Провадження № 2/235/892/21
Справа № 235/1674/21
12 жовтня 2021 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.
за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Кіяшко Ю.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області про скасування наказу, поновлення на посаді за сумісництвом, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У березні 2021 року ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області (далі - КНП «Покровська КЛІЛ») про скасування наказу, поновлення на посаді за сумісництвом, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що до 12 лютого 2021 року ОСОБА_3 працював в КНП «Покровська КЛІЛ» на посаді завідувача жіночої консультації на 1.0 ставки на основній роботі та лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського відділення Перинатального центру 11 рівня КНП «Покровська КЛІЛ» за сумісництвом на 0,5 ставки. За основною роботою ОСОБА_3 було звільнено 12 лютого 2021 року за власним бажанням, наказ про звільнення доведено до відома, проведено розрахунок.
10 березня 2021 року в ході розгляду справи № 235/5849/20 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області представником відповідача йому було вручено копію наказу в.о. генерального директора КНП «Покровська КЛІЛ» № 01.1-03/50/1 від 12.02.2021р. «Про визнання наказів генерального директора нечинними та такими, що н набули законної сили», яким фактично скасовано поновлення на роботі за сумісництвом ОСОБА_3 , тобто фактично звільнено ОСОБА_3 з роботи за сумісництвом. Зі слів представника відповідача ОСОБА_3 взагалі вважається таким, що не працював за сумісництвом у 2020 році.
Позивач вважає свої права порушеними і звертається до суду з позовом з наступних підстав.
ОСОБА_3 працював лікарем акушер-гінекологом з надання екстреної допомоги за сумісництвом з травня 2004 року без перерв та регулярно отримував заробітну плату, що підтверджується тим, що Красноармійською ЦРЛ визнано його роботу за сумісництвом з 200 року, що знайшло своє відображення в ухвалі від 12 вересня 2012 року, до 03.07.2017 року ОСОБА_3 чергував в акушерському відділенні на 0,5 ставки до тих пір поки його не було незаконно звільнено з основної роботи; наказу про звільнення з роботи за сумісництвом не видавалось, але до роботи його допущено не було та проведено повний розрахунок за обома посадами. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14.05.2018р. ОСОБА_3 було поновлено на роботі завідувача жіночою консультацією і стягнуто з лікарні середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.07.2014р. по 14.05.2018р. за основною посадою та посадою за сумісництвом. З 15.05.2018р. по 06.05.2020р. не було виконано постанову суду апеляційної інстанції - ОСОБА_3 не було поновлено на роботі. Постановою Донецького апеляційного суду від 14.04.2020р. з відповідача було стягнуто кошти за вимушений прогул у зв'язку з невиконанням рішення суду у розмірі 234 189,28 грн. Цю суму було розраховано на підставі середнього заробітку, який було визначено на підставі рішення Апеляційного суду Донецької області від 14.05.2018р.
Після поновлення ОСОБА_3 на основній посаді завідувача жіночою консультацією 28.05.2020р. він звернувся до генерального директора КНП «Покровська КЛІЛ» із заявою про поновлення на посаді за сумісництвом на 0,5 ставки, оскільки з 03.07.2017р. накази про його звільнення з посади лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги за сумісництвом не видавались, але йому не давали працювати. На підставі заяви ОСОБА_3 було видано наказ від 12.06.2020р. № 01-05/211 про поновлення його на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського стаціонару Перинатального центру за сумісництвом на 0,5 ставки без зазначення строку, тобто на постійній основі.
У червні - липні 2020 року ОСОБА_3 чергував в Перинатальному центрі як лікар акушер-гінеколог з надання екстреної допомоги, отримуючи за цю роботу заробітну плату. Але з червня 2020 року після його звільнення з роботи його перестали включати у графік чергувань, що вимусило його звернутися до суду.
На думку позивача, видача наказу № 01.1-03/50/1 від 12.02.2021р. є намагання керівника лікарні уникнути процедури звільнення його з роботи, яка передбачена КЗпП України (наявність підстав для звільнення, попередження про звільнення, процедура погодження звільнення з профспілковими органами, видання наказу про звільнення та доведення його до відома працівника, проведення повного розрахунку з робітником).
Будь-яким нормативно-правовим актом або документом не передбачено визнання наказу нечинним, окрім рішення суду, що набрало законної сили.
Виходячи зі змісту Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993р. № 43, працівники, що працюють за сумісництвом, звільняються з посад за сумісництвом на загальних підставах та з дотриманням порядку звільнення, визначеного законодавством.
На підставі наведеного вважав, що наказ відповідача № 01.1-03/50/1 від 12.02.2021р. є незаконним і таким, що підлягає скасуванню; просив поновити ОСОБА_3 на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського стаціонару Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська КЛІЛ» за сумісництвом на 0,5 ставки, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення судом та витрати на професійну (правничу) допомогу в сумі 10 000 грн та по оплаті судового збору в сумі 908 грн (а.с.23-24).
У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому позов не визнав з наступних підстав.
В КНП «Покровська КЛІЛ» надання працівникам лікарні можливості роботи за сумісництвом на тимчасово вільних посадах є усталеною практикою. Працівник, який працює за основним місцем роботи в КНП «Покровська КЛІЛ» та додатково бажає працювати за сумісництвом на тимчасово не зайнятій посаді звертається до директора з відповідною заявою про прийняття на роботу за сумісництвом. За наявності вакантної посади, потреби в її заміщенні, яка підтверджується відповідною резолюцією завідувача відділення, згідно заяви працівника з ним укладається строковий трудовий договір щодо сумісництва лише в межах поточного року.
Причиною існування такого порядку прийняття на роботу за сумісництвом лише на умовах строковості та в межах поточного року обумовлена тим, що КНП «Покровська КЛІЛ» є бюджетною організацією, та план його видатків передбачається на поточний рік у межах плану річного бюджетного існування.
Штатний розпис, який є основою такого фінансового планування по об'єму заробітної плата трудового колективу, переглядається на початку кожного наступного року, внаслідок чого вакантність (незайнятість) посад поступово змінюється.
Таким чином, укладання договорів за сумісництвом не невизначений строк негативно впливатиме на планування видатків та цільове використання коштів підприємства, а відтак, на підприємстві не допускається. Викладене підтверджується доданими до відзиву копіями наказів № 339к від 01.10.2012р. та № 172к від 09.06.2017р., за якими позивач приймався на роботу за сумісництвом у межах поточних 2012 та 2017 років: за наказом № 339к від 01.10.2012р. на строк з 01.10.2012 по 31.12.2012р. та за наказом № 172к від 09.06.2017р. з 01.06.2017 по 31.12.2017. Дані накази надані до суду у зв'язку з тим, що на період свого сумісництва нібито на постійній основі у 2012 році позивач посилається у своїй заяві на ім'я в.о. гендиректора КНП «Покровська КЛІЛ» про поновлення на роботі від 28.05.2020р. за вх. № 01-14к/774, а сумісництво у 2017 році було останнім періодом сумісництва позивача перед звільненням його з посади завідувача жіночою консультацією та наступним поновленням за основним місцем роботи в 2020 році. Вказані накази доведені до відома ОСОБА_3 , ним підписано та не оскаржуються. Таким чином, саме наказ (розпорядження) про прийняття на роботу по внутрішньому сумісництву, яким підписано керівником та працівником (про ознайомлення) можна вважати домовленістю про роботу між сторонами на основі строкового трудового договору щодо сумісництва, а саме до кінця відповідного календарного року.
Згідно наказу № 172к від 09.06.2017р. позивач працював на посаді акушера-гінеколога з екстреної допомоги акушерського відділення Перинатального центру 11 рівня. Водночас позивача до завершення 2017 року було звільнено з основного місця роботи. З того часу він за сумісництвом не працював. У зв'язку з тим, що наказ про роботу за сумісництвом був виданий на певний строк, який закінчився 31.12.2017, відповідно трудові відносини між сторонами припинені на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України.
Відповідно до рішення суду від 14.05.2017р. у справі № 235/3148/17 позивача поновлено на посаді завідувача жіночої консультації Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської центральної лікарні. Позовні вимоги щодо поновлення на посаді за сумісництвом не висувались, а, отже, судом не розглядались. Отже, заяви позивача про поновлення на роботі за сумісництвом були такими, що не підлягали виконанню за відсутності на те, правових підстав.
Фактично в.о. генерального директора Пилипець В.А. намагалась вирішити питання щодо призначення ОСОБА_3 сумісником по виконанню 0,5 ставки обов'язків лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної та невідкладної акушерської допомоги Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська КЛІЛ» у трьох наказах:
-пунктом 5 наказу № 01-05/159 від 27.04.2020р. позивача прийнято за сумісництвом з 29.06.2020р. На таке рішення у керівника КНП «Покровська КЛІЛ» не було достатніх підстав: відсутність рішення суду та заяви ОСОБА_3 ;
-наказом № 01-05/178 від 08.05.2020р. скасовано п.5 наказу № 01-05/159 та п.6 вказано про поновлення позивача за сумісництвом з 30.06.2020р., який також виданий без заяви працівника.
Нечинність даних вище наказів підтверджено заявою про поновлення на роботі від 28.05.2020р. за вх. № 01-14к/774 та подальшими діями в.о. генерального директора Пилипець В.А.
Після отримання заяви про поновлення на роботі за сумісництвом від позивача, а також за необхідності після написання відповідної резолюції на ній керівником підприємства, кадровик на підприємстві готу проект відповідного наказу з кадрових питань (особового складу) про прийняття на роботу (призначення на посаду) з сумісництвом. В якості підстави для такого наказу зазначається відповідна заява та/або у доречних випадках письмовий трудовий договір, а отже направленням заяви ОСОБА_3 на розгляд начальника відділу управління персоналом та документообігом, отриманням доповідної начальника відділу управління персоналом та документообігом від 29.05.2020р. за вх. № 01-14д/245, яка довела до відома в.о. гендиректора безпідставність вимоги ОСОБА_3 щодо поновлення на роботі за сумісництвом.
-Наказом № 01-05/211 від 12.06.2020р. «Про поновлення на роботі», яким фактом його прийняття тим самим органом, по тому самому питанню та більш пізнішою датою скасовані накази № 01-05/159 від 27.04.2020р. та № 01-05/178 від 08.05.2020р., декларативно проголошено намір про поновлення ОСОБА_3 з 20.06.2020р., вирішено питання щодо оформлення сумісництва ОСОБА_3 на 0,5 ставки обов'язків лікаря акушера-гінеколога з надання екстреної та невідкладної акушерської допомоги Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська КЛІЛ» відповідно до вимог КЗпП України передано начальнику відділу управління персоналом та документообігом (п.3 наказу № 01-05/211 від 12.06.2020р.).
Однак через те, що в даному наказі відсутні правові підстави для поновлення, відділом управління персоналом та документообігом оформлення поновлення за сумісництвом фактично не проводилось. У зв'язку із викладеним наказ № 01-05/211 від 12.06.2020р. носить декларативний характер, мав посилання на норму щодо оформлення сумісництва та не був фактично прийнятий сторонами до виконання.
Таким чином, вимоги позивача про визнання факту його роботи лікарем акушером-гінекологом з екстреної допомоги на 0,5 ставки за сумісництвом Перинатального центру 11 рівня, за думкою відповідача, є безпідставними.
На підставі викладеного наказом в.о. генерального директора КНП «Покровська КЛІЛ» № 01.1-03/50/1 від 12.02.2021р. видано наказ про визнання наказів генерального директора КНП «Покровська КЛІЛ» № 01-05/178 від 08.05.2020р. та № 01.05/211 від 12.06.2020р. нечинними та такими, що не набули законної сили.
Вимоги про те, що для ОСОБА_3 робота за сумісництвом, оформлена у попередні періоди його трудових відносин з КНП «Покровська КЛІЛ», носить постійний та необмежений в часі характер, є такими, що не відповідають дійсності.
Після поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді завідувача жіночої консультації Перинатального центру 11 рівня у 2020 році позивач мав право оформити сумісництво на 0,5 ставки за сумісництвом Перинатального центру 11 рівня, але такого оформлення не відбулося.
Крім того, у встановленому у КНП «Покровська КЛІЛ» порядку всі відносини внутрішнього сумісництва, які мали місце у 2020 році, припинені 31.12.2020р., про що керівником видано відповідний наказ.
Відтак, ОСОБА_3 не є сумісником на 0,5 ставки за сумісництвом Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська КЛІЛ».
Таким чином, помилковим є твердження про поновлення ОСОБА_3 на роботі за сумісництвом, що підтверджується рішеннями суду № 235/5849/20 від 10.03.2021р. та № 235/3148/17 від 14.05.2018р.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2018 року у справі № 235/3148/17 ОСОБА_3 поновлено на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської центральної лікарні. На виконання постанови Апеляційного суду Донецької області в.о. генерального директора видано наказ № 01-05/168 від 06.05.2020р. про поновлення ОСОБА_3 на посаді завідувача жіночої консультації КНП «Покровська КЛІЛ».
На виконання рішень судів по справі № 235/652/19 ОСОБА_3 відшкодовано середній заробіток за час затримки виконання рішення суду № 235/3148/17 про поновлення на роботі за період з 15.05.2018р. по 14.04.2020р. у повному обсязі.
Відповідно до п.8.4 Статуту КНП «Покровська КЛІЛ» 2019 р. штатну чисельність підприємства Генеральний директор визначає на власний розсуд на підставі фінансового плану підприємства, погодженого в установленому законодавством та цим Статутом в порядку з урахуванням необхідності створення відповідних умов для забезпечення належної доступності та якості медицини.
Внесення до графіку чергувань по Перинатальному центрі здійснюється керівником перинатального центру та затверджується в.о. генеральним директором відповідно до Наказом № 01-05/102 від 21.02.2020р.
Відповідно до Наказу № 01-05/102 від 21.02.2020р. «Про визначення порядку чергування по Перинатальному центру 11 рівня КНП у складі «Покровська клінічна ЛІЛ» закріплено, що графік чергувань на місяць подається на затвердження в.о. генерального директора не пізніше 28 числа місяців щодо наступного місяця чергування. Відповідно до абз.4 ч.3 вказаного Наказу вносити будь-які зміни в графік чергувань після затвердження графіку заборонено, крім виникнення непередбачуваних, нестандартних або аварійних ситуацій, в разі чого передбачено резерв лікарів.
Даним наказом передбачено, що до графіку допускається внесення змін для тимчасового залучення медичного персоналу у разі виникнення об'єктивної необхідності.
Позивача внесено до графіку чергувань на липень по Перинатальному центру 11 рівня КНП у складі «Покровська клінічна ЛІЛ» у зв'язку із виробничою необхідністю, на вказаний період деякі лікарі перебували у щорічній відпустці.
На серпень 2020 року графік чергувань був затверджений без внесення ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю виробничої необхідності.
У подальшому позивач з 01.09.2020р. по 01.10.2020р. та з 02.10.2020р. по 02.11.2020р. перебував у відпустці, що виключає його можливість включення до графіку чергувань на вересень та жовтень відповідно.
На підставі викладеного відсутні докази протиправності дій КНП у складі «Покровська клінічна ЛІЛ» та наявності безумовного обов'язку про поновлення чи допуск ОСОБА_3 до роботи лікарем акушером-гінекологом з надання екстреної допомоги на 0,5 ставки.
Відповідно до Наказу № 47 від 07.05.2020р. про відпустки позивач з 07.05.2020р. по 08.06.2020р. перебував у відпустці та згідно Наказу № 92 від 12.08.2020р. йому надано щорічну відпустку з 01.09.2020р. по 01.10.2020. та з 02.10.2020р. по 02.11.2020р.
Доводи позивача щодо виплат середнього заробітку за рішенням Апеляційного суду за час вимушеного прогулу, розрахунок якого включав і роботу за сумісництвом у 2017 році, як правова підстава на поновлення за сумісництвом є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідач просив відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., а також відмовити в позові у повному обсязі (а.с.45-52).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити.
Представник відповідача Кіяшко Ю.А. позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві, просив в позові відмовити у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.
Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначної законом.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільній від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина з наймом. При роботі за сумісництво з працівником укладається трудовий договір.
Тобто працівник не може одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та п.1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінфіну України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстрованим у Мінюсті України 30 червня 1993 року за № 76, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Статтею 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).
Відповідно до статті 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою не невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Аналізуючи зміст наведених норм трудового законодавства слід дійти висновку, що строковий трудовий договір (контракт) вважається таким, що укладений на невизначений строк, за наявності наступних умов: після закінчення строку трудового договору трудові відносини мають тривати; жодна зі сторін не повинна вимагати їх припинення; в випадку одноразового чи неодноразового переукладення з працівником строкового договору мають бути відсутні перешкоди, передбачені частиною другою статті 23 КЗпП України, зокрема коли укладення строкового трудового договору не є прямою нормою чинного Закону.
Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (ч.1).
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більші як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч.2).
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.7).
З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц (провадження № 61-787 св 17).
Згідно зі статтею 75 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наказом № 01-05/159 від 27 квітня 2020 року внесено зміни до штатного розпису КНП «Покровська КЛІЛ», а саме відповідно до пункту 5 даного наказу прийнято на роботу за сумісництвом на постійно ОСОБА_3 на посаду лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги з 29 червня 2020 року з оплатою праці відповідно до посадового окладу (а.с.68).
Наказом № 01-05/178 від 8 травня 2020 року внесено зміни до наказу № 01-05/159 від 27 квітня 2020 року, а саме поновлено на роботі за сумісництвом на 0,5 ставки лікаря ОСОБА_3 на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної та невідкладної акушерської допомоги з 30 червня 2020 року з оплатою праці відповідно до посадового окладу (а.с.70).
Згідно копії довідки № 0117/2061 від 27 серпня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 на посаді акушер-гінеколога (за сумісництвом) за період: червень-липень 2020 року нараховано заробітну плату в розмірі 6572,39 грн, з яких: 1907,63 грн - за червень 2020 року, 4664,76 грн - за липень 2020 року (а.с.12).
Наказом № 01-05/168 від 6 травня 2020 року скасовано наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ № 01-05/195 від 3 липня 2017 року про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача жіночою консультацією Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської ЦРЛ; поновлено на посаді завідуючого жіночої консультації КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» з 4 липня 2017 року на підставі постанови Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2018 року (а.с.49, 82-101).
Наказом № 01-05/102 від 21 лютого 2020 року визначено порядок чергування по Перинатальному центру 11 рівня у складі КНП «Покровська клінічна ЛІЛ», підставою стало виявлення недоліків організації чергувань та порядку змінності лікарів стаціонару. Даним наказом передбачено, що графік чергувань на наступний місяць повинен бути поданий на затвердження в.о. генерального директора КНП не пізніше 26 числа в лютому та до 28 числа в інші місяці року. В.О. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» в наказі визначено, що саме керівник - завідувач Перинатального центру 11 рівня готує графік та визначає список лікарів, що можуть бути задіяні у чергуваннях в стаціонарі (а.с.67).
Відповідно до графіку змінності на липень 2020 року ОСОБА_3 визначено 112 годин - чергування як акушер-гінеколог з надання екстреної допомоги Перинатального центру (а.с.11).
Згідно наказу про відпустки № 47 від 7 травня 2020 року ОСОБА_3 , завідувачу жіночої консультації Перинатального центру 2 рівня, надано відпустку на 24 календарних днів основної щорічної відпустки та 7 календарних днів додаткової за особливий характер праці з 7 травня 2020 року по 8 червня 2020 року за період робочого року з 14 квітня 2019 року по 13 квітня 2020 року з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в межах фонду заробітної плати (а.с.74).
Згідно наказу про відпустки № 92 від 12 серпня 2020 року ОСОБА_3 , завідувачу жіночої консультації Перинатального центру 2 рівня, надано відпустку на 24 календарних днів основної щорічної відпустки на 7 календарних днів додаткової за особливий характер праці з 2 жовтня 2020 року по 2 листопада 2020 року за період робочого року з 15 травня 2018 року по 14 травня 2019 року (а.с.73).
Відповідно до наказу № 172к від 9 червня 2017 року ОСОБА_3 , завідувача жіночої консультації Перинатального центру 2 рівня, прийнято за сумісництвом до 0,5 посадового окладу лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги акушерського відділення Перинатального центру 2 рівня, з 1 червня 2017 року на 2017 рік, за рахунок вакансій (а.с.5).
З наказу про поновлення на роботі № 01-05/211 від 12 червня 2020 року вбачається, що поновлено завідувача жіночою консультацією КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування2 лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_3 на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського стаціонару Перинатального центру 11 рівня у складі КНП за сумісництвом в розмірі 0,5 ставки з 20 червня 2020 року. Керівнику Перинатального центру ОСОБА_4 зобов'язано включити лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги ОСОБА_3 на 0,5 ставки в графік чергувань з 15 червня 2020 року (а.с.6).
Відповідно до службової записки керівника Перинатального центру від 12 лютого 2021 року в 2020 році ОСОБА_3 в Перинатальному центрі як лікар акушер-гінеколог за сумісництвом не працював (а.с.72).
Наказом № 43к від 12 лютого 2021 року ОСОБА_3 звільнено з посади завідувача жіночої консультації Перинатального центру 11 рівня з 12 лютого 2021 року за ст.38 КЗпП України за власним бажанням з виплатою грошової компенсації за 26 календарні дні щорічної відпустки (а.с.27).
Наказом про визнання наказів генерального директора нечинним та такими, що не набули законної сили № 01.1-03/50/1 від 12 лютого 2021 року у зв'язку з незавершеністю процедури оформлення завідуючого жіночою консультацією Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» ОСОБА_3 сумісником по виконанню на 0,5 ставки обов'язків лікаря акушер-гінеколога з наданням екстреної та невідкладної акушерської допомоги Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська клінічна ЛІЛ», приймаючи до уваги факт невиконання ОСОБА_3 обов'язків за названою посадою фактично, визнано такими, що не набули законної сили та є нечинними положення: п.5 наказу в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» № 01-05/178 від 8 травня 2020 року; наказу в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» № 01-05/211 від 12 червня 2020 року, та скасовані зазначені накази (а.с.8).
Відповідно до ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2012 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та Красноармійською центральною районною лікарнею. Для врегулювання спору Красноармійська ЦРЛ визнала факт роботи лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_3 на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної акушерсько-гінекологічної допомоги Красноармійською ЦРЛ за сумісництвом з травня 204 року та зобов'язалась у виконання вимог КЗпП України прийняти ОСОБА_3 на роботу за сумісництвом на посаду лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної акушерсько-гінекологічної допомоги з належним оформленням відповідної документації за наявності звернення останнього (а.с.13).
Згідно з наказом № 339к від 1 жовтня 2012 року ОСОБА_3 , лікаря акушер-гінеколога жіночої консультації, прийнято з сумісництвом на 0,5 ставки лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського відділення з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року (а.с.4).
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 14 травня 2018 року визнано незаконним наказ в.о. головного лікаря Покровської центральної районної лікарні № 01-05/195 від 3 липня 2017 року «Про звільнення з посади» про звільнення з посади з 3 липня 2017 року завідувача жіночою консультацією Перинатального центра 11 рівня у складі Покровської центральної районної лікарні ОСОБА_3 , поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру 11 рівня у складі Покровської центральної районної лікарні з 4 липня 2017 року, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та судові витрати (а.с.82-101).
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради про визнання дій щодо не допущення до виконання роботи протиправними, вчинення дій та стягнення коштів відмовлено. Судове рішення мотивоване тем, що не встановлено фактів порушення з боку керівництва КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» щодо недопущення ОСОБА_3 до роботи за сумісництвом, як наслідок - дії відповідача не можуть бути визнані протиправними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій керівництва КНП «Покровська ЛІЛ» протиправними, як наслідок - не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання допустити до роботи ОСОБА_3 на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги на 0,5 ставки за сумісництвом та стягнення середнього заробітку, витраченого внаслідок протиправного не допущення до роботи (а.с.36-41).
Постановою Донецького апеляційного суду від 14 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє ОСОБА_1 , залишено без задоволення, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2021 року - без змін.
Згідно довідки КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» від 11.10.2021р. № 01-1-17/3356 середньоденна заробітна плата лікаря акушер-гінеколога КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_3 , форма працевлаштування - внутрішнє сумісництво, становить 193,26 грн, середньомісячна заробітна плата становить 1932,60 грн.
Позивач вважав, що наказом № 01.1-03/50/1 від 12.02.2021р., яким визнано такими, що не набули законної сили, є нечинними та скасовано положення п.5 наказу в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» № 01-05/178 від 08.05.2020 року (наказ про фактичне поновлення позивача на роботі за сумісництвом на 0,5 ставки лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної та невідкладної акушерської допомоги з 30.06.2020р. з оплатою праці відповідно до посадового окладу) та наказу в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» № 01-05/211 від 12.06.2020 року (наказ про поновлення позивача на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського стаціонару Перинатального центру 11 рівня у складі КНП за сумісництвом у розмірі 0,5 ставки з 20.06.2020р.), його було фактично незаконно звільнено відповідачем, а тому він підлягає поновленню на роботі на посаді лікаря акушер-гінеколога з надання екстреної допомоги акушерського стаціонару Перинатального центру 11 рівня у складі КНП «Покровська КЛІЛ» за сумісництвом на 0,5 ставки, а також підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення судом та розподілу понесені ним судові витрати.
Спірним наказом дійсно було визнано такими, що не набули законної сили, є нечинними та скасовано положення п.5 наказу в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» № 01-05/178 від 08.05.2020 року та наказ в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна ЛІЛ» № 01-05/211 від 12.06.2020 року.
Разом з тим, залишається в силі наказ в.о. генерального директора КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області від 27.04.2020р. № 01-05/159 «Про внесення змін до штатного розпису», яким ОСОБА_3 прийнято на роботу за сумісництвом на постійно на посаду лікаря акушер-гінеколога з екстреної допомоги з 29 червня 2020 року з оплатою праці відповідно до посадового окладу (п.5 наказу).
Отже, з аналізу доказів по справі вбачається, що наказом № 01.1-03/50/1 від 12.02.2021р. «Про визнання наказів генерального директора нечинними та такими, що не набули законної сили», який станом на час вирішення справи є чинним і не оспорений сторонами, не порушуються трудові права позивача на працю, а тому не підлягають судовому захисту шляхом його поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на позивача (а.с.14-16, 22).
Відповідно до ст.43 Конституції України, ст.ст.21, 23, 39-1, 235 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та п.1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінфіну України від 28 червня 1993 року № 43, зареєстрованим у Мінюсті України 30 червня 1993 року за № 76, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), від імені якого діє ОСОБА_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» Покровської міської ради Донецької області (м. Покровськ Донецької області, вулиця Руднєва, 73, код ЄДРПОУ 01990884) про скасування наказу, поновлення на посаді за сумісництвом, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Дата складання повного судового рішення - 18 жовтня 2021 року.
Суддя Г.В. Назаренко
Вступна та резолютивна частини рішення складені 12 жовтня 2021 року. Повне рішення складене 18 жовтня 2021 року.
Суддя Г.В. Назаренко