсації позивачу підлягає 860,22 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Стороною відповідача було подано клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу із додатками та підтверджені наступні судові витрати: витрати на правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн. Так, згідно акту наданих послуг № 01 від 30.09.2021 Адвокатським об'єднанням Юр Прайд згідно договору про надання правової допомоги № 076 від 19.11.20 було надано наступні послуги за наступною ціною та витратами часу: написання, подання до суду клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, фотографування їх № 953/13426/20 адвокатом Шевченко Н.О. 1 000,00 грн. 0,5 год.; вивчення позовної заяви та документів, доданих до неї адвокатом Шевченко Н.О. 1 500,00 грн. 0,75 год.; формування правової позиції та написання відзиву та клопотання про поновлення строку адвокатом Шевченко Н.О. 4 000,00 грн. 2 год.; написання і подання клопотання про відкладення розгляду справи адвокатом Шевченко Н.О. 500,00 грн. 0,25 год.; написання адвокатського запиту до ТОВ «Автоарт ЛТД» помічником адвоката Шевченко Н.О. - ОСОБА_8 500,00 грн. 0,5 год.; написання адвокатського запиту до ПАТ «СК «Автострахування» помічником адвоката Шевченко Н.О. - ОСОБА_8 500,00 грн. 0,5 год.; надсилання адвокатських запитів поштою помічником адвоката Шевченко Н.О. - ОСОБА_8 500,00 грн. 0, 5 год.; написання клопотання про витребування доказів з ПАТ «СК «Автострахування» адвокатом Шевченко Н.О. 500,00 грн. 0,25 год.; написання клопотання про витребування доказів з ТСЦ МВС № 6342 адвокатом Шевченко О.О. 500,00 грн. 0,25 год.; написання та подання заяви про виклик свідка адвокатом Шевченко О.О. 500,00 грн. 0,25 год.; написання адвокатського запиту до ВП «Харківська Філія» ТОВ «Дімітрел» адвокатом Шевченко О.О. 500,00 грн. 0,25 год.; написання письмових пояснень від 14.05.2021 (подано 17.05) помічником адвоката Шевченко Н.О. - ОСОБА_8 500,00 грн. 0,5 год.; підготовка, шлях до Київського районного суду та участь у судовому засіданні 08.02.2021 адвокатом Шевченко Н.О. 2 000,00 грн. 1 год.; підготовка, шлях до Київського районного суду та участь у судовому засіданні 02.04.2021 адвокатом Шевченко Н.О. 2 000,00 грн. 1 год.; підготовка, шлях до Київського районного суду та участь у судовому засіданні 17.05.2021 адвокатом Шевченко Н.О. 2 000,00 грн. 1 год.; підготовка, шлях до Київського районного суду та участь у судовому засіданні 22.09.2021 адвокатом Шевченко Н.О. 2 000,00 грн. 1 год.; підготовка, шлях до Київського районного суду та участь у судовому засіданні 01.10.2021 адвокатом Шевченко Н.О. - ОСОБА_8 2 000,00 грн.1 год.
Вартість послуг наданих адвокатом всього: 19 000,00 грн., всього часу витрачено - 9,5 годин. Вартість послуг наданих помічником адвоката: 2 000,00 грн., всього часу витрачено 2 години.
Згідно п. 4.4. договору про надання правової допомоги № 076 від 19.11.2020 між Адвокатським об'єднанням Юр Прайд та відповідачем оплата послуг виконавця здійснюється згідно виставлених актів. Ціна наданих послуг адвокатом виконавця формується з розрахунку 2 000,00 грн. / год. або з огляду на Рішення Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018 р., ціна наданих послуг помічником адвоката формується з розрахунку 1 000,00 грн. / година.
Витрати відповідача на правничу допомогу є співмірними із критеріями, передбаченими ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Також факт надання зазначених послуг підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи.
12.10.2021 до канцелярії суду представником позивача Гнедиком Є.С. подано заперечення на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому останній просив відмовити у задоволенні клооптання про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки вказане клопотання подано зі спливом терміну, передбаченого ч. 1 ст. 134 ЦПК України (т. 2 а.с. 173-174).
Суд вважає вказане клопотання представника позивача необгрунтованим, та звертає увагу на те, що викладені представником позивача у клопотанні доводи не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
В той же час суд вбачає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на правничу допомогу до суми 20 403 гривні 60 копійок - що є правомірним розподілом витрат з огляду на складність справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та ціною позову, а також значенням справи для сторони.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем було заявлено позовні вимоги у наступному розмірі: 297 305, 10 грн. - майнова шкода, 20 000,00 грн. - моральна шкода. Задоволенню підлягає частина позовних вимог у наступному розмірі: 7 023,00 грн. - майнова шкода, 5 000,00 грн. - моральна шкода, 2 637,60 грн. витрати на проведення експертного авто-товарознавчого дослідження.
Тобто задоволенню підлягає 4,58 % відсотки розміру позовних вимог: (297 305, 10 + 20 000+2637,60)/100 = 3 199,43 грн.; 7 023,00 грн. + 5 000,00 грн.+ 2637,60= 14 660,6 грн.; 14660,6/3 199, 43 = 4,58 %.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати мають покладені на відповідача у розмірі 4,58 %, на позивача у розмірі 95,42 %.
Відтак, з позивача на користь відповідача, слід стягнути на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 860,22 грн. (18 782*4.58/100 = 860 грн. 22 коп.), а з позивача на користь відповідача має бути стягнуто 19 469,12 грн. (20 403,60*95,42/100= 19 469 грн. 12 коп.).
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", з відповідача стягуються судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 22, 23, 220, 799, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 78, 79, 80, 133, 137, 141, 187, 264 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 7 023,00 (сім тисяч двадцять три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 5 000,00 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного авто-товарознавчого дослідження у розмірі 2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу у розмірі 19 469 (дев'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 12 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 20 жовтня 2021 року.
Суддя Колесник С.А.