13.10.2021 Справа № 323/1706/21
Провадження № 2/337/2249/2021
13 жовтня 2021 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Гнатик Г.Є.
за участю секретаря Побережної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення судових витрат,
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В заяві вказала, що вона з 08.12.2017 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей не мають. Шлюбні відносини з відповідачем припинені, у теперішній час спільне господарство вони не ведуть, тому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою від 16.08.2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримала, після розірвання шлюбу просить повернути їй дошлюбне прізвище.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, поважну причину не явки суду повідомив про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Як вбачається з витягу територіальної громади м.Запоріжжя від 16.08.2021 року, ОСОБА_3 , станом на 16.08.2021 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , саме за цією адресою відповідач повідомлявся про розгляд справи.
Рекомендований лист відповідачем не отриманий та він повернутий суду з відміткою поштового відділення зв'язку «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того відповідач повідомлявся про розгляд справи судом 13.10.2021 року, о 09-15 годині, шляхом розміщення оголошення 16.09.2021 року на офіційному веб-сайті судової влади України https://court.gov.ua/unknown/ .
Відповідач не скористався можливістю, передбаченою ст. 178 ЦПК України, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 08.12.2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 08.12.2017 року зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_1 » (а.с. 6).
Сумісне життя позивача з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені, тому позивачка звернулася до суду з даним позовом.
За змістом ст.51 Конституції України та ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 65 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно зі ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Оскільки шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони не ведуть сумісного господарства, позивачка не бажає зберегти шлюб та сім'ю, наполягає на розірванні шлюбу, відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав, тому суд вважає за можливе позов задовольнити, шлюб розірвати, що не протиречить ст.110, 112 СК України.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1200 грн., варто зазначити наступне.
Згідно із ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Згідно зі ст.ст.133,137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Оформленими у встановленому законом порядку документами, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, є квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані суду докази укладання між ОСОБА_1 та адвокатом Щербиною М.В. договору про надання правової допомоги від 05.07.2021 року (а.с. 7), 05.07.2021 року узгоджені сторонами додатки до договору, копію Ордеру від 05.07.2021 року.
Згідно Додатку до договору про надання правової допомоги від 05.07.2021 року, сторонами узгоджений гонорар адвоката у розмірі 1200 грн., а також виплату в подальшому за одне судове засідання 1000 грн.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, документально доведено, що ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1200 грн.
Щодо стягнення з відповідача 1000 грн. за кожне судове засідання, суд вважає в цій частині позовних вимог щодо витрат на правничу допомогу, необхідно відмовити, оскільки адвокат Щербина М.В. не з'явився у жодне із призначених судових засідань.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат пов'язаних із отриманням професійної правничої допомоги та витрат, понесених у зв'язку із явкою представника позивача до суду, такими що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України; ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 , 280-284, 354, 355ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстрований 08 грудня 2017 року Хортицьким районним у м.Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 491.
Після розірвання шлюбу повернути ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована АДРЕСА_2 ) в рахунок повернення сплаченого судового збору 908 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1200 грн., а всього 2108 грн.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Повний текст рішення виготовлено судом 18.10.2021 року
Суддя: Г.Є.Гнатик