Справа № 446/2149/21
19.10.2021 м. Кам'янка-Бузька
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.;
секретар судового засідання Михайлишин О.В.;
Справа №446/2149/21
Учасники справи:
позивачка ОСОБА_1 ;
відповідач Кам'янка-Бузька державна нотаріальна контора;
третя особа приватний нотаріус Кам'янка-Бузького РНО Робак Лариса Андріївна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Кам'янка-Бузького нотаріального округу Львівської області Робак Лариса Андріївна про зняття заборони з майна та виключення запису в єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний нотаріус Кам'янка-Бузького нотаріального округу Львівської області Робак Лариса Андріївна, в якій просить зняти заборону з житлового будинку, яка накладена Кам'янка-Бузькою державною нотаріальною конторою 28.11.2006 за №4127909 на підставі повідомлення б/н від 29.06.1982 та виключити запис з ЄРЗВОНМ.
В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Коли вона вирішила відчужити будинок, то звернулася до нотаріуса, де при перевірці документів виявилось, що на її житловий будинок накладена заборона згідно Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка накладена згідно повідомлення б/н від 29.06.1982 К-Б будорганізації. На сьогоднішній день такої будівельної організації як Кам'янка-Бузький Райагробуд не існує. Причин, з яких було накладено заборону на її житловий будинок її невідомо, у зв'язку з тим, що змушений звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді від 30.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та призначено судове засідання.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву, в якій просить суд справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився через канцелярію суду подав листа, в якому просить суд справу розглядати у відсутності державного нотаріуса.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Кам'янка-Бузького нотаріального округу Львівської області Робак Лариса Андріївна в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
З огляду на зазначені обставини суд розглядає справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Водночас у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Згідно реєстраційного посвідчення виданого 04.04.1989 Червоноградським міжміським Бюром технічної інвентаризації будинковолодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку (а.с.17).
Як вказано у довідці від 20.09.2021 № 5087 яка видана КП «Червоноградське міжміське Бюро технічної інвентаризації» будинок № 2 (загальною площею 110.2 кв. в в тому числі житловою 59.2 м. кв.) АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, на праві особистої власності посвідченого Кам'янка-Бузькою держнотконторою 20.04.1982 за № 612 та акта про завершення будівництва від 05.08.1988 затвердженого рішенням міськвиконкому № 87 від 09.02.1989 і записано в реєстрову книгу № 10 за № 1302-04.04.1989 (а.с.12).
Згідно з Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 370001 від 21.12.2012, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0559 га., що розташована в АДРЕСА_1 (а.с.13).
Як видно з інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 2763499884 від 23.09.2021, на майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , є обтяження, заборона (архівний запис), за реєстраційним номером 4127909, зареєстрована 28.11.2006 Кам'янка-Бузькою державною нотаріальною конторою, підставою даного обтяження є повідомлення б/н 29.06.1982 К-Б будорганізації (а.с.11).
У листі Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори № 1097/01-16 від 27.09.2021 вказано, що архівна заборона виникла 26.06.1982 № 464723-120 і занесена в реєстр заборон 28.11.2006 за № 4127909 на підставі повідомлення б/н 29.06.1982 К-Б будорганізації, було перенесено заборону (архівний запис) автоматично зі старого реєстру « Феміда» в новий Єдиний реєстр заборон і арештів. У нотаріальній конторі відсутні архівні документи, що стосуються накладення заборони відчуження за 2006 рік (а.с.10).
Листом №18 від 21.09.2021 Архівне управління Львівської РДА повідомило, що на зберіганні в архівному відділі знаходяться документальні матеріали з особового складу Кам'янка-Бузького райагробуду, однак відомостей щодо заборони відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 немає (а.с. 9).
Звертаючись до суду з даним позовом позивачка вказує, що їй невідомо про причини накладення такого арешту на її майно, і що наявність такого арешту призводить до порушення її права власності, так як вона не може розпорядитися ним.
Даний спір належить розглядати даному суду, так як згідно ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Вирішуючи дану справу суд виходив із наступних мотивів та положень закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, власник має право вимагати усунення будь-яких перешкод у реалізації його права володіння користування та розпорядження належним йому майном.
Як видно із матеріалів справи, а саме з інформації яка міститься у диному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна належний позивачці будинок містить обтяження, яке виникло 29.06.1982 і існує до сьогоднішнього дня.
Разом з тим, судовим розглядом не здобуто доказів того, що у позивача є будь-які майнові зобов'язання на забезпечення виконання яких може існувати таке обтяження, а тому існування заборони відчуження належного позивачці майна на підставі повідомлення від 29.06.1982 є надмірним втручанням у її право власності.
Причому суд вважає, що з огляду на час, який минув з моменту виникнення зобов'язання (майже 40 років), відсутність будь-яких доказів щодо розміру такого зобов'язання, а також особи кредитора, існування обтяження на майно позивачки не узгоджується з такими загальними засадами цивільного законодавства як справедливість, добросовісність і розумність.
Тому, суд дійшов до переконання, що даний позов є підставний, обґрунтованим та спрямований на реальний захист прав та інтересів позивачки.
Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивачки, суд дійшов висновку, що сформульовані позовні вимоги не цілком узгоджуються з положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Так, аналіз статті 26 цього закону свідчить, що суд може скасувати рішення державного реєстратора зокрема і щодо обтяження, тоді як поняття «зняття заборони» вжито в законі (ст. 31-2) як повноваження нотаріуса відповідно до Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав позивачки, суд вважає за правильне скасувати обтяження на нерухоме майно, яке міститься у відповідному записі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Причому, на переконання суду, у даному випадку не має місця вихід за межі позовних вимог, оскільки сама зміна формулювання вжитого способу захисту не змінює мети, з якою позивачка зверталася до суду.
Тому, позовні вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузької державної нотаріальної контори, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Кам'янка-Бузького нотаріального округу Львівської області Робак Лариса Андріївна про зняття заборони з майна та виключення запису в єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна - задовольнити частково.
Скасувати обтяження на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке накладене Кам'янка-Бузькою державною нотаріальною конторою 28.11.2006 за № 4127909 на підставі повідомлення б/н від 29.06.1982 «К-Б будорганізації».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 19.10.2021
Суддя Котормус Т.І.