Справа №175/4211/21
Провадження №1-і/175/2/21
Ухвала
Іменем України
20 жовтня 2021 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019040440001040 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
13 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора від 13 жовтня 2021 року про продовження ОСОБА_7 на 60 днів строку тримання під вартою, який спливає 28 жовтня 2021 року. Клопотання, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який на його думку, з урахуванням характеру і фактичних обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, перешкоджає застосувати альтернативні види запобіжних заходів.
Вирішуючи це клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 24.09.2021 року) на території України встановлений та продовжений карантин до 31.12.2021 року.
У пункті 20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України встановлені особливості контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження у період дії карантину.
Так, відповідно до абзацу 5 цього пункту у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально…
Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснюється судом колегіально.
Встановлено, що у зв'язку із відпусткою головуючого судді, клопотання про продовження строку тримання під вартою було передано до канцелярії Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для проведення автоматизованого розподілу справи між суддями.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями клопотання про продовження строку тримання під вартою передано на розгляд судді ОСОБА_1 , як судді котра є учасником колегії.
Захисник просив змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, який, з урахуванням позитивних відомостей про особу обвинуваченого, зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав клопотання захисника.
Адвокат потерпілого ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.
Обсудивши заявлені клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом частини 3 цієї ст. 331 до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про… продовження запобіжного заходу, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров'я… обвинуваченого; репутацію… обвинуваченого, наявність у нього судимостей.
Під час судового провадження обвинуваченому ОСОБА_7 обрано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 28 жовтня 2021 року.
З урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання та закінчити судовий розгляд до спливу цього строку, враховуючи, що продовжує існувати ризик, зазначений у попередніх ухвалах суду і клопотанні (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), суддя вважає клопотання прокурора обґрунтованим.
Оцінюючи вказаний ризик, суддею враховуються сукупність обставин і наслідки інкримінованого злочину, віднесеного до особливо тяжкого, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, а також позиція Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), викладена у п.35 рішення у справі «Летельє проти Франції», з якої слідує, що рішення суду щодо тримання особи під вартою повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
На думку суду саме тримання ОСОБА_9 під вартою зможе запобігти вищевказаному ризику і таке судове рішення у повній мірі відповідатиме як національному законодавству, так і практиці ЄСПЛ.
Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
З огляду на викладене суд залишає поза увагою доводи сторони захисту про необґрунтованість клопотання прокурора та акцентує увагу, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування особи від суду.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України,суд,-
ухвалив:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 28 жовтня 2021 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 27 грудня 2021 року.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.
Головуючий суддя ОСОБА_1