233 № 233/4719/21
19 жовтня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Кюсєвої Т.О.,
заявника -
представника заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), про встановлення факту смерті особи в певний час, -
18 жовтня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті в певний час фізичної особи - ОСОБА_4 , в якій заявник зазначила, що її мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, Україна та була похована у вказаному населеному пункті, тобто на тимчасово неконтрольованій території України. Наявне у неї свідоцтво про смерть, видане Калінінським відділом ЗАГС Горлівського міського управління юстиції, є недійсним та не створює правових наслідків, тому підтвердити смерть своєї матері у встановленому законом порядку вона позбавлена можливості. Враховуючи, що встановлення даного факту має для заявника юридичне значення просила встановити факт смерті особи в певний час.
Заявник ОСОБА_3 , представник заявника - ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явились, представником заявника до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника (а.с. 28).
Представник заінтересованої особи - Костянтинівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника (а.с. 34).
З'ясувавши позицію заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна в особі своїх державних органів, зокрема і судів, вживає всіх можливих заходів, у тому числі щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 9 вищевказаного закону внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Відповідно до положень ст. 2 Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», із змінами та доповненнями, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
В той же час, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: - документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; - рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник ОСОБА_3 (а.с. 3-5), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, згідно паспортних даних зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Згідно довідки УСЗН Костянтинівської (Краматорської) райдержадміністрації Донецької області № 0000143737 від 16 березня 2017 року (а.с. 7, 29) ОСОБА_3 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_1 (а.с. 12); копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 щодо підтвердження зміни прізвища заявниці у зв'язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , що мало місце 06 листопада 1973 року (а.с.11); копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , з якої вбачається, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано 25 січня 1980 року, актовий запис №49 (а.с. 10); копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 щодо підтвердження зміни прізвища у зв'язку з реєстрацією шлюбу ОСОБА_7 з ОСОБА_8 , що мало місце 15 травня 1985 року (а.с.9); копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , з якої вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 розірвано 07 червня 2000 року, актовий запис №205 (а.с. 8). Також, з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 (а.с.20) вбачається, що чоловік померлої (а.с. 21) ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_11 » у зв'язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_12 , що мало місце 17 листопада 1976 року (а.с.19), з копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.18).
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16), померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, про що було видано лікарське свідоцтво про смерть № 671 від 09 березня 2021 року з довідкою про причину смерті № 671 від 09 березня 2021 року, що зазначена як «гостра серцева недостатність, атеросклеротичний коронарокардіосклероз» (а.с. 14, 15, 31), видану закладом охорони здоров'я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, а також свідоцтво про смерть останньої (а.с. 13, 32), видане реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, які є недійсними та не створюють юридичних наслідків.
Судом досліджено наданий заявником на підтвердження своїх вимог фотознімок з місця захоронення ОСОБА_4 (а.с. 22).
Згідно із повідомленням Костянтинівського відділу ДРАЦС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) від 19 жовтня 2021 року №20.18-24-160, у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній (а.с. 34).
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту смерті особи в певний час на тимчасово неконтрольованій території України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, Україна. Встановлення даного факту має юридичне значення для заявника та іншим шляхом встановити цей факт неможливо.
Тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , та встановити факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ст. Платнировська Кореловського району Краснодарського краю, - ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, Україна.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_3 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ), від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_3 ), заінтересована особа - Костянтинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44468751), про встановлення факту смерті особи в певний час - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка ст. Платнировська Кореловського району Краснодарського краю, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Горлівка Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду виготовлене 19 жовтня 2021 року.
Суддя :